Вперше охарактеризовано основні напрями розробленості проблеми (філософський, загальногуманітарний, педагогічний), її методолого-теоретичні (ідеї особистісного, культурологічного, акмеологічного, системно-синергетичного, компетентнісного, маркетингового підходів) та нормативно-правові засади. Висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід формування професійної компетентності майбутніх культурологів у класичних, гуманітарних і педагогічних університетах. Визначено структуру базової професійної компетентності культуролога у єдності складників - психолого-педагогічного, морально-правового, творчо-креативного, економічного, валеологічного. Обгрунтовано комплексний історико-культурологічний і педагогічний зміст, розроблено сукупність педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх культурологів у ВНЗ (створення методичного комплексу історико-культурологічних і педагогічних дисциплін, а також відповідних компонентів навчальних і виробничих практик; розвиток складників базової професійної компетентності; забезпечення творчого середовища факультету як засобу формування фахової компетентності). Доведено доцільність їх реалізації та визначено вплив на ефективність формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі експериментальної роботи.