Обгрунтовано організаційно-економічний механізм функціонування галузі за умов конкурентного середовища та під виливом дії глобалізаційних процесів. Визначено методичні підходи оцінювання ефективності галузі. Здійснено аналіз розміщення, концентрації та структури багаторічних насаджень, ефективності виробництва та конкурентоспроможності садівницької продукції, каналів збуту та збалансованості споживчого ринку. Виявлено проблеми та тенденції розвитку галузі. Визначено напрями інвестиційно-інноваційної діяльності у промисловому садівництві, вдосконалення маркетингу, посилення державної підтримки ефективного розвитку галузі.

Виявлено особливості ціноутворення на органічну продукцію. Визначено чинники ціноутворення та цінові моделі управління органічним виробництвом. Здійснено аналіз цінової ситуації на ринку органічної продукції в Україні та в світі. Виявлено проблеми встановлення високих цін. Обгрунтовано інструменти та засоби зменшення цін на перспективу.

Виявлені проблеми та особливості оцінки ефективності функціонування аграрних підприємств з органічним виробництвом продукції відносно традиційних. Визначена особлива змістовна роль екологічної складової оцінки та її параметрів. Вказано, що вона знаходить прояв в економічній складовій через підвищення вартості земельних ділянок з органічним виробництвом. Порівняно традиційними визначені економічні показники ефективності. Доповнені новими показниками та критеріями соціальні показники.

Обгрунтована необхідність розробок нової концепції управління розвитком органічних аграрних підприємств на засадах соціальної відповідальності. Це пов'язано з їх розширеними функціями та особливим статусом в аграрній сфері економіки. Запропоновано критерій оцінки соціальної відповідальності та визначено її рівні. Впровадження вказаної концепції сприятиме поширенню органічного руху в Україні. Також вона підкреслює значні можливості органічних аграрних підприємств не лише у здійсненні виробничих та екологічних функцій, але й соціальних завдань розвитку сільських територій загалом.

Виявлено чинники, особливості, тенденції та проблеми розвитку аграрного господарювання. Обгрунтовано в якості механізмів погодження й реалізації його державних та місцевих пріоритетів раціональне використання ресурсного потенціалу, транскордонне співробітництво, державний протекціонізм, розв'язання екологічних проблем, нівелювання диспропорцій в розвитку аграрного виробництва та соціальної інфраструктури сільських територій.

Розглянуто важливі питання удосконалення структури й підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом розвитку органічного виробництва. При цьому його впровадження обгрунтовується на засадах диверсифікації діяльності та соціальної відповідальності. Отже, в такому розумінні йдеться не тільки про його виробничо-економічну та екологічну спрямованість і конкурентоспроможність, але й про соціальну спрямованість у плані забезпечення якісного харчування як основи здорового способу життя. Також важливим є вирішення на основі органічного виробництва питань диверсифікації діяльності аграрних підприємств й розширення маркетингових каналів збуту готової продукції, збільшення можливостей зайнятості сільських жителів, покращення організації та розвитку сільських територій.

Предмет дослідження - процеси й системи оподаткування сільськогосподарських підприємств, їх складники й принципи;види й обсяги податків в Україні та за кордоном; тенденції розвитку й можливі напрями вдосконалення. Мета роботи - виявлення особливостей оподаткування діяльності сільськогосподарських підприємств, його принципів, переваг і недоліків з метою подальшого удосконалення, у т.ч. на засадах вивчення та врахування зарубіжного досвіду. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові методи пізнання, - системно-структурного аналізу і синтезу, діалектичний, історичний, абстракції. Також це методи узагальнення,групування, порівняння, абсолютних і відносних величин, інші методи дослідження. Визначено, що системи, механізми та процеси оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні перебувають у розвитку. Вони потребують значного удосконалення з метою оптимізації притаманних функцій. Адже відносно розподільчих і регуляторних традиційно переважає фіскальна функція. З цією метою були охарактеризовані основні види податків та їх обсяги, оцінені зміни Податкового кодексу, визначені основні принципи, завдання й необхідні структурні зрушення у системі оподаткування. Досліджено й узагальнено досвід субсидування, страхування й оподаткування агровиробничої діяльності у США та європейських країнах. Особливо цінними для вітчизняної теорії і практики є форми й механізми податкової підтримки малих і середніх сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження можуть бути використані у теорії й практиці обліку та оподаткування аграрних підприємств, управлінні їх фінансовими результатами, виробленні стратегій розвитку на перспективу, обгрунтуванні державної аграрної й податкової, регуляторної та регіональної політики, при підтримці розвитку сільських територій і місцевих територіальних громад. Висновки: системи оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні мають певні особливості у частині складників, розмірів та принципів стягнення. Вони часто змінюються з метою удосконалення, проте основною функцією залишають фіскальну. Тому велике значення має вивчення і, за можливості, впровадження передового світового досвіду стимулювання, страхування й оподаткування аграрного виробництва з метою його оптимізації у перспективі.

