Освещены проблемы современной интерпретации художественного наследия Л.Н.Толстого, описаны особенности нарративной структуры повести писателя "Смерть Ивана Ильича", её семантика и художественная функциональность. Рассмотрены вопросы поэтики русской литературы ХХ в., проблема мифологических основ поэтики Л.Н.Толстого в "Народных рассказах" и А.Платонова в "Котловане". Раскрыты интертекстуальные аспекты поэтики эпиграфа в русском романе. Приведены результаты экспериментально-фонетического исследования ритмической организации звучащей поэтической речи.

Освещены теоретико-методологические и историко-литературные аспекты типологии жанра, вопросы поэтики русской литературы ХІХ - ХХ ст., а также лингвистической поэтики и прагматики. Проанализирована интеллектуальная составляющая постмодернистского текста эссе как актуальная проблема. Изучены особенности и функции нарративной структуры "рассказа в рассказе" в повести "Огни" известного русского писателя А.П.Чехова. Рассмотрены вопросы об экзистенциальном компоненте интерпретации в повести Л.Н.Толстого "Смерть Ивана Ильича", моделирования художественного пространства в системе индивидуально-авторского мифа А.П.Платонова.

Приведены результаты филологических исследований литературоведов Украины, России, Ирана, Вьетнама в области истории и теории русской и украинской литератур, лингвопоэтики и прагматики. Рассмотрен вопрос о целостности процесса поэтического пространства новейшей русской поэзии. Освещены интертекстуальные аспекты поэтики русского романа. Проанализированы особенности и функции нарративной структуры "рассказа в рассказе" в "Огнях" А.П.Чехова, образные модификации героя-эстета и концепция личности в литературе декаданса и символизма, черты поэтики экспрессионизма в малой прозе М.Булгакова и Е.Замятина.

Показано развитие антитоталитарных идей в различных звеньях русского литературного процесса ХІХ и ХХ ст. Проанализированы произведения М.Булгакова, Б.Пастернака, К.Комарова, А.Солженицына, Н.Бердяева, А.Ахматовой, Н.Заболоцкого, А.Тарковского з точки зрения тоталитарных идей. Рассмотрена проблема тоталитаризма в русской драматургии 1960 - 1980 гг., показано ее влияние на сферу сельской жизни (комедия белорусского драматурга А.Макаренка "Таблетку под язык", пьеса башкирского писателя А.Абдуллина "Тринадцатый председатель", пьеса Э.Радзинского "Наш Декамерон"), а также истинное положение рабочего класса (пьеса В.Розова "В день свадьбы", А.Кудрявцева "Иван"). Рассмотрено художественное изображение человека тоталитарного общества в прозе А.Зиновьева, раскрыты аспекты художественного решения темы в творчестве Ф.Горенштейна.

Індекс рубрикатора НБУВ: ш5(0)941-328.8

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В условиях специфического исторического контекста, глобального культурного кризиса конца ХХ века определены особенности художественной парадигмы. Показан процесс поисков новой концепции человека и создания типологии героев русской прозы 1980 - 90-х гг., проанализированы характерная для современной переходной эпохи модель мира, мифологическая инфраструктура и система символов. Освещены особенности русской "версии" постмодернизма. Определено место русской литературы конца ХХ века в типологическом ряду художественных явлений переходных культурных эпох.

Освещена жанровая динамика литературы. Рассмотрены вопросы критической интерпретации в мемуарах русской эмиграции 1920 - 1940 гг. Описана жанровая природа циклических образований в ранней лирике К.Бальмонта. Проанализированы поэзия Б.Пастернака в контексте традиции метафизического стиля эпохи барокко, художественная специфика русского литературного постмодернизма. Раскрыты философско-эстетические аспекты изучения литературы.

Освещены вопросы теории литературы, проблемы изучения русской литературы ХІХ - ХХІ ст., мифопоэтики и лингвистической поэтики. Проанализированы "литературные архетипы" в современном аксиологическом аспекте. Описан образ панночки-ведьмы в повести Н.В.Гоголя "Вий". Раскрыта экзистенциальная проблематика в повестях А.Битова "Птицы или оглашение человека" и "Человек в пейзаже". Рассмотрены вопросы поэтики русского футуризма в контексте трансформации барочных моделей художественного обобщения. Определено ритмическое своеобразие русской орнаментальной прозы 1920-х гг.

