Проаналізовано особливості планування роботи електростанцій ОЕС України, на яких спільно використовуються СТГ і АСТГ. Розроблено алгоритми планування вибору складу енергоблоків ТЕС в процесі експлуатації, які враховують режими роботи за реактивною потужністю конкретної електростанції та відмінність між втратами активної потужності в СТГ і АСТГ.

На підставі методу невизначених множників Лагранжа розроблено методику, математичну та цифрову моделі оптимального розподілу реактивного навантаження між синхронними і асинхронізованими (синхронний режим) турбогенераторами ТЕС, які враховують вплив блочних трансформаторів і власних потреб та забезпечують мінімальні втрати активної потужності. Встановлено, що оптимальні значення реактивних потужностей генераторів залежать від їх типу, активного навантаження, параметрів блочних трансформаторів та трансформаторів власних потреб, а також від схеми живлення власних потреб блоку.

Проведены сравнительные исследования разработки горизонтальной скважины методом прокола и продавливания грунта.

Методами реовазо- і доплерографії виявлено у хворих на гострий тромбофлебіт варикозно розширених підшкірних вен нижньої кінцівки зміни у венозній і артеріальній системі, які характеризувалися гіпертонусом судин, що зникав на 10 - 14 добу після операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.712.6

Рубрики:

Порушення еритропоеза, лейкопоеза, тромбоцитопоеза

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні технології прокладання інженерних комунікацій та виявлено тенденції їх удосконалення. Встановлено, що для розподільних мереж за стислих міських умов перспективним є комбінований метод створення горизонтальних свердловин грунтопроколювальними установками статичної дії. Обгрунтовано основи створення свердловин комбінованим методом та встановлено раціональні області використання технологій, які його реалізують. Розглянуто особливості створення горизонтальних свердловин. Розроблено теоретичні основи комбінованого методу. Встановлено силові характеристики основних технологічних операцій. Наведено результати випробування натурного зразка грунтопроколювальної установки та експериментального робочого обладнання. Наведено реальні значення опору грунтів у процесі їх проколу та ущільнення, зусилля протягування кільцевих ножів та очисних дисків, желонок. Запропоновано методологію вибору та розрахунку параметрів робочого обладнання.

Предложена методика оценки рисков на рабочем месте оператора при бестраншейной прокладке подземных коммуникаций.

Розглянуто вплив асинхронізованих турбогенераторів на підвищення надійності роботи електростанцій, покращання регулювання напруги та зниження втрат електроенергії в ектроенергетичній системі.

Розроблено математичну модель вибору оптимального варіанта регулювання напруги на шинах ТЕС за умов існування в енергосистемі режимів з надлишками реактивної потужності.

Рассмотрены требования к параметрам горизонтальных скважин, которые обусловлены диаметром и глубиной прокладываемой коммуникации, а также длиной пересекаемого препятствия. Представлен анализ эффективности установок, применяемых для разработки горизонтальных скважин бестраншейными методами.

Построена расчетная зависимость для определения минимальной глубины заложения горизонтальных скважин под автомобильными дорогами.

Построена расчетная зависимость для определения силы сопротивления резанию грунта кольцевыми ножами при расширении скважины после ее предварительного формирования с помощью метода статического прокола.

Представлены экспериментальные исследования изменения зоны структурно-упругих деформации грунта вокруг формируемой горизонтальной скважины методом прокола.