Предмет дослідження - теоретичні й практичні аспекти формування, здійснення й підвищення ефективності аудиту податкової звітності вітчизняних підприємств. Мета роботи - визначення змісту, особливостей і теоретичних та практичних засад здійснення, удосконалення, підвищення ефективності аудиту податкової звітності підприємств як основи їх стійкого й конкурентоспроможного розвитку на перспективу. Методологічною основою стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Використані методи: діалектичний, монографічний, історичний, системноструктурного аналізу й синтезу, обліку й аудиту. Визначено зміст податків, податкової звітності та її аудиту в аграрних підприємствах. Розроблено порядок та етапи здійснення аудиторських перевірок, їх мету, методи, оцінку результативності й ефективності. Встановлено необхідні процедури аудиту. Виявлено типові й можливі порушення податкового законодавства та методи їх виявлення. Обгрунтовано засоби й напрями удосконалення відображення податків в обліку, податкової дисципліни й здійснення аудиту оподаткування. Це сприятиме підвищенню фінансово-економічної стійкості аграрних підприємств та їх стійкому розвитку. Галузь застосування результатів. Висновки й результати можуть бути використані у навчально-науковому процесі економічних факультетів вищих навчальних закладів. Їх доцільно передати для практичного використання в роботі бухгалтерських служб підприємств, аудиторських компаній, податкових органів. Висновки: виявлено, що аудит оподаткування діяльності аграрних підприємств має певні особливості. Вони визначаються специфікою власне сільського господарства. Повною мірою це відноситься до визначення платників та встановлення єдиного податку (ЄП). Визначені організаційно-економічні засади здійснення аудиту, його мета, етапи, процедури, види перевірок. Обгрунтовано зміст аудиторських звітів та значення їх використання в управлінні підприємствами, адмініструванні податків. Пропозиції щодо удосконалення й підвищення ефективності аудиту оподаткування на цих засадах сприятимуть зміцненню податкової дисципліни, прозорості агробізнесу, його оптимізації й конкурентоспроможності на аграрних ринках.

Розглянуто системи обліку розрахунків за податками й платежами, особливості його здійснення у європейських та інших країнах світу. Визначено зміст міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) у відповідному напрямі. Виявлено можливості податкових важелів, які застосовуються для підтримки підприємств малого і середнього бізнесу як основи формування середнього класу у суспільстві. Обгрунтовано їх переваги та обмеження у вітчизняній практиці обліку, оподаткування, діяльності.

Теоретично обгрунтовано сутності аграрних підприємств (АП) з виробництва органічної продукції, особливостей їх організації та управління розвитком. Визначено методологічні засади оцінювання показників і критеріїв їх функціонування, чинників ресурсокористування та їх індикаторів, моделювання структури та спеціалізації. Проаналізовано ефективність розвитку підприємств з виробництва органічної продукції, їх фінансово-економічної й екологічної стійкості, якості органічної продукції, виявлено проблеми зростання. Обгрунтовано резерви та конкурентні переваги органічного виробництва на перспективу. Розроблено пропозиції щодо удосконалення управління АП з виробництва органічної продукції на засадах соціальної відповідальності, системно-структурного аналізу, проблемно-цільового підходу та маркетингових стратегій. Визначено заходи посилення державної підтримки органічного виробництва на основі впровадження та виконання його державних програм. Удосконалено процедури стандартизації та сертифікації, організаційно-економічного механізму забезпечення екологічних і фінансово-інвестиційних переваг, протекціонізму на аграрних ринках.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку, визначення функцій та справляння акцизу в системі оподаткування соціально-економічної та господарської діяльності. Мета роботи - виявлення особливостей справляння та обліку акцизного збору в Україні, а також його функцій у наповненні місцевих та державного бюджету, розробка напрямів удосконалення. Методологічною основою статті стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. У процесі написання статті були використані методи: монографічний, системно-структурного аналізу і синтезу, статистично-економічні, бухгалтерського обліку. Виявлено, що акцизний збір займає особливе місце у системі оподаткування, здійснюючи фіскальну та регулюючу функції. При цьому він не має постійних ставок нарахувань. Він змінюється у відповідності до продукції або товарних груп, на які нараховується. Відзначено його провідну роль у наповненні місцевих і державного бюджету країни. Висновки статті можуть бути використані у навчально-науковому процесі закладів вищої освіти, роботі сільських територіальних громад, органів місцевого самоуправління, фіскальних служб. Висновки: проведений аналіз процесу становлення акцизного оподаткування в Україні та застосування цього податку дозволяють зробити висновок, що питання вдосконалення системи адміністрування акцизів залишається досить актуальним. Основоположним принципом розробки нової, оптимальної концепції оподаткування повинне бути встановлення таких правил визначення та сплати акцизів, які б максимально обмежили можливість ухилення від оподаткування як законними, так і незаконними методами.

