Визначено роль фінансового ринку у розвитку фінансової системи держави. Вивчено зарубіжний досвід функціонування санаційних банків. Досліджено проблеми розвитку і перспективи співпраці України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проаналізовано стан світових ринків продовольчих товарів. Обгрунтовано необхідність врахування опору персоналу у процесі запровадження організаційних змін на підприємствах. Розглянуто фактори, що впливають на рівень складських запасів. Досліджено динаміку кількісних характеристик капіталу вітчизняних підприємств. Розкрито особливості формування ціни супутніх освітніх послуг. Викладено основні аспекти банківської діяльності в контексті споживчих кредитів. Охарактеризовано сучасний стан кредитного портфеля в банківській системі. Вивчено методичні підходи до моніторингу кон'юнктури ринку плодів і ягід. Розглянуто основні методики прийняття та реалізації управлінських інноваційних рішень. Оцінено бар'єри розвитку малого підприємництва. Висвітлено проблеми сучасного розвитку аграрного маркетингу. Визначено шляхи підвищення ефективності кредитної політики комерційного банку. Обгрунтовано принципи формування системи продовольчої безпеки регіону.

Висвітлено актуальні питання світового господарства та міжнародних економічних відносин, економіки й управління підприємствами, розвитку продуктивних сил і регіональної економіки. Розкрито особливості страхування фінансово-кредитних ризиків, методичні засади формування та розрахунку витрат сільськогосподарських підприємств, проблеми обліку основних засобів. Висвітлено особливості функціонування українських підприємств на територіх проведення АТО. Розглянуто проблеми впровадження обов'язкового медичного страхування в Україні. Проаналізовано роль місцевих податків у формуванні доходів місцевих бюджетів за умов децентралізації. Увагу приділено оптимізації управління трансакційними витратами підприємства, фінансовим аспектам розвитку авіапідприємств за умов кризи.

Викладено концептуальне бачення інтеграційних форм розвитку підприємств сфери зв'язку та інформатизації. Доведено, що інтеграція здатна забезпечити сталий розвиток підприємств відповідно до векторів розвитку держави. Систематизовано першорядні заходи державної політики щодо впровадження механізмів інтеграції та методів ведення обліку на інтегрованих підприємствах. Висвітлено підходи щодо захисту інформації та оцінювання ефекту від інтеграції підприємств.

Представлено результати досліджень із теорії, методики та практики формування, а також перспектив розвитку бізнес-моделей (БМ) транспортної, аграрної та інших сфер господарської діяльності. Охарактеризовано інтегровані транспортні системи як складову БМ науково-технічного розвитку регіонів України. Висвітлено особливості створення транспортно-логістичних прикордонних кластерів. Увагу приділено вдосконаленню транзитних вантажних перевезень, їх оптимізації, логістики експрес-перевезень. Окреслено тенденції розвитку БМ транспортних систем України, зокрема досліджено питання взаємодії корпоративних інформаційних систем, напрями вдосконалення роботи терміналів на митниці, проблеми підвищення ефективності експлуатації рухомого складу. Розкрито принципи побудови БМ пасажирських перевезень. Запропоновано модель бізнес-процесів автотранспортного підприємства, методи та моделі визначення показників організації маршруту міського пасажирського транспорту. Увагу приділено вдосконаленню організації перевезень пасажирів, передумовам створення інтелектуальних систем оперативного керування автотранспортом. Досліджено тенденції розвитку БМ агропромислової сфери, зокрема розглянуто моделі управління підприємствами агропромислового комплексу України та Казахстану, моделі кооперування фермерських та особистих селянських господарств, моделі раціонального поєднання галузей і маркетингової стратегії екологічно орієнтованого господарювання аграрних підприємств, формування конкурентних стратегій сільськогосподарських підприємств. Досліджено нейронні мережі, потенціал Triple Helix Model для розвитку підприємницьких структур в Україні, організаційні зміни розвитку підприємства, управління процесами організаційних змін на основі явища "розриву". Запропоновано моделі управління ліквідністю банку, розглянуто моделі обліку та контролю витрат та основних засобів підприємства, висвітлено проблеми конкурентоспроможності товарів.

