Описаны строение и свойства фибриногена, (про)тромбина, фактора ХІІІ(а), плазмин(оген)а, тканевого активатора и ?2-антиплазмина; образование растворимого и твердофазного фибрина, а также процесс разрушения фибринового сгустка. Расширена информация о взаимодействии этих белков с клеточными рецепторами.

Розроблено, виготовлено і протестовано діючий макет автономної багатокоміркової імуносенсорної камери, призначеної для роботи з приладами серії "Плазмон", яка придатна для багаторазового використання та тривалого зберігання імуносенсорного чіпа.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.82 + Е60*725.111.41

Рубрики:

Фітотоксини. Фітотоксикологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано моноклональні антитіла (монАТ) FnII-2M, епітоп для яких знаходиться в фрагменті Aalpha 240-491 alphaC-регіону фібрин(оген)у людини. З використанням імуноферментного аналізу та методу поверхнево-плазмонного резонансу показано, що монАТ FnII-2M не реагували з фібриногеном, мономерним і полімерним фібрином desA, але реагували з фібрином desAB. Отже, лише після відщеплення фібринопептидів B епітоп для монАТ FnII-2M стає доступним. Одержані результати надають змогу припустити, що в фібриногені та мономерному та полімерному фібрині desA alphaC-регіони зв'язані з фібринопептидами B і відходять від остова молекули лише після їх відщеплення. На підставі одержаних результатів і наведених у науковій літературі даних комп'ютерно побудовано моделі просторової орієнтації alphaC-регіонів у молекулах фібриногену, фібрину desA і desAB.

Досліджено механізм експонування виявленої раніше неоантигенної детермінанти (NAD) фібринспецифічного моноклонального антитіла (монАТ) I-3c у 118-134 ділянці Bbeta-ланцюга фібрину. З використанням електрофоретичного і паралельно імуноферментного та ППР аналізу взаємодії фібрину desA з монАТ I-3c за присутності пептиду GPRP показано, що експонування NAD є результатом внутрішньомолекулярної перебудови Е-регіону мономера молекули фібрин(оген)у, яка ініціюється відщепленням фібринопептиду А.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.4*042

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*74*871 + Е70*732.2*725.111.3

Рубрики:

Загальна біологія

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.221

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ферменты - активаторы фибриногена, протромбина, протеина С, выделенные из яда щитомордника обыкновенного и эфы многочешуйчатой, могут быть использованы в качестве "инструмента" как для исследований процесса тромбообразования на модельных системах, так и для диагностических целей в клинической практике. Разработанный на их основе комплекс диагностических тестов позволяет дать характеристику состояния системы гемостаза при разных патологиях, а также своевременно выявить нарушение равновесия между отдельными звеньями гемостаза. Тесты апробированы на плазме крови больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, язвенной болезнью, нефритами, преэклампсиями в период беременности и др.; они высокочувствительны, информативны, легко выполнимы и не требуют дополнительного оборудования.

Антиплазминогеновое моноклональное антитело IV-1c (IV-1c), антигенная детерминанта которого локализована в Val709 - Gly718-участке протеазного домена плазминогена (Пг), способно индуцировать каталитическую активность в плазминогеновой составляющей комплекса Пг - IV-1c. Амидазная активность в комплексе Пг - IV-1c появляется после 2-часового лаг-периода. Lys-Пг активируется IV-1c с большей скоростью, чем с Glu-Пг. IV-1c угнетает реакцию образования Пг-стрептокиназного эквимолярного комплекса, ингибируя его полностью, если молярное соотношение Пг : IV-1c составляет 2 : 1. При постоянной концентрации Glu-Пг увеличение концентрации IV-1c до эквимолярной Пг сопровождается увеличением скорости активации последнего. При концентрациях IV-1c, превышающих таковую Glu-Пг, наблюдается резкое снижение скорости активации Пг. В то же время Glu-Пг при больших концентрациях, чем IV-1c, не ингибирует активацию Пг в комплексе с IV-1c. Зависимость скорости активации Glu-Пг от содержания в реакционной среде комплекса Glu-Пг - IV-1c имеет колоколообразную форму с оптимумом около 500 нМ.

