Досліджено права основних верств населення Київської держави XI - XIII ст. у "Руській правді". З'ясовано сутність і критичне переосмислення інтерпретації функціоналістською парадигмою концепту "природних прав людини" як tertium comparationis правового порівняння. Зазначено потребу у використанні в Україні досвіду країн-членів Європейського Співтовариства щодо правового регулювання заробітної плати. Наведено характеристику адміністративно-правового статусу суб'єктів морально-правового виховання. Проведено аналіз історії розвитку законодавства про право громадян на кримінально-правову охорону від зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою. Досліджено питання, пов'язане з порядком захисту прав та інтересів потерпілого за провадження в кримінальних справах приватного обвинувачення.

Розглянуто питання місця політичної кримінології в загальній теорії кримінологічної науки. Встановлено, що ступінь розробленості й обсяг знань про політичну злочинність дозволяє вважати її напрямом кримінологічної науки. Проаналізовано основні причини виникнення, розповсюдження та трансформації політичної злочинності. Встановлено, що основною причиною політичних злочинів є конфлікт інтересів влади та населення держави. Запропоновано поділ політичних злочинів на злочини у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. Надано визначення поняття політичного злочину.

Продовжено цикл видань наукової школи Національної академії СБ України з питань стратегічних комунікацій. Узагальнено досвід України у протидії гібридній агресії РФ, пропонуються технології асиметричних відповідей на цю агресію, надаються практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридних впливам на основі аналізу і оцінювання українського досвіду.