Досліджено роль, проблеми та перспективи "розумної фабрики" в умовах цифровізації підприємств з урахуванням дисбалансу бізнес-середовища. Визначено, що в сучасних умовах більшість підприємств зосереджені на автоматизації бізнес-процесів та підвищенні ефективності, і лише меншість трансформує бізнес-модель, що обгрунтовується недостатнім рівнем зрілості для кардинальних змін. Обгрунтовано, що перспективним напрямом розвитку цифровізації підприємств з урахуванням дисбалансу бізнес-середовища є так звана "розумна фабрика". Відзначено, що "розумна фабрика" - це середовище, в якому машини й обладнання можуть покращувати процеси за рахунок автоматизації та самооптимізації. Водночас вони націлені на серійний випуск виробів, але при збереженні максимальної гнучкості виробництва. Забезпечується дані вимоги завдяки високому рівню автоматизації та роботизації підприємства. Також широко застосовуються автоматизовані системи управління технологічними та бізнес-процесами за рахунок їх узгодженості на кожному етапі взаємодії. Дослідження змісту поняття "розумна фабрика" надало змогу визначити та систематизувати її функції (планування, логістика, ланцюжка поставок, розробка продукту), переваги (досяжність, оптимізація, проактивність, гнучкість), сегментацію, групи проблем (персонал, технології, бізнес-процес). Відзначено, що розробка та впровадження "розумних фабрикі може бути важкою та ризикованою справою, незважаючи на їх переваги. Підприємства, що домоглися успіху з упровадженням розумних фабрик, можуть збільшити виробництво продукції та вартості за рахунок зниження витрат на виробництво, підвищення якості та гнучкості, а також скорочення часу виходу продукції на ринок.

Досліджено генезис теорії інтеграції у процесі економічного розвитку, наведено науково-методичний підхід до систематизації ієрархічних рівнів нормативно-правового середовища регулювання інтеграційних процесів, розроблено науковий базис багаторівневої систематизації мотивів інтеграції на різних рівнях національної економіки. Представлено прикладні інструменти визначення та розрахунку потенціалу сумісності підприємств інтегрованої структури, обґрунтовано методику вибору бізнес-партнера. Побудовано біфуркаційну модель розвитку підприємств сфери зв'язку та інформатизації України під впливом кризових явиш. Розроблено концептуальні основи та складові механізму інтеграції підприємств. Запропоновано концептуальну модель процесу захисту інформаційних ресурсів та нематеріальних активів в інтегрованих системах, концепцію максимізаціі цінностей під час створення ланцюжка вартості інтегрованої групи підприємств, систему урахування впливу геополітичного фактора на розвиток інтеграційних процесів, прикладний підхід до конвергенції послуг в інтегрованій структурі, фінансові інструменти інтеграційних процесів та імітаційну модель державно-приватного партнерства на основі ERP-системи. Доопрацьовано системно-синергетичний підхід щодо оцінки ефективності інтеграції, науково-прикладний підхід до побудови багатофакторної моделі розвитку сфери зв’язку та інформатизації України, підходи до моделювання маркетингової стратегії та оптимізації оргструктури управління, систему показників оцінки ефективності інтеграції.

В умовах цифрової трансформації економіки України розвиток стійкої та надійної страхової екосистеми як складової фінансової екосистеми потребує значних зусиль від усіх стейкхолдерів, досягти чого можливо за умови формування такої моделі регулювання, що врахує світові практики та особливості страхового ринку України. Зважаючи на те, що страхові послуги протягом досить тривалого часу залишалися несамостійним фінансовим продуктом, який для переважної більшості громадян практично не відображав цінності, створення екосистеми в страхуванні на національному рівні дозволить позитивно змінити ставлення клієнтів до цієї сфери і залучити нових споживачів послуг своєю функціональністю. В процесі дослідження виокремлено сильні і слабкі сторони використання InsurTech страховими компаніями, а також створювані можливості та загрози, що сприятиме сформуванню ефективної політики щодо інтеграції України у світовий фінансовий простір. Обгрунтовано, що в умовах цифровізації діяльності страхових компаній одне із перших місць має значення кібербезпека та встановлено найбільш вразливі активи, що потребують проведення першочергових організаційних та технічних заходів захисту від кіберризиків, з метою уникнення або мінімізації потенційних наслідків. Таким чином, в роботі обгрунтовано доцільність забезпечення розвитку страхової екосистеми України в умовах цифрових трансформацій, що базується на врахуванні її особливостей, використанні технологічних інновацій та застосуванні інформаційних технологій для підвищення конкурентоспроможності страхових компаній із визначенням особливостей захисту активів страхових компаній.