Представлена типология русской литературы ХХ ст. в обобщающих моделях. Рассмотрен пластический образ как структурный компонент романа М.Ю.Лермонтова "Герой нашего времени". Освещена семантика философского пейзажа в творчестве Л.Н.Толстого. Проанализированы жанрово-стилистические модификации частных корреспонденций А.П.Чехова, фольклоризм как проявление межтекстовых связей писательской критики русских модернистов. Определены повествовательные стратегии и стилевые доминанты русской орнаментальной прозы. Раскрыта тема Великой Отечественной войны в современной русской драматургии. Изучены особенности пространственно-временной организации современной русской литературной антиутопии, художественные особенности русского постмодернистского эссе 1980 - 1990 гг.

Освещены вопросы теории, истории литературы и компаративистики. Рассмотрены проблемы изучения поэтики жанров, типологии героев, наррации, мифопоэтики, ритмической организации текста, рецепции литературы, языковой прагматики. Проанализированы экфрастические модели повествования в поэтике М.Ю.Лермонтова, особенности экзистенциального типа сознания в повести "Детство" Л.Н.Толстого. Раскрыты художественные функции "сцен-заседаний" в произведениях русских драматургов 1920 - 1930 гг. Определены жанровое своеобразие "Автобиографии" писателя И.С.Шмелева, а также жанр книги воспоминаний известного поэта, романиста и переводчика А.Наймана "Славный конец бесславных поколений".

Рассмотрено явление "позднего" литературного постмодернизма в русских литературных источниках. В качестве критерия для выявления и оценки базовых трансформаций художественной системы предложено описание знакового кода прозаических и драматургических текстов Д.Галковского, Е.Попова, Т.Толстого, О.Михайловой, О.Богаева, рассматриваемых в контексте научной и критической рефлексии русского постмодернизма. Определена векторность художественных поисков в прозе и драматургии, связанная с преодолением кризиса постмодернизма и формированием новой художественной системы.

Описана стилевая динамика русской литературы ХХ в. в контексте постмодернизма. Рассмотрена сущность русской постмодернистской литературы как динамическая художественная система, имеющая собственные параметры, сформировавшаяся в русской литературе закономерно, обладающая специфическим ритмом развития и характерными типологическими чертами, отличающая ярко выраженным национальным своеобразием, стремящаяся к обновлению, включению опыта постмодернизма в новую художественную парадигму. Особое внимание уделено проблеме периодизации и типологии русского литературного постмодернизма (ЛПМ), теоретическим моделям и проблемам исследования "позднего" ЛПМ, русскому ЛПМ 1990 - 2000 гг.

Проанализирована афористичность русской и украинской литератур ХІХ - ХХ ст. Раскрыта специфика интертекстуальности в прозе футуризма конца ХІХ - начала ХХ ст. Описаны системообразующие функции драмы в философском романе "Русские ночи" В. Одоевского. Рассмотрены вопросы трансформации мотивов неоклассицизма в драматургии Л. Украинки и М. Цветаевой в компаративном аспекте. Представлена концепция личности художника в новеллах Т. Манна и С. Крижановского. Освещено творчество известного современного поэта А. Кушнера в оценках критиков и литературоведов. Изучены особенности диалогизма в русской эссеистике ХХ ст., хронотопа прозы М. Палей.

Освещены сюжеты европейской литературы в драматургии В. Капниста. Рассмотрены проблемы театра и драматургии в критике В. Жуковского, изучения римейка в современной русской драматургии. Описана полицитатная поэтика романа К. Вагинова "Козлиная песнь". Раскрыта аномальная сущность мотива детства в творчестве Н. Гумилёва. Проанализированы особенности хронотопа в сатирической публицистике А. Аверченко, архитекстуальные особенности в романах "Крещеный китаец" и "Записки чудака" А. Белого. Определены стратегии игрового дискурса в романе Л. Улицкой "Даниэль Штайн, переводчик", мотив "горького оптимизма" в произведениях В. Токаревой. Представлена концепция поэтического творчества А. Кушнера в стихотворении "Аполлон в снегу".

За умов польового досліду досліджено ефективність застосування бакової суміші гербіцидів гранстару та ланцету на посівах озимої пшениці. Установлено оптимальне співвідношення норм застосування компонентів для забезпечення максимальної ефективності знищення бур'янів.

Визначено художні особливості та типологічні риси російської літератури 1980 - 1990-х рр. (на матеріалі прози) як цілісної динамічної системи, що перебувала в стані визначення координат нової художньої парадигми за умов перехідного періоду розвитку культури. Здійснено спробу розглянути сучасну російську літературу в типологічних подібностях з художніми явищами інших перехідних культурних епох. Визначено напрямки пошуку нової концепції людини, розроблено типологію героїв російської прози 1980 - 1990-х рр., зіставлену з художніми пошуками письменників періоду 1960 - 1970-х рр., проаналізовано специфіку модифікацій у російській постмодерній прозі "західних" моделей героїв. Вивчено морфологічну інфраструктуру російської прози 1980 - 1990-х рр., яка відбиває певні особливості формування нової моделі світу. Доведено домінування есхатологічного міфу та поширення деяких традиційних культур, які в російській літературі актуалізуються в кризові часи та перехідні епохи. Виявлено особливості "східноєвропейської" модифікації постмодернізму завдяки порівняльному аналізу російських і українських творів, розглянутих у контексті художніх здобутків західноєвропейських і американських авторів.

Розглянуто механізми дії та практичні аспекти застосування гербіцидів. Проаналізовано фізіологічні процеси, які детермінують накопичення гербіцидів у сайтах дії. Розкрито механізми фітотоксичної дії різних класів гербіцидних препаратів і методи регуляції їх вибірної фітотоксичності. Наведено фізіологічне обгрунтування комплексного застосування гербіцидів. Розкрито практичні аспекти хімічного методу боротьби з бур'янами. Проаналізовано ефективність застосування окремих гербіцидів, гербіцидних комплексів і сумішей в посівах основних сільськогосподарських культур.

Рассмотрены механизмы действия и практические аспекты применения гербицидов. Проанализированы физиологические процессы, детерминирующие накопление гербицидов в сайтах действия. Раскрыты механизмы фитотоксического действия разных классов гербицидных препаратов и методы регуляции избирательной фитотоксичности. Дано физиологическое обоснование комплексного применения гербицидов. Раскрыты практические аспекты химического метода борьби с сорняками. Проанализирована эффективность применения отдельных гербицидов, гербицидных комплексов и смесей в посевах основных сельскохозяйственных культур.

Охарактеризовано основні види бур'янів і хімічні засоби боротьби з ними. Наведено відомості про застосування гербіцидів для знищення бур'янів у посівах головних сільськогосподарських культур (пшениці, жита, рису, моркви, цукрового буряку, картоплі тощо). Висвітлено фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів, показано його ефективність на окремих культурах. Зазначено, що найбільш важливою характеристикою гербіцидних препаратів є їх селективність, вони повинні контролювати якомога ширший набір видів бур'янів, а також необхідно запобігти виникненню та розповсюдженню резистентних до гербіцидів їх біотипів. Одночасне задоволення цих вимог неможливе без розробки технологій комплексного застосування гербіцидів.

На підставі аналітичного огляду методів друкування, обробки та формування пластикових виробів розроблено узагальнену класифікація методів поліграфічної обробки й обробки пластиків, які використовуються під час створення пластикових пакувань. Класифікація суміщає всі методи поліграфічної обробки пластика, як технології друкування, так і обробки, а також методи формування пластикових пакувань. Таку класифікацію можна застосовувати як основу для варіантного проектування пластикових виробів, зокрема, пластикових пакувань.

За допомогою методики, що базується на 3-альтернативній процедурі відбору "одного з ...", було проведено тактильну дискримінацію поверхні банкнот, лакованих вододисперсним лаком із додаванням нанорозмірних часток срібла як бактерицидного агенту.