Розглянуто питання комплексного використання малоінвазивних і ендоскопічних методик у лікуванні хворих на холедохолітіаз. Проаналізовано причини незадовільних результатів використання трансабдомінальних втручань, доведено ефективність ендоскопічної папілосфінктеротомії у пацієнтів з цією патологією. На підставі складних фізико-хімічних методик експериментально визначено деструктивну дію високодисперсного кремнезему "Силікс" на види жовчного конкремента. Запропоновано малотравматичну методику комплексного лікування хворих на холедохолітіаз у випадку неефективності ендоскопічної папілосфінктеротомії, яка включає використання екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії з попереднім введенням у гепатикохоледох 3 % водної зависі "Силіксу" як контактної літолітичної терапії.

Проведено порівняння інформативності топографічних даних нориці прямої кишки, одержаних за допомогою фістулографії та об'ємного трансректального (у режимі 3D-реконструкції одержаного зображення) ультразвукового дослідження. Останнє більш інформативне та легко переноситься усіма хворими. На думку авторів, воно повинно доповнити стандартну діагностику цієї складної патології у проктологічних клініках України під час оцінки в передопераційний період топографії нориць прямої кишки, що допоможе суттєво знизити частоту рецидиву захворювання, кількість післяопераційних ускладнень (в тому числі інконтененції) і як наслідок - фінансові затрати на лікування цієї категорії хворих.

Проаналізовано досвід Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України щодо використання продовженої епідуральної анестезії. На підставі літературних даних і авторських спостережень узагальнено механізм розвитку та дії продовженої епідуральної анестезії залежно від віку та статі пацієнтів, яким виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини, промежині та кінцівках. Проведено моніторинг за даною категорією пацієнтів, визначено сенсорний рівень, зроблено висновки.

Зазначено, що в останні роки постійно збільшується кількість захворювань прямої та ободової кишок як у системі цивільної охорони здоров'я, так і в лікувальних закладах Збройних Сил України. З метою надання допомоги таким хворим в Головному військовому клінічному госпіталі відкрито у 1992 р. проктологічне відділення. Основними напрямами його роботи є надання допомоги хворим з пухлинними захворюваннями, норицями прямої кишки, гемороєм, анальними тріщинами, неспецифічним виразковим колітом, хворобою Крона, дивертикулярною хворобою кишечника та іншими. У відділенні широко застосовуються методики сфінктерозберігальних операцій з демукозацією анального каналу, резекцією сфінктера, сфінктеро- або сфінктеролеваторопластикою у разі раку нижньоампулярного відділу прямої кишки, удосконалено методи реабілітації таких хворих, розроблено методику лапароскопічного формування колостоми у разі кишкової непрохідності пухлинного генезу, що дозволяє вирішити проблему кишкової непрохідності з наступною радикальною операцією за більш сприятливих для хворого умов.

У проктологічному відділенні з 2003 по 2005 рр. прооперовано 52 пацієнти з приводу неспецифічної повної екстрасфінктерної нориці прямої кишки з використанням оригінальної методики. Проаналізовано безпосередні результати втручання у разі застосування запропонованої методики та загальноприйнятої методики за Рижих (найближчий аналог). Установлено, що застосування нової оперативної методики є високоефективним, суттєво впливає на загальні результати лікування, сприяє зменшенню частоти післяопераційних ускладнень, рецидивів та інконтиненції.

Для лікування неспецифічної екстрасфінктерної нориці прямої кишки запропоновано спосіб, який включає висічення норицевого ходу єдиним блоком з зовнішнім та внутрішнім (відхідникова пазуха, що несе норицю) отворами з боку промежини, з подальшим пошаровим відновленням стінки прямої кишки, цілісності сфінктерів та м'язів-підіймачів відхідника (за необхідності) та дренуванням порожнини, що утворилась. Операцію здійснено у 25-ти хворих, її виконання забезпечило зниження частоти рецидивів захворювання та післяопераційної інконтиненції.

Розглянуто особливості хірургічної анатомії замикального апарату прямої кишки, знання (або незнання) яких може істотно впливати на найближчі та віддалені результати оперативного лікування з приводу неспецифічних нориць прямої кишки, особливо складних - екстрасфінктерних. Кожен елемент цього апарату детально вивчали на виготовленому фронтальному зрізі препарату прямої кишки, обробленому за спеціальною методикою. Одержані дані зіставляли з літературними.

