Розкрито взаємозв'язки вирішення екологічних проблем і розвитку цивільного й оборонного машинобудування. Висвітлено шляхи здійснення зв'язків через виробництво і використання обладнання, механізмів, приладів з екологічними властивостями та застосування енерго- і ресурсоощадних технологій.

Наведено дані про формування фізіологічної атрезії дванадцятипалої кишки в ранньому ембріогенезі людини. Показано, що зворотний розвиток фізіологічної атрезії органа відбувається упродовж 7-го тижня і завершується на 8-му тижні внутрішньоутробного розвитку.

Висвітлено, що зменшення амплітуд коливань швидкості у центрі сонячної плями та "акустичне гало" спричинені особливостями термодинамічної структури плями. Показано, що магнітне поле плями впливає на час розповсюдження, і цей вплив повинен враховуватись локальною геліосейсмологією. Вивчено утворення спектральної лінії Ва ІІ 455.5 нм в атмосфері Сонця з урахуванням відхилень від ЛТР у одно- та тривимірній моделях атмосфер. Проведено оцінку Ва в сонячній атмосцері: А = 2.16. Показано, що "яскраві точки" на допплерграмі в лінії Ва ІІ 455.4 нм можуть виникати на місці маломасштабних нисхідних за відсутності магнітного поля.

Досліджено вплив температури заливання, площі взаємодії та вмісту бору у фероборі на ефективність розчинення феробору (фракція 1 - 5 мм) у потоці чавуну та на розподілення твердості по довжині технологічної проби. Визначено, що найбільший вплив на кількість розчиненого феробору має вміст бору у фероборі, тому що він зменшує температуру плавлення феробору. Встановлено, що для мікролегування чавуну у ливарній формі доцільно використовувати феробор марки ФБ6, оскільки він має температуру плавлення нижчу за температуру рідкого чавуну і добре розчиняється у потоці металу.

Висвітлено сучасні досягнення вітчизняної та світової гінекологічної науки. Розглянуто погляди на етіологію, патогенез, клініку, діагностику, профілактику, лікування захворювань і функціональних порушень статевої системи жінки. Охарактеризовано порушення менструальної функції та нейроендокринні синдроми в гінекології, доброякісні пухлини, фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів, а також злоякісні новоутворення геніталій та трофообластичні захворювання. Розкрито поняття "гострий живіт" в гінекології. Приділено увагу безплідному шлюбу, плануванню сім'ї та сучасним методам контрацепції.

Розкрито проблеми покращання функції лактації та зниження частоти гіпогалактії у жінок з лейоміомою матки (ЛМ). Висвітлено сучасні погляди на етіологію та патогенез ЛМ. Розкрито особливості перебігу вагітності, пологів, післяполового періоду, стану плода, новонародженого та нейроендокринної регуляції лактаційної функції у жінок з ЛМ. Охарактеризовано фактори ризику та фонові стани, які сприяють розвитку порушень лактації у жінок з ЛМ. Наведено методи та критерії оцінювання функціонального стану, ендокринного статусу, лактаційної функції у породіль з ЛМ. Розроблено етіологічно та патогенетично орієнтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращання лактації у даної категорії породіль.

Висвітлено проблеми зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у випадку прееклампсії у вагітних з хронічним пієлонефритом. Проаналізовано функціональні особливості системи мати - плацента - плід, а також показники ендокринного статусу, мінерального обміну й інфікування у даної категорії вагітних. Визначено особливості патогенезу та клініки прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з цією патологією.

Висвітлено проблеми охорони здоров'я матері та дитини. Розкрито можливості оптимізації пологів, покращання адаптації роділлі й інтранатальної адаптації плода у жінок з прееклампсією на тлі хронічного пієлонефриту шляхом застосування розробленого етіологічного та патогенетично орієнтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів. Розглянуто значення реактивності ендокринної системи й адаптаційних можливостей плода в перебігу пологів у даної категорії жінок.

Показано можливості зниження частоти порушень лактації у жінок з лейоміомою матки (ЛММ) на основі визначення особливостей ендокринної регуляції лактації, встановлення патогенетичних чинників порушень лактації та розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів. У результаті комплексних досліджень у породіль з ЛММ природно розроджених і шляхом кесаревого розтину виявлено порушення лактації у періоді її становлення (кількісні та якісні зміни молозива і молока). Більш глибокі порушення лактації визначено у породіль абдомінально розроджених. Встановлено провідний патогенетичний чинник порушення становлення лактації у породіль з ЛММ: дисбаланс стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону) та пролактину. Визначено патогенетичним компонентом порушення лактації у породіль з ЛММ, розроджених кесаревим розтином, тимчасову неможливість прикладання новонароджених до грудей, що уповільнює "запуск" нейроендокринних рефлексів становлення лактації. Доведено роль у порушенні ендокринної регуляції лактації підвищеної активості гіпофізарно-надниркової системи (збільшення рівня стрес-реалізуючих гормонів) і недостатнього тиреоїдного статусу. Такі чинники визначено компонентами ендокринної ланки патогенезу порушень лактації. Встановлено критерії ранньої діагностики порушень лактації та критерії порушень ендокринної регуляції становлення лактації у породіль з ЛММ. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів у