Досліджено особливості перебігу хронічної ревматичної хвороби серця за наявності ендотеліальної дисфунції судин й обгрунтовано шляхи покращення лікувальних заходів. Встановлено клініко-патогенетичне значення порушень метаболізму системи оксиду азоту за даними рівнів нітритів і циклічного гуанозинмонофосфату у крові. Досліджено зміни синтезу ендотеліну-1, прозапальних цитокінів та вазоактивних ейкозаноїдів. Визначено особливості прояву ендотеліальної функції у разі розвитку вторинного інфекційного ендокардиту та фактори, що обумовлюють її виникнення. Наведено оцінку динаміки окремих параметрів ендотеліальної функції за умов застосування різних методів лікування. Розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу та контролювати ефективність лікувальних заходів.