Здійснено порівняльну оцінку віддалених результатів (ВР) хірургічного лікування хворих зі складними екстрасфінктерними норицями прямої кишки за допомогою методу "пломбування" просвіту нориці аутотромбіновим клеєм (АК) або методики Рижих. Оцінку ВР проведено за двома основними критеріями: частота післяопераційних рецидивів та частота післяопераційної інконтиненції. На підставі одержаних результатів зроблено висновок, що застосування методики "пломбування" норицевого ходу АК дозволяє значно зменшити кількість післяопераційних рецидивів захворювання та майже повністю запобігти появі післяопераційної інконтиненції сфінктера прямої кишки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.7-5 + Р415.160.23-5

Рубрики:

Хірургічна патологія стопи і пальців

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45е

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено порівняння віддалених результатів оперативного лікування хворих зі складними екстрасфінктерними норицями прямої кишки за допомогою розроблених методів "пломбування" норицевого ходу (НХ) аутотромбіновим клеєм та видалення НХ єдиним блоком. Оцінку результатів проведено за кількістю післяопераційних рецидивів та частотою післяопераційної інконтиненції. Одержані результати свідчать на користь застосування методу "пломбування" НХ аутотромбіновим клеєм.

Вперше проведено вивчення результатів хірургічного лікування екстрасфінктерних нориць прямої кишки (ЕНПК). Обгрунтовано необхідність розробки нових методів передопераційної діагностики ЕНПК та методик їх хірургічного лікування. Розроблено й апробовано технологію ультразвукового дослідження 3D, наведено порівняльну оцінку діагностичної цінності даного методу. Розроблено спосіб фістулографії (ФГ) з використанням аноректальної лінійки, встановлено його діагностичну цінність у порівнянні зі звичайною ФГ. Запропоновано діагностичний алгоритм передопераційного обстеження ЕНПК. Розроблено робочу УЗ-класифікацію ЕНПК за ступенем їх складності. Створено та впроваджено у практику методику висічення норицевого ходу (НХ) "єдиним блоком" від зовнішнього отвору до внутрішнього з використанням ультразвукового гармонійного скальпеля, наведено порівняльну оцінку ефективності використання традиційної та даної методик лікування хворих з ЕНПК. Вперше розроблено та рекомендовано до використання аутотромбіновий клей для лікування хворих з даною патологією як самостійну методику лікування. Встановлено ефективність лікування хворих на ЕНПК за допомогою методики висічення НХ єдиним блоком та поєднання традиційних методик з методикою "пломбування".

На підставі узагальнення досвіду хірургічного лікування 211 хворих із складними екстрасфінктерними (ЕС) норицями прямої кишки (НПК) проведено порівняльну оцінку ефективності різних методів їх усунення. Найбільш ефективними виявилися методи висічення норицевого ходу (НХ) єдиним блоком від його зовнішнього до внутрішнього отвору та "пломбування" НХ аутотромбіновим клеєм. У разі їх застосування частота виникнення рецидивів і післяопераційної анальної інконтиненції була найменшою як у безпосередні, так і віддалені строки після втручання.

Розглянуто перспективи розвитку технологій, альтернативних лікуванню у стаціонарі хворих на хронічний калькульозний холецистит, що має соціальний, медичний та економічний ефект.

Проведено трансректальне ультразвукове дослідження (в режимі 3D-реконструкції одержаного зображення) у 72-х хворих з екстрасфінктерними норицями прямої кишки різного ступеня складності. За результатами проведеного обстеження розроблено нову УЗ-класифікацію екстрасфінктерних нориць прямої кишки за ступенем їх складності. Ця класифікація має практичну спрямованість та узгоджується з традиційною класифікацією складності екстрасфінктерних нориць прямої кишки.

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблем лікування хронічного геморою (ХГ). Викладено технічні аспекти сучасних модифікацій методик лікування ХГ. Особливу увагу приділено аналізу літературних джерел щодо можливих ускладнень лікування, їх видів та частоти при застосуванні різних методик лікування ХГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.766.403

Рубрики:

Геморой

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблеми лікування хронічної анальної тріщини. Викладено технічні аспекти сучасних методик лікування хронічної анальної тріщини. Особливу увагу приділено аналізу літературних джерел щодо можливих ускладнень лікування та рецидиву захворювання, їх видів та частоти під час застосування різних методик лікування хронічної анальної тріщини.

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблем лікування хронічної анальної тріщини. Викладено технічні аспекти сучасних методик лікування хронічної анальної тріщини. Особливу увагу приділено аналізу літературних джерел щодо можливих ускладнень лікування та рецидивів захворювання, їх видів і частоти під час застосування різних методик лікування хронічної анальної тріщини.

Наведено огляд вітчизняної та англомовної літератури щодо проблеми малігнізації аденоматозних поліпів прямої кишки, викладено основні методики діагностики малігнізації аденоматозних поліпів та основні методи їх хірургічного лікування. Особливу увагу приділено аналізу ефективності та достовірності методик діагностики малігнізації поліпів прямої кишки, оцінено їх переваги і недоліки. Проведено аналіз методів видалення аденоматозних поліпів прямої кишки, зокрема малоінвазивних методик, наведено основні види ускладнень та дані щодо частоти рецидивів. Проаналізовано можливість і доцільність застосування електрозварювальних технологій для видалення аденоматозних поліпів прямої кишки.