Досліджено проблеми формування та функціонування моральної культури державних службовців на етапі становлення української державності. Визначено, що проблеми моральної культури державних службовців пріоритетні для забезпечення довіри громадян до влади. Сформульовано особливості моральної культури службовців як специфічної соціально професійної групи інтелігенції, у яких функціонально поєднано пласти різновиду професійної етики, етики специфічної підгрупи інтелігенції, загально-людські та національно-етнічні цінності. Здійснено типологізацію суперечностей об'єктивного та суб'єктивного характеру, що деформують моральність службовців. Висвітлено, з використанням результатів соціологічних досліджень, функціональний стан моральної свідомості службовців. Запропоновано систему організаційного забезпечення їх етично-культурної підготовки.

Проведено цілісне дослідження проблем формування професіоналізму державних службовців, визначено поняття "професіоналізм державних службовців", розкрито зміст категорій, що становлять сутність професіоналізму. На підставі емпіричного дослідження з'ясовано стан професіоналізму та визначено фактори, що стимулюють його розвиток. Доведено, що професіоналізм державних службовців як принцип державної служби є пріоритетним для забезпечення довіри народу до влади. За результатами дослідження запропоновано рекомендації щодо формування професіоналізму державних службовців України в контексті Програми розвитку державної служби на 2005 - 2010 рр.

Розкрито сутність організації як первинної функції управління та особливості її розвитку, що залежить від професіоналізму управлінських кадрів. Розкрито різні підходи до визначення суті життєвого циклу організації. Визначено, що життєвий цикл організації - це сукупність стадій, що створюють закінчене коло розвитку протягом певного проміжку еволюції організації, після якого його цінності й напрями можуть принципово змінюватися. Тому, життєдіяльність організації від моменту створення і до ліквідації може бути циклічним спіралеподібним процесом.

У всіх структурних підрозділах органів влади необхідно зупинити подальший розвиток та посилення такого негативного явища, як корупція. Для цього необхідно: пропагувати поважне ставлення особи, груп і суспільства в цілому до таких понять як свобода, справедливість, відповідальність, порядність, почуття особистої гідності; створити стандарти та норми, які визначають дії службовців; визначити межі соціальної відповідальності та описати небажану практику діяльності державних установ та поведінку державних службовців. Одним з вирішальних чинників зазначених перетворень є формування, розвиток та раціональне використання на всіх управлінських рівнях кадрів з високим рівнем моральної культури, компетентності і відповідальності.

Розкрито сутність основних принципів державного управління. Визначено, що реформування системи державного управління в Україні повинно здійснюватись на основі досвіду високо розвинутих країн Європейського Союзу. Ширше ознайомлення науковців, державних службовців та широкої громадськості з нормами Європейського права, досвідом роботи країн-учасниць ЄС дозволить швидше суттєво підвищити ефективність як державного управління так і місцевого самоврядування.

Розглянуто актуальні проблеми історії, теорії та практики націє- та державотворення в Україні та світі. Висвітлено проблеми становлення інститутів і процесів демократичної трансформації, розвитку громадянського суспільства, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Розкрито питання міжнародних відносин і національної безпеки України. Наведено базові засади та структурні характеристики громадянського суспільства. Розглянуто сутність політики як суспільного явища. Охарактеризовано об'єкти та суб'єкти політики. Увагу приділено концепціям і ресурсам політичної влади, політичним елітам як суб'єктам політики, типам політичних систем, формам правління й устрою держав. Висвітлено базові засади демократії, її форми, принципи та цінності.