Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)6 + Ф51(4УКР)

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано частоту виявлення хламідій у ротовій порожнині хворих на урогенітальний хламідіоз і в осіб з хронічними запальними процесами у порожнині рота. Проведено порівняльні дослідження та виявлення хламідій у ротовій порожнині цих осіб. Вивчено морфологічні зміни щічного епітелію, пародонтальних кишень, задньої стінки глотки за хламідійних уражень, які характеризуються наявністю внутрішньоклітинних цитоплазматичних включень хламідій у плоскому епітелії та супроводжуються альтернативними та діспластичними змінами у цьому епітелії. Визначено діагностичну значимість вибору методу лабораторного дослідження та забору матеріалу з осередків ураження для виявлення хламідій з порожнини рота. Розроблено оригінальний комплексний метод лікування таких хворих з урахуванням клінічних проявів і цитоморфологічних змін слизової оболонки в осередках ураження.

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

Удосконалено теорію електромагнітних збудників вібрації, що застосовуються у задачах віброударних випробувань на надійність машин, приладів та апаратури, а також для деяких технологічних процесів (вібролиття, віброрізання, вібросушіння). Вперше розглянуто динаміку збудників вібрації з урахуванням реактивних мас. Створено новий варіант методу оптимального гасіння післяударних коливань під час випробування на удар. Удосконалено метод визначення потужності електромагнітних віброзбуджувачів (ЕМВ) залежно від динамічних параметрів, електромагнітних і геометричних величин. Наведено метод визначення вагового навантаження, коефіцієнтів демпфірування та жорсткості, величин повітряних зазорів і площі перерізу полюсів магнітопроводів. Виведено формули зв'язку параметрів вібрації об'єктів з вихідними напругами електровимірювальних пристроїв. Створено системи ЕМВ для збудження вібрацій у технологічному процесі лиття.

Проанализированы актуальные задачи технического регулирования в области телекоммуникаций и, в частности, в сфере частотно-временного обеспечения, с учетом общеевропейских подходов и возможностей регионального сотрудничества.

Увагу приділено проблемам покращення процесу сушіння шляхом відповідного визначення параметрів мікроклімату. Запропоновано для стаціонарного режиму сушіння складні граничні умови визначати як граничні умови першого роду, у яких психрометричний коефіцієнт К залежить від швидкості руху повітря біля поверхні дошки. Запропоновано підхід, який спрощує в цілому розрахунок процесів сушіння. Удосконалено фізичну модель процесу сушіння, на основі якої створено розрахунковий алгоритм і наведено блок-схему розрахунку процесу сушіння деревини, що надає можливість автоматизувати розрахунки. Розроблено алгоритм розрахунку температури повітря у цеху для сушіння деревини залежно від напружень, які виникають у деревині в процесі сушіння. Запропоновано новий підхід до формування параметрів мікроклімату у цехах із сушіння деревини.Температуру повітря у цеху визначено як функцію від вологовмісту та швидкості, але з урахуванням збереження якості матеріалу. Результати експериментального дослідження підтвердили достовірність одержаних аналітичних залежностей.

Досліджено причини відмов і значення питомого параметра потоку відмов металевих водопровідних труб. Аналіз статистичних даних щодо відмов надав можливість побудовати залежності питомого параметра потоку відмов від діаметра трубопровода. Виконано порівняльний аналіз одержаних даних і розроблено відповідні висновки та пропозиції. Одержані дані є корисними для розрахунків надійності систем водопостачання.

Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб.

Наведено інформацію про книги українською та англійською мовами з історії поселення українців у Канаді, які зберігаються у фондах відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Зазначено, що праця розрахована на істориків, політологів, етнологів, бібліографів, культурологів, емігрантознавців, дослідників української культури, працівників інформаційно-бібліотечних і видавничих структур, широке коло читачів, які виявляють інтерес до історії України, зокрема, до історії української діаспори.

Мета роботи - дослідити поширення гаплотипів HLA-DQ2.5 і HLA-DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами "целіакія" або "непереносність глютену без целіакії" (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 - на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії "Діаген". Визначено генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Висновки: у дослідженій популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб.

Презентовано літературу із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із заявленої теми, представлено бібліографічні описи книг і статей, в яких відображено історію, стан і проблеми народної культури, мови, фольклору канадських українців, що набули дещо відмінних від культури історичної батьківщини рис. Подано бібліографічні описи опублікованих досліджень вітчизняних та канадсько-українських учених із зазначених проблем. Надано допоміжні покажчики: іменний, назв, алфавітно-предметний; періодичних та продовжуваних видань, географічних назв; видавництв і видавничих організацій Канади, які друкували праці з пропонованої теми.