Вивчено низькотемпературну оксидацію 2-метилнафталіну озоноповітряною сумішшю в середовищі льодяної оцтової кислоти за присутності каталізаторів, металів змінної валентності. Показано, що за умов каталізу значною мірою запобігається електрофільна реакція озону з ароматичним кільцем, яка веде до його руйнування, та зростає швидкість селективної оксидації за метильною групою з утворенням 2-нафтойної кислоти. Розглянуто механізм оксидаційно-відновного каталізу діацетатом кобальту та кобальтбромідним комплексом, який пояснює експериментальні факти та дозволяє керувати селективністю процесу оксидації.

Досліджено озонування 2,6-динітротолуолу у розчині оцтової кислоти за присутності кобальту (II) ацетату. Встановлено, що реакція перебігає у напрямку оксидації метильної групи з утворенням 2,6-динітробензойної кислоти, вихід якої становить 74 %. Під час окиснення сполуками шестивалентного хрому і марганцю утворюється значна кількість токсичних відходів та низький вихід цільового продукту (40 - 50 %).

Зазначено [1, 2], що під час окиснення похідних нафталіну сполуками шестивалентного хрому реакція значною мірою перебігає по C-H зв'язку ароматичного кільця з утворенням відповідних хінонів. Спроби проведення селективного окиснення ароматичного кільця похідних нафталіну озоном у розчині оцтової кислоти з метою одержання відповідних хінонів були невдалими. Дослідження свідчать про можливість використання озону для одержання озонованих сполук металів змінного ступеня оксидації, якими далі й проводять окиснення ароматичного кільця з досить високим виходом хінону. Досліджено можливість одержання 2-метил-1,4-нафтохінону з 2-метилнафталіну і 5-гідрокси-1,4-нафтохінону з 1,5-дигідроксинафталіну за умов двостадійного окиснення озонованими сполуками хрому та марганцю. Розроблено нові маловідходні методи селективного одержання нафтохінонів.

На підставі вивчення процесів озонування нафталіну та його похідних у розчині оцтової кислоти доведено, що реакція відбувається переважно за подвійними зв'язками одного ароматичного кільця, основними продуктами озонування є продукти руйнування ароматичної системи - пероксидні сполуки. Вперше у процесі озонування нафталіну та 2-метилнафталіну одержано відповідні хінони та 2-нафтойна кислота. Показано, що введення в ароматичне кільце нафталіну метильної групи активує молекулу в реакції з озоном, під час якої ефективна константа швидкості зростає вдвічі. З'ясовано, що введення в систему 2-метилнафталін - озон - оцтова кислота діацетату кобальту лише незначною мірою запобігає озонолізу ароматичного кільця і лише додавання бромідів лужних металів дозволяє спрямувати реакцію у бік оксидації метильної групи з утворенням 2-нафтойної кислоти. Зазначено, що використання двостадійної оксидації озонованими соплуками хрому та марганцю сприяє одержанню 2-метил-1,4-нафтохінону та 5-гідрокси-1,4-нафтохінону як кінцевих продуктів з високим виходом.

Показано, що формування елементів продуктивності у відповідних етапах органогенезу, врожайності та структури врожаю зеленої маси кукурудзи на сірих лісових поверхнево-оглеєних грунтах за умов західного Лісостепу України (Львівщини) залежить від рівня удобрення, застосування добрив і регуляторів росту Зеастимуліну та Емістиму С. Встановлено, що за дії Зеастимуліну й Емістиму С у листках рослин кукурудзи сорту Закарпатська жовта зубоподібна нагромаджується більше пігментів фотосинтезу та знижується вміст водорозчинних цукрів. Виявлено зниження частки листків і зростання частки качанів у структурі врожаю кукурудзи сорту Закарпатська жовта зубоподібна за дії цих регуляторів у поєднанні з органо-мінеральною та мінеральною системами удобрення.

Установлено, що у розчині оцтової кислоти озон реагує з нафталіном і 2-метилнафталіном переважно за подвійними зв'язками одного ароматичного кільця. Основними ідентифікованими продуктами озонування нафталіну та 2-метилнафталіну є мономерні пероксиди, поряд з якими утворюються смолоподібні продукти. Вперше запропоновано можливий механізм утворення нафтохінонів у разі оксидації нафталіну та 2-метилнафталіну озоном у рідкій формі. Показано, що введення в ароматичне кільце нафталіну метильної групи активізує молекулу під час реакції з озоном, у цьому випадку ефективна константа швидкості збільшується вдвічі. Встановлено, що нафталін і 2-метилнафталін окиснюються озоном за іонно-радикальним механізмом. У реакції з нафталіном озон витрачається за наступним механізмом: неланцюговим - на стадії ініціювання та ланцюговим - у реакціях із продуктами озонолізу ароматичного кільця. У реакції з 2-метилнафталіном озон витрачається тільки неланцюговим шляхом. Розглянуто можливий механізм утворення нафтохінонів.

У першому томі розкрито важливе питання, для чого вивчають рослини, їх фізіологічні та біохімічні процеси. Наведено також короткий екскурс в історію становлення і розвитку фізіології рослин. На сучасному рівні описано особливості структури і функціонування рослинних клітин та мембранне транспортування речовин. Розглянуто також фізико-хімічні закономірності водообміну і механізми транспортування води по рослині. Значну увагу приділено кореневому живленню рослин, механізмам поглинання мінеральних елементів та їх значенню для практики сільського господарства. Описано також гетеротрофне живлення рослин та виділення ними речовин. З метою розуміння цих складних фізіолого-біохімічних процесів представлені сучасні знання систем регуляції та інтеграції фізіологічних процесів у цілісному рослинному організмі. Показано широке використання природних регуляторів росту у фундаментальних і прикладних, практичних дослідженнях.