Розроблено теоретичні засади проектування установок вищої точності для відтворювання одиниці густини теплового потоку.

На базі обчислювальних експериментів сформульовано вимоги до приладу, що реалізує регламентований метод вимірювання з високою точністю теплопровідності та термічного опору зразків теплоізоляційних і будівельних матеріалів у разі сталого теплового режиму.

Надано рекомендації з конструювання теплометричних блоків для приладів визначення теплопровідності будівельних матеріалів на забезпечення ГОСТ 7076-99 та ИСО 8301:1991.

Запропоновано теплометричний метод визначення теплозахисних властивостей підземних теплопроводів, а також прилади для його реалізації. Наведено результати обстеження діючих тепломереж.

Теоретично обгрунтовано вимоги до проектування переносного приладу для визначення коефіцієнта теплопровідності твердих матеріалів. Представлено розрахункові дані з обліку впливу умов теплообміну та товщини досліджуваного зразка, визначено області існування методичних похибок виміру.

Надано теоретичні обгрунтування та практичні рекомендації щодо коригування показань приладу ИТ-8. У разі експрес-визначення коефіцієнта теплопровідності на зразку невеликої товщини принцип дії приладу базується на методі локального теплової дії.

Запропоновано метод локальної теплової дії, що його застосовують для вимірювання теплопровідності твердих матеріалів, з розміщенням вимірювача температури (ВТ) за межами плями теплової дії. Доведено, що за такого розміщення ВТ контактний термічний опір значно менше спотворює результат вимірювання. Визначено ступінь впливу коефіцієнта конвективно-радіаційного теплообміну поверхні досліджуваного об'єкта з довкіллям, площі плями теплової дії та місця розташування ВТ на значення вимірюваних величин.

Розглянуто вплив на точність вимірювання коефіцієнта теплопровідності різних твердих матеріалів методом локального теплового впливу таких факторів, як наявність теплообміну з довкіллям контрольованої поверхні за межами зонду та контактного термічного опору між зондом та поверхнею, а також розміру плями теплової дії.

В результате полученного аналитического решения и серии проведенных вычислительных экспериментов произведена оценка погрешности измерения преобразователем теплового потока вида вспомогательной стенки плотности теплового потока, пронизывающего однородную плоскую стенку, по обе стороны которой происходит конвективный теплообмен с различными коэффициентами теплообмена. Установлены основные факторы, влияющие на величину погрешности, и разработаны рекомендации по обеспечению выбора зоны измерения, где не сказываются искажения поля температур и тепловых потоков.

Розроблено теоретичні засади, надано практичні рекомендації щодо проектування радіаційних компараторів для передавання одиниці густини теплового потоку робочим засобам. Сформульовано вимоги до еталонних перетворювачів теплового потоку. Наведено описання установки ІТТФ НАН України для метрологічної атестації та періодичних перевірок перетворювачів теплового потоку.

Изучена возможность использования исключительно теплопоточных измерений при реализации метода локального теплового воздействия для определения теплопроводности широкого класса материалов. Предложены три варианта конструктивного исполнения теплометрических головок, основанных на существующих и перспективных технологиях современной теплометрии. Установлено, что принципиальным преимуществом предложенных конструкций является снижение требований к чистоте обработки поверхностей исследуемого материала и к стабилизации контактных сопротивлений.

Досліджено специфіку часової організації камерно-інструментальних творів французького композитора XX ст. Ф. Пуленка. Виділено основні параметри осмислення категорії музичного часу в сучасних Ф. Пуленку філософських і естетичних концепціях (А. Бергсона, М. Пруста). Запропоновано періодизацію камерно-інструментальної творчості Ф. Пуленка. Проаналізовано особливості часової організації в камерно-інструментальних циклах Ф. Пуленка на стилістичному, композиційному та "макрокомпозиційному" рівнях. Визначено закономірності часової організації та пріоритетність того чи іншого її рівня для кожного з періодів творчості композитора. Камерно-інструментальну музику Ф. Пуленка вписано в загальний контекст нових часових параметрів французької культури початку XX ст. Зазначено, що численні аналогії, знайдені між творчістю Ф. Пуленка та художньо-філософськими концепціями двох його видатних сучасників - А. Бергсона та М. Пруста - допомагають повніше усвідомити специфіку мислення композитора та свідчать про глибоку вкоріненість його творчості в загальний контекст епохи.

Навчально-методичний посібник містить теоретичні положення, основні поняття, програму навчального курсу, лекційний матеріал, завдання для самостійної роботи, список рекомендованих джерел та літератури, додатки. Розглянуто давню історію Херсонщини, зокрема, ранній залізний вік, поширення ранніх степових кочовиків. Наведено історію сарматів та пізніх скіфів на Херсонщині.