Наведено методику, яка надає можливість зменшити використання ресурсів бездротової сенсорної мережі шляхом застосування спеціальної таблиці маршрутизації (ТМ), яка містить дані про більш короткі маршрути від кожного вузла до суміжного вузла з урахуванням обчислювальної складності завдання, яке вирішується. Побудова ТМ проводиться на етапі початкової установки параметрів і настройки мережі. З метою вибору кращого варіанту заповнення таблиці проведено пошук мінімального шляху на графі за допомогою алгоритму Дейкстри та евристичного алгоритму мурашиних колоній. Розроблено симулятор, який надає можливість досліджувати та порівнювати ефективність використання ТМ із випадковою маршрутизацією. Аналіз даних показав переваги застосування ТМ, що можна застосовувати до будь-яких мереж, які використовують периферійні обчислення, які передбачають інтелектуальну обробку даних на основі нейронних мереж.

Мета роботи - провести ретроспективний аналіз чинників, які впливають на результати лікування хворих на туберкульоз у Східній Європі. Ретроспективне багатоцентрове (Інститут пневмології ім. Маріуса Наста (Бухарест, Румунія), пульмонологічна клініка у м. Ясси (Румунія) та обласне комунальне некомерційне підприємство "Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер" (Україна)) дослідження проведено за участі дорослих (>> 18 років) пацієнтів, у яких діагностовано чутливі форми туберкульозу (ТБ) та які розпочали лікування в період із 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2019 р. Дослідження схвалено комітетом з етики всіх центрів. Проаналізовано такі чинники ризику несприятливих результатів лікування ТБ: вік, стать, статус харчування, спосіб життя, супутні захворювання, параметри, пов'язані з ТБ. Виявлено чинники, які впливають на результати лікування хворих на ТБ у популяції Східної Європи. Ризик несприятливих наслідків підвищується для осіб віком >> 65 років, хворих без постійного місця проживання, пацієнтів з діагностованою хронічною хворобою нирок, наявністю порожнин розпаду (каверн) на рентгенограмі грудної клітки, швидким рецидивом ТБ, недостатньою масою тіла або ожирінням, стійко високими параклінічними показниками під час спостереження, незважаючи на вжиті в лікарні заходи щодо їх зменшення. Висновки: клініцистам слід приділяти більше уваги пацієнтам похилого віку, особам із недостатньою/надлишковою масою тіла, безпритульним, пацієнтам із хронічною хворобою нирок, кавернами за даними рентгенографії легень і високими параклінічними показниками під час подальшого спостереження. Окрім чинників ризику несприятливих результатів лікування ТБ, які використано в інших дослідженнях (вік, стать, статус харчування, спосіб життя, супутні захворювання, параметри, пов'язані з ТБ), визначено новий чинник - параклінічні параметри, що надало змогу виявити відмінності, притаманні для популяції Східної Європи. Тригерні чинники можуть допомогти поліпшити надання допомоги певним групам населення і вдосконалити систему оцінки ТБ для виявлення пацієнтів із ризиком невдачі лікування.