Обгрунтовано важливість залучення іноземних інвестицій в економіку України. Виявлено, що ефективність та інтенсивність цього процесу залежать від інституційного забезпечення. Як його складники визначені податкові, фінансові, адміністративні, нормативно-правові, ресурсно-функціональні. Встановлено проблеми та визначено напрями розвитку окремих інститутів. Обгрунтовано пріоритетні галузі національної економіки для залучення іноземних інвестицій.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)261.413.5

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж73543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу вітчизняного, європейського й міжнародного законодавства та практики його застосування суб’єктами публічної адміністрації проведено комплексне наукове дослідження адміністративно-правового забезпечення виробництва та обігу органічної продукції в Україні. На основі цього сформовано відповідну теорію. Визначено суб’єкти адміністративно-правового забезпечення виробництва, нормативно-правові акти щодо суб’єктів сфери адміністративного забезпечення виробництва та обігу органічної продукції. Розглянуто надання адміністративних послуг у сфері виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Описано адміністративні процедури у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Увагу приділено контролю і нагляду у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Охарактеризовано заходи переконання, заохочення, примусу та адміністративної відповідальності у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні.

Досліджено теоретичні, методичні й практичні аспекти управління ефективністю та конкурентоспроможністю аграрних підприємств з урахуванням адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Мета статті - визначення ролі адміністрування податку на доходи фізичних осіб в управлінні конкурентоспроможності аграрних підприємств, виявлення його проблем та обгрунтування пропозицій щодо їх вирішення. Методологічною основою статті є історичний, монографічний, системно-структурного аналізу і синтезу, статистико-економічні, бухгалтерського обліку, проблемно-цільовий. Визначено, що адміністрування податку на доходи фізичних осіб як одного з найбільш значимих у наповненні державного бюджету здійснює значний вплив на ефективність діяльності та конкурентоспроможність аграрних підприємств, особливо у частині величини податкової ставки відносно заробітної плати й інших доходів фізичних осіб; витрат часу та коштів на процеси оподаткування. Встановлено, що його ставка у 18,0 % на фонд заробітної плати є досить раціональною, але її можна оптимізувати до середньосвітового значення 16,1 % і менше з метою стимулювання зайнятості та формування середнього класу на селі. Інші проблеми, які стосуються досить великих (майже у 2,0 разів більше середньосвітових) витрат часу та коштів), доцільно вирішувати шляхом автоматизації облікових процесів, онлайн консультацій з податковими органами, внутрішнього контролю за своєчасною сплатою податків. У навчальних закладах вищої освіти, в управлінні конкурентоспроможністю аграрних підприємств і корпорацій. Висновки: адміністрування податку на доходи фізичних осіб є вагомим чинником формування конкурентоспроможності аграрних підсприємств та управління нею. Його вплив здійснюється безпосередньо через величину або ставку податку; порядок його нарахування та сплати; витрати часу та грошові витрати, пов'язані з адмініструванням. Необхідно зазначити, що частка ПДФО відносно зарплати є цілком прийнятною і, в середньому, досягає 18,0 при 16,6 % середньосвітового значення. Проте разом з частками ЄСВ та військового збору податкові нарахування значно зростають і перевищують вже 30 %-ий бар'єр, що значно більше, ніж у країнах Європейського союзу. Загалом великі нарахування на заробітну плату не сприяють мотивації праці сільського населення. Особливо це відчутно, коли в якості джерела пасивного доходу використовується орендна плата за земельні паї. Наступною проблемою, яку треба вирішувати, є значні кошти та витрати часу на адміністрування ПДФО. Її дозволяє вирішувати автоматизація. Автоматизація обліку податку на доходи фізичних осіб є важливою частиною автоматизації процесів управління та роботи бухгалтерії аграрного підприємства. Вона надає можливість не тільки організувати автоматизоване робоче місце кожного бухгалтера, але й удосконалити роботу шляхом створення у бухгалтерії відповідальних за ведення обліку товарно-матеріальних цінностей та інших ресурсів; праці і зарплати, податків; виробництва; реалізації продукції.