Проаналізовано питання міжнаціональних відносин у контексті виборів, роль національного фактора у суспільно-політичному житті держави; розглянуто рівні інтеграції національних меншин України у внутрішньодержавні процеси та політизацію етнічних груп у передвиборний період.

Проаналізовано розвиток політичної нації за сучасних умов, яка сприяє стабілізації міжетнічних відносин, гармонізації інтересів титульної нації та національних меншин, виступає важливим стимулом для консолідації суспільства. Розглянуто процес конституювання політичної нації як на внутрішньому, так і зовнішньому рівнях, вплив національних меншин на процес націєтворення.

Запропоновано лінгвістичний метод аналізу власних назв, орієнтований на автоматизацію процесів словотворення у текстових і пошукових комп'ютерних системах. Розроблені семантичні моделі відмінкових форм власних назв реалізують правила чинного українського правопису в програмних засобах автоматизації.

Наведено визначення та методологію дослідження національних меншин, які проаналізовано з погляду на їх потенційну участь в політичному процесі. Розглянуто національні меншини як потенційний суб'єкт політичного життя. Значну увагу приділено аналізу конкретних базових матеріалів, які стосуються діяльності національних меншин. Сформульовано визначення її політичних мобілізаційних процесів. Проаналізовано питання їх представництва в органах влади. Описано модель трикутної конфігурації політичного позиціювання національних меншин - взаємовплив національної меншини, етнічної батьківщини та держави, в якій виділено титульну націю та національну меншину, визначено її роль у зовнішній політиці України.

Проаналізовано особливості взаємодії політичної нації та громадянського суспільства. Важливим для становлення демократичних держав за сучасних умов залишається розвиток суспільних інститутів, які формують громадянське суспільство та сприяють розвитку політичної нації. Політична нація для громадянського суспільства потрібна насамперед як важлива консолідуюча основа. Громадянське суспільство виступає як посередник між індивідом і державою, дозволяючи кожному членові суспільства співпрацювати з державою на підставі добровільного об'єднання, зберігаючи у цьому випадку незалежність від політичних структур.

Запропоновано принципи реалізації універсального редактора графічних ігрових сцен, орієнтованого на використання довільних ігрових каркасів та розширення функціональних можливостей за рахунок реалізації компонентної архітектури. Розроблено моделі редактора та структури конфігураційних файлів базових компонентів.

Проаналізовано питання національної консолідації, яка проявляється у внутрішній єдності нації на основі спільних національних інтересів, цінностей та історичного минулого. Розглянуто чинники консолідації української нації, зокрема наголошується, якими способами і в яких ситуаціях консолідацією можна управляти, як здійснювати вплив на ті чи інші національні процеси та попереджати негативні тенденції, які назрівають всередині суспільства.

Проаналізовано вплив зовнішньополітичних чинників на процес національної консолідації в Україні, а саме - діяльність міжнародних організацій, етнічних батьківщин національних меншин, діяльність української діаспори у напрямі національної консолідації та вплив євроінтеграційних процесів.

Висвітлено політолого-етнологічні засади інтерпретації проблеми національної консолідації. Розглянуто національну консолідацію як фундаментальну основу формування та розвитку української нації. Охарактеризовано етнічні та політичні чинники в процесі національної консолідації України, розкрито вплив громадянського суспільства, політичних партій і громадських організацій на цей процес. Значну увагу приділено управлінню національною консолідацією за умов сучасного політичного процесу, наведено політичні умови та механізми досягнення національної консолідації українського суспільства. Акцентовано на національній консолідації України в контексті глобалізаційних процесів, показано вплив суб'єктів міжнародних відносин на націєконсолідаційні процеси в нашій державі. Проаналізовано новітні тенденції впливу української діаспори на процес національної консолідації України.

Розглянуто проблему національної ідентичності за сучасних умов глобалізації. Наголошено, що за умов глобалізації національна ідентичність зазнає постійних змін, трансформується під впливом наднаціональних утворень. Зниження рівня національної ідентичності та послаблення процесу національної консолідації, які спостерігаються у багатьох європейських державах, зумовлені глобалізаційними процесами, зростанням дезінтеграційних настроїв окремих етнічних меншин, проблемами міграції.

Розглянуто особливості сучасних збройних конфліктів, причини їх виникнення та розвитку у контексті глобальних політичних процесів. Показано, що більшість збройних конфліктів є відчутними для України, зокрема, через участь у міжнародних миротворчих операціях, міграцію населення з районів конфлікту через Україну, евакуацію українських громадян із зон конфлікту.

Розкрито теоретичні та практичні проблеми конфліктології як науки, що вивчає сутність, природу та механізми різноманітних конфліктів, а також технології переговорів як одного з основних засобів вирішення конфліктів. Висвітлено поняття й основні підходи до вивчення міжнародних конфліктів.

Розглянуто проблему націоналізму у контексті розширення ЄС; наголошено, що націоналізм властивий не лише країнам, що розвиваються, а й багатьом демократичним державам Європи. Доведено, що зростання націоналізму в країнах Європи зумовлене значною мірою міграцією народів до Європи з країн Азії та Африки, в результаті чого багато націоналістичних партій виступає за припинення євроінтеграції та збільшення повноважень національних урядів.

Проаналізовано особливості міжетнічних відносин в Україні, характер відносин між титульною нацією та національними меншинами, та вплив цих процесів на розвиток політичної нації.

Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеці зовнішніх кордонів ЄС і загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі з нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов і принципів адаптації мігрантів.

Приділено увагу проблемі політичної інституалізації процесу національної консолідації в сучасній Україні. Розкрито зовнішній аспект національної консолідації (вплив геополітичних чинників на процес національної консолідації). Сформовано авторський концепт взаємодетермінованості стану розвитку політичних інститутів та інституцій, форм, принципів становлення національної консолідації українського суспільства. Визначено механізми політичної інституалізації національної консолідації українського суспільства, обгрунтовано пропозиції та рекомендації суб'єктам державної влади і громадянського суспільства щодо формування умов політичної інституалізації національної консолідації сучасного українського суспільства.

Проаналізовано особливості розвитку культурної дипломатії України за сучасних умов, діяльність державних і громадських інститутів культурної дипломатії. Культурна дипломатія є важливим напрямом державної політики, вона відкриває перспективи соціального, культурного та економічного розвитку держави, сприяє поширенню інформації про країну через проведення культурних і мистецьких заходів, діяльність культурних інституцій, популяризацію мистецтва, культурної спадщини. Визначено основні завдання культурної дипломатії, умови та чинники, які є важливими для її розвитку. Розглянуто діяльність українських культурно-інформаційних центрів при дипломатичних представництвах України, державних структур і громадських організацій, які розвивають культурну дипломатію.

Розкрито теоретичні та практичні етнополітичні проблеми у міжнародних відносинах. Висвітлено значення етнополітичних процесів в умовах глобалізації. Розглянуто питання етнополітичної інтеграції та дезінтеграції. Показано роль етнополітичних проблем у розвитку регіональної та транскордонної співпраці. Увагу приділено проблемам політизації етнічності. Наведено класифікацію націоналізму. Охарактеризовано типи держав за етнічним складом населення.