Электрофоретический анализ компонентов комплекса в ходе реакции активации (на протяжении 6 ч) при концентрации Glu-Пг - IV-1c, равной 100 нМ, не выявил плазмина или Lys-Пг. При концентрации комплекса Glu-Пг - IV-1c 680 нМ уже в начальный период реакции активации наблюдается образование Lys-Пг и плазмина. Предложена кинетическая модель и рассмотрен молекулярный механизм реакции активации Пг в комплексе Пг - IV-1c.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.5

Рубрики:

Антитіла (імунні тіла)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовали связывание плазминогена с химотрипсиновыми фрагментами стрептокиназы и локализацию участков связывания плазминогена в первичной структуре стрептокиназы. При помощи иммуноферментного анализа показано связывание плазминогена со всеми фрагментами стрептокиназы, которое уменьшалось в ряду фрагментов 36 > 30 > 17 > 7 > 11 кДа. Локализацию участков связывания в первичной структуре стрептокиназы исследовали с применением иммобилизированных декапептидов, которые моделировали аминокислотную последовательность стрептокиназы. В присутствии 10 мМ 6-аминогексановой кислоты найдено 11 участков связывания для Glu- и миниплазминогенов человека, плазминогенов быка и свиньи, которые совпадают. Три участка были локализованы в alpha-домене стрептокиназы (T43-A72, N113-T126, Q133-V158), 5 участков в beta-домене (T163-L188, A203-S222, Q239-I264, Y275-L294, T315-L340) и 3 участка в gamma-домене (T361-R372, N377-E392, T397-N410). Высказано предположение, что в образовании плазминоген-стрептокиназного комплекса участвуют линейные участки полипептидной цепи стрептокиназы.

Плазминоген и протромбин являются ключевыми проферментами системы гемостаза. Исследование процессов их активации показало наличие ряда неферментативных активаторов проферментов, к которым относятся стрептокиназа и фрагмент Е фибрина. Фрагмент Е фибрина, полученный из комплекса ДД - Е индуцирует как фибриногенолитическую активность плазминогена, так и свертывающую активность протромбина. Значительное ускорение процесса активации протромбина высокомолекулярным фрагментом Е фибрина наблюдается в присутствии стрептокиназы. Возможно, подобный процесс является одним из факторов, приводящих к повторному тромбообразованию после проведения тромболитической терапии при инфаркте миокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.43

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.223

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Перетворення фібриногену на мономерний фібрин з наступним утворенням тривимірної сітки фібринового згустка є одним із завершальних етапів активації системи зсідання крові. На формування гелю впливають різні фактори, зокрема, температура, pH середовища, присутність різних іонів тощо. Дослідження останнього часу свідчать, що під час формування фібринового гелю на його структуру впливає наявність або відсутність розділу фаз. Вивчено структурні особливості гелей, утворених за різних умов: на поверхні розділу фаз або за присутності однієї фази. Досліджено ферментативний гідроліз плазміном фібринових згустків із поверхневим шаром і без нього. Зроблено висновок, що зміни в структурі фібринового згустка, які залежать від умов його формування, істотно впливають на процес їх гідролізу плазміном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.223

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.223

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено метод визначення загального гемостатичного потенціалу (ЗГП) (overall haemostasis potential) плазми крові, що дозволяє швидко і кількісно охарактеризувати баланс між системами зсідання крові і фібринолізу. Метод базується на аналізі кривої залежності величини поглинання світла згустком при 350 нм від часу, яка реєструє утворення і руйнування згустку в плазмі крові за присутності тромбопластину і t-PA. Метод дозволяє визначити три параметри системи згортання (час, швидкість утворення і максимальну мутність згустку) і три параметри системи фібринолізу (час напів- і повного руйнування згустку, його максимальну швидкість), а також інтегральну характеристику - площу під кривою, що характеризує розмір і час існування згустку, - і виражає ЗГП плазми крові. Показано, що величина ЗГП плазми хворих більша за таку у донорів у 3,8 разу, що погоджується з підвищеним рівнем фібриногену (4,25 мг/мл), розчинного фібрину (50 мкг/мл), D-димеру (630 нг/мл) і незначним зниженням активності активованого протеїну С (АРС) (93 %) у хворих. Активатор РС (АсРС) зменшує величину ЗГП плазми крові донорів і хворих відповідно у 1,6 і 3,7 разу. Додавання АсРС у плазму донорів збільшує амідазну активність тромбіну і АРС і не впливає на таку плазміну. Припущено, що дія АсРС на ЗГП опосередкована утворенням АРС, який сприяє зменшенню рівня інгібіторів TAFI і PAI-1 у досліджуваній плазмі.