Досліджено загальнотеоретичний аналіз проблем розмежування міжнародної та національної правотворчості за сучасних умов. Визначено природу правотворчості, встановлено її структуру, виокремлено види, сформульовано поняття меж правотворчості, охарактеризовано основні їх види, встановлено критерії розмежування національної та міжнародної правотворчості. Виявлено тенденції до звуження сфер національного правотворчого регулювання та розширення сфер міжнародного правотворчого регулювання, визначено основні засоби встановлення чи зміни меж правотворчості - принципи правотворчості, в межах яких і функціонує механізм розмежування європейської міжнародної та національної правотворчості. Надано пропозиції щодо вдосконалення механізму розмежування міжнародної та національної правотворчості в Україні.

Обговорено напрями завершення реформування судової системи України представниками суддівського корпусу, політиками, науковцями, авторитетними міжнародними експертами та громадськістю. Визнано, що повна судова реформа неможлива без внесення змін до конституції. Зрозуміло, що складні конституційні питання судової реформи потребують більше часу і відповідного конституційного процесу, який має бути прозорим, відкритим із залученням всіх ключових сторін. Розглянуто конституційний статус судді та умови формування суддівського корпусу в Україні та проблемні питання формування суддівського корпусу. Окреслено проблеми відсторонення судді, обвинуваченого у вчиненні посадового злочину, від посади. Схарактеризовано місце, роль та функції прокуратури в системі органів державної влади України та роль, функції та місце прокуратури в конституції України. Виокремлено роль прокуратури у системі кримінального судочинства: потреба у системному підході. Наголошено на легітимність прокурорських органів у демократичному суспільстві, яке засноване на принципі розподілу влади.