Здійснено комплексне дослідження регіону як об'єкта конструювання. Вперше розроблено методологічну схему дослідження процесів конструювання регіону, що передбачає звернення до вивчення специфіки взаємодії політичного простору, наукового простору та простору повсякденності, а також виступає практичною дослідницькою стратегією під час вивчення конкретних регіональних ситуацій і надає можливість чітко встановити суб'єкти конструювання знання про регіон та виявити умови/контексти процесів конструювання регіону. На основі аналізу концептів "простір", "територія", "територіальна спільнота", які виступають первинними теоретичними формами поняття "регіон", запропоновано визначати регіон на рівні теоретичної інтерпретації як метаконцепт, що дозволяє одночасно утримувати в розкритому стані більш потужні смислові різноманітності зазначених концептів. Обгрунтовано доцільність використання підходу до розуміння регіону як дискурсивної форми, який передбачає в процесі виявлення особливостей конструювання регіону з'ясування специфіки взаємодії множинних типів дискурсу: наукового, політичного, повсякденного.

Подано методологічну схему аналізу процесів конструювання регіону на основі вивчення специфіки взаємодії політичного простору, наукового простору та простору повсякденності. Звернено увагу на теоретичну інтерпретацію регіону як метаконцепту, що дозволяє одночасно утримувати в розкритому стані потужні смислові різноманітності, які є змістоутворювальними теоретичними концептами регіону - простір, територія, територіальна спільнота. Обгрунтовано використання підходу до розуміння регіону як дискурсивної форми, який передбачає в процесі виявлення особливостей конструювання регіону з'ясування специфіки взаємодії множинних типів дискурсу: наукового, політичного, повсякденного.

Досліджено комплекс соціальних проблем сучасного міста на прикладі міста Дніпро. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження особистості та соціальних інститутів в урбанізованому суспільстві. Подано інформацію про соціально орієнтовану ринкову економіку, публічний простір і громадянську ініціативу в соціологічному вимірі. Розглянуто проблеми культури сучасного міста, зокрема питання міської ідентичності, історичної та соціальної пам'яті у просторі міста, деякі аспекти ціннісної системи городян. Увагу приділено проблемам соціальної сфери, зокрема проблемному полю сучасного міста, екологічним і гендерним питанням, а також деяким аспектам якості вищої освіти в умовах змін ринку праці.

Увагу приділено особливостям формування коаліцій зростання та визначенню стратегій розвитку міських політичних режимів. Розглянуто ексклюзивні фактори формування порядку денного коаліцій зростання. Досліджено проблеми міського самоврядування, зокрема партисипативні міські практики. Висвітлено питання політичної відповідальності міських еліт. Подано інформацію про соціальне партнерство та легальний лобізм як чинники розвитку громадянського суспільства в урбаністичному середовищі. Розглянуто питання політичної бідності в сучасному місті, а також форми включення політично збіднілих груп до прийняття рішень у місті.

Виявлено характерні особливості дискурсивного конструювання семантико-синтагматичного простору міста з урахуванням упливу соціокультурних і соціоісторичних фреймів на виробництво дискурсивних формацій міста як культурного тексту. Розроблено концептуальну схему дослідження міста як культурного тексту. Обґрунтовано необхідність розгляду дискурсивних формацій, представлених політичними, інституціональними, повсякденними та медійними практиками артикуляції. Доведено, що дискурсивні формації створюють когнітивні та комунікативні структури простору міста та беруть участь у формуванні порядку дискурсу міста. Зазначено, що відповідно сформований порядок дискурсу міста здійснює конструктивістський вплив на семантичний і синтагматичний простори міста. Семантичний і синтагматичний простори перманентно пов'язані між собою через складові елементи процесу дискурсивного виробництва, такі, як денотація, сигніфікація, маніфестація. Розроблено матрицю аналізу владного дискурсу в міському просторі, що передбачає акцентування уваги на стратегії владного дискурсу, граматологію владного дискурсу, інтенціональність владного дискурсу, ідіоми владного дискурсу та характер їх проєкції в дискурсивних стратегіях основних суб'єктів виробництва дискурсу влади в міському просторі. Здійснено концептуалізацію поняття "місто" в категоріях дискурсивно-конструктивістського, соціокультурного та семіотичного підходів, що дозволило розширити межі аналізу міського простору за рахунок включення у фокус дослідницьких інтенцій категорій "семантичний простір міста", "дискурсивний простір міста", "синтагматичний простір міста". Визначено специфіку (де)конструювання публічних і приватних просторів міста, внаслідок чого зафіксовано перехід від класичних характеристик публічних просторів до виникнення гібридних форм у синтагматичному просторі міста та дисперсності тексту міста в категоріях приватне / публічне. Виявлено зміни семантики соціоісторичних кодів "радянського /пострадянського/ українського" у просторі сучасного українського міста, візуально відображених в архітектурних об'єктах та інших міських ландшафтах. Зафіксовано специфіку "рухливості" архітектурних форм як маркера конверсії соціоісторичних умов існування міста.