Проаналізовано напрями здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Наукова новизна дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, в якій здійснення військових реформ на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. вперше в українській історіографії стали предметом спеціального дослідження. Вперше визначено теоретико-методологічні засади дослідження військових реформ на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; здійснено комплексне дослідження реформування військово-окружної системи на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. як складової частини розвитку української військової справи та розбудови національних збройних сил. Запропоновано періодизацію реформування військових округів на території України у досліджуваний період; охарактеризовано якісні та кількісні показники їх діяльності. Відтворено цілісну картину реформування військово-окружної системи на території підросійської України. Уведено до наукового обігу документальні матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Харківської області, що дозволило виявити новий фактичний матеріал з теми дослідження про здійснення військових реформ на території України в другій половині ХІХ–початку ХХ ст. Уточнено місце українських земель у здійсненні військових реформ в Російській імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., відомості щодо нормативно-правового забезпечення реформування військових округів на території України. Виявлено роль військових навчань у посиленні боєздатності збройних підрозділів Російської імперії на українських землях. Розкрито регіональну специфіку розвитку військово-окружної системи на території України. Отримані у дослідженні теоретичні положення та результати можуть стати підґрунтям для підготовки матеріалів для енциклопедичних видань, методичних посібників.