Рассмотрена методика оценивания погрешности результатов контроля параметров изоляции (частичных емкостей и тангенса угла потерь) кабельных изделий, которая основана на внесении в результаты измерения случайных возмущений с дальнейшим восстановлением истинных значений параметров.

Получено выражение для обобщенной математической модели электроизмерительных приборов переменного тока, в качестве которой принята корреляционная функция между токами (или напряжениями) в измерительных цепях прибора.

Получено обобщенное выражения для оценивания методической погрешности поверки электроизмерительных приборов переменного тока аналоговыми поверочными специальными сигналами различной формы.

Получены частные математические модели электроизмерительных приборов переменного тока для входных сигналов специальной формы.

Предложена более совершенная базовая схема военных эталонов (исходного и рабочих) фазовых сдвигов на основе цифрового двухфазного генератора с цифроаналоговым синтезом сигналов по методу кусочно-ступенчатой аппроксимации.

Одержано вираз для узагальненої математичної моделі електровимірювальних приладів змінного струму при вхідних періодичних сигналах складної форми, за яку прийнята кореляційна функція між струмами (або напругами) у вимірювальних ланцюгах приладу.

Одержано узагальнений вираз для оцінки методичної похибки повірки електровимірювальних приладів змінного струму кусково-східчастими сигналами спеціальної форми.

Получены оценки методических погрешностей при поверке электромеханических измерительных приборов сигналами специальной формы.

Одержані конкретні оцінки методичних похибок при повірці різних електровимірювальних приладів змінного струму спеціальними сигналами з кусково-східчастої апроксимацією.

При проведенні операції Об'єднаних сил (задіяні різні силові структури) однією з проблем є оптимізація системи метрологічного забезпечення силових структур. Актуальним науковим завданням цієї складної проблеми є оптимізація розміщення виїзних метрологічних підрозділів для метрологічного обслуговування озброєння та військової техніки (ОВТ) цих силових структур. Мета роботи - розробка методики визначення оптимального територіального розміщення метрологічних підрозділів для відновлення засобів вимірювальної техніки, зі складу ОВТ силових структур, задіяних в проведенні операції об'єднаних сил. Розроблено методику визначення оптимального розміщення виїзних метрологічних підрозділів. На базі методу неявного перебору. Запропонована методика дозволяє скоротити кількість можливих варіантів розміщення без втрати оптимального рішення та надає можливість економити час при плануванні діяльності цих груп.

Мета статті - розробка методу оцінки методичних похибок калібрування електровимірювальних приладів змінного струму (ЕВПЗС) сигналами прямокутної форми. Проведено оцінку методичних похибок калібрування ЕВПЗС сигналами прямокутної форми типу "меандр" для двох типових видів вимірювальних ланцюгів приладів. Розглянуто прикладні аспекти оцінки методичних похибок при калібруванні ЕВПЗС сигналами прямокутної форми типу "меандр" для двох типових видів вимірювальних ланцюгів приладів, без компенсації і з компенсацією. За результатами аналізу отримані аналітичні вирази для відносних значень методичних похибок у вимірювальних ланцюгів приладу без компенсації і з компенсацією. Підтверджено за результатами аналізу можливість застосування сигналів прямокутної форми типу "меандр" для калібрування електромагнітних приладів.

Запропонований принцип побудови відомчих еталонів трифазних періодичних сигналів з регульованими параметрами (підвищення точності і стабільності завдання параметрів) формованих сигналів і більш високими метрологічними характеристиками на основі їх цифроаналогового синтезу із застосуванням методу кусково-східчастої апроксимації та сучасних досягнень мікросхемотехніки. Результати досліджень дозволяють на якісно новому рівні створювати відомчі еталони (вихідний та робочий) трифазної системи періодичних сигналів з більш високими метрологічними характеристиками.

Розглянуто однин із варіантів валідації методів калібрування засобів вимірювальної техніки калібрувальною лабораторією, наведено обгрунтування щодо обраного підходу. Розглянуто порядок оцінювання метрологічної простежуваності, діапазону та невизначеності вимірювання, а також оброблення отриманих експериментальних даних з метою оцінювання зсуву методу калібрування. Все це сприятиме в подальшому формуванню єдиного підходу та спільного розуміння визначених процесів.