Вперше встановлено обсяг номінативного простору "Ігровий вид спорту" та його складників як лексико-семантичної підсистеми сучасної англійської мови. Вперше виявлено лінгвокультурні особливості трансформації типових ознак ігрової ситуації, що сприяють появі непрототипових моделей ігор. Наведено опис ієрархії лексичних засобів, що репрезентують ігрові події. Визначено способи гіпонімічної реалізації гіпероніма "Ігровий вид спорту" в лексиці футболу, крикету та бриджу.

Досліджено об'єктивацію концепту "АНТИГЛОБАЛІЗМ" в сучасній картині світу, яка тісно пов'язана з діяльністю суб'єктів антиглобалізму, що керуються певними ідейно-ціннісними настановами по відношенню до об'єктів даної картини світу. Розглянуто також дискурсну реалізацію мовних одиниць, які вербалізують цю діяльність і допомагають учаснику подій орієнтуватися у означеному концептуальному просторі.

Проанализированы основные направления и тенденции развития лингвоконцептологии как одного из базовых разделов отечественной когнитивной лингвистики, получившей развитие в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы. Внимание уделено выделению и анализу концептов в структуре картины мира и их языковой репрезентации в разных типах дискурса, которые проведены в соответствии с четырьмя принципиальными установками когнитивно-дискурсивной парадигмы - антропоцентризма, экспансионизма, функционализма и экспланаторности. Приведены результаты исследований динамики концептов и концептосистем, специфики их взаимодействия с контексте лингвосемиотики, лингвокультурологии и социолингвистики.

Проаналізовано зміни, що відбулися в організації читання школярів у зв'язку з кризою шкільної літературної освіти, у результаті якої з'являється новий тип читача, для якого характерне прагматичне ставлення до читання, низька читацька самостійність, небажання читати. До перспективних форм і методів подолання кризи відносять розробку індивідуальних освітніх маршрутів школяра-читача, створення надпредметних освітніх програм, розвиток читацької культури, формування позитивного ставлення до читання, відродження традицій домашнього читання. Розв'язання проблеми читання вимагає визнання її соціального характеру та залучення до її розв'язання і вчителів, і батьків, представників громадських організацій.

Проаналізовано засоби номінації ігрових видів спорту в сучасній англійській мові як частину суспільно корисної інформації, що в когнітивному аспекті вивчення мови дає можливість визначити відібраний лексичний матеріал як елементи понятійних структур. Кожну лексичну одиницю, що позначає складники футболу, крикету й бриджу, розглянуто як фрагмент семантичної частки номінативного простору. Звернено увагу на загальну спрямованість низки сучасних мовознавчих досліджень щодо встановлення системних взаємозв'язків лексичних одиниць у межах певних номінативних просторів.

Функционально-семантические поля, представляющие группировки лексических единиц, рассмотрены как составные элементы номинативного пространства "игровые виды спорта" в современном английском языке. Выделенные элементы взаимодействуют на основе их семантики и функционирования. Системный характер этого пространства реализуется в распределении лексики по ФСП. В каждом из полей выделен общий семантический компонент, который и был положен в основу составления терминологических словарей таких популярных британских игр, как футбол, крикет и бридж.

In this article the functional and semantic fields that make the groupings of lexical units are being viewed as the components of the nominative space "Sport Games Activity" in Modern English. Their systemic specificity can be traced in the peculiar organization of lexical means into the functional and semantic fields. In every field a common semantic feature has been revealed and taken as the basis for composing the terminological dictionaries of such popular British games as soccer, cricket and bridge.

Проаналізовано потреби суспільства в компетентній еліті та справжніх лідерах як істотних чинниках забезпечення його нормального функціонування і розвитку. На тлі розгляду процесу історичного розвитку факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розкрито роль науковців факультету в теоретичному обґрунтуванні та практичній діяльності з цілеспрямованої підготовки еліти і лідерів. Показано, що за сучасних умов національна управлінська еліта повинна носити гуманітарно-технічний характер.