Досліджено процес розвитку українсько-польського двостороннього політичного співробітництва та в межах Вишеградської групи кінця XX - початку ХХI ст., виділено основні хронологічні етапи міждержавної взаємодії. Розглянуто проблемні моменти у кожному періоді двосторонньої співпраці й акцентовано увагу на позитивному досвіді українсько-польських відносин. Визначено роль Республіки Польща у реалізації євроінтеграційної стратегії України. Проаналізовано програми головування Республіки Польща у Вишеградській групі.

На основі широкого кола джерел та наукової літератури досліджено становлення та розвиток співробітництва України з країнами Вишеградської четвірки упродовж 1991 - 2013 рр. Проаналізовано співпрацю України з країнами Вишеграду у форматі В4+1 у політичній та військовій сфері, визначено перспективи в енергетичній галузі. Виділено досвід співробітництва України з Міжнародним Вишеградським Фондом. Досліджено договірно-правову основу, розкрито напрями та специфіку, узагальнено досвід двостороннього міждержавного українсько-польського, українсько-угорського, українсько-словацького, українсько-чеського співробітництва. Розглянуто проблемні питання, пошук шляхів їх вирішення, визначено перспективні напрями. Здійснено порівняльний аналіз торговельно-економічних та інвестиційних відносин України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Чехією. Висвітлено сутність транскордонного та гуманітарного співробітництва України з країнами Вишеградської групи.

Досліджено питання насильницької депортації (етнічних німців УРСР) громадян німецької національності, що відбулася на підставі цілком таємних, засекречених на довгі роки постанов Державного комітету оборони СРСР, у серпні 1941 року з Криму, у вересні 1941 року із Запорізької, Сталінської, Ворошиловградської та інших областей у віддалені райони Радянського Союзу. Проаналізовано умови та наслідки насильницької депортації, правовий статус і реальне становище німців у трудових таборах, трудармійців, мобілізованих на роботу до таборів НКВС. Простежено довгий і обтяжливий шлях та непомірні труднощі, що були пов'язані з відновленням німецького етносу й історичної справедливості у період існування СРСР та у сучасну добу сходження незалежної України.

Тоталітарний феномен та спроби його наукового осмислення 5 Отрош М.І. Джерельна база та теоретико-методологічні засади дослі¬дження подолання тоталітарного спадку в країнах постра¬дянського простору 11 Кудряченко А.І., Солошенко В.В. Особливості політичної трансформації Азербайджану у по¬страдянську добу 20 Метельова Т.О. Тоталітарний спадок пострадянських країн як виклик демо¬кратизації суспільств: ціннісний вимір 27 Ткаченко В.М. До питання про подолання тоталітарного спадку Росії (за ма¬теріалами російських аналітичних служб) 34 Держалюк М.С. Демографічні проблеми РФ - результат згубної політики її нинішньої влади 41 Деменко О.Ф, Особливості демонтажу тоталітарного спадку у Республіці Казахстан у 1990-х рр 51 Бульвінський А.Г. Особливості пострадянської трансформації Таджикистану 59 Чекаленко Л.Д. Республіка Узбекистан: між модернізаційним майбутнім і гу¬манітарним минулим 66 Богданович І.І. Республіка Білорусь на роздоріжжі між демократією та авто¬ритаризмом в XX ст 78 Розумюк В.М. Специфіка еволюції Киргизстану у пострадянський період 84 Цапко О.М. Тоталітарний характер формування політичної системи Тур- кменістануу 90-х pp. XX ст. 91 Кириченко О,В. Політика національної консолідації в Латвії 96 Мудрієвська І.І. Особливості демонтажу тоталітарного спадку в Естонії у 1990-х рр 102 Ткаченко І.В. Особливості подолання тоталітарного спадку в Вірменії у 90-х pp. XX ст 111 Фощан Я.І. Характерні риси процесу демонтажу радянського тоталітар¬ного спадку в Грузії першого десятиліття незалежності 117 Кордун О.О. Складне прощання з імперією: практики подолання тоталі¬тарного минулого в Україні у 90-х pp. XX ст

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.

Досліджено проблему концепту історичної пам'яті в історичній науці. Проаналізовано історичну політику і "війни пам'яті" в сучасному світі, висвітлено актуальні питання дослідження історичної пам'яті. Розглянуто питання методології дослідження поєднання історії та пам'яті. Акцентовано увагу на політиці "подолання минулого" у Федеративній Республіці Німеччина. Розглянуто Русько-Візантійські договори ІХ - Х століть як правові носії історичної пам'яті. Увагу приділено також історичній пам'яті та політичній ідентичності. Досліджено ідеологеми історії та політику примирення. Проаналізовано питання формування загальнонаціональної єдності засобами політики пам'яті в Італії. Розглянуто політику пам'яті як чинник формування національної ідентичності в Об'єднаних Арабських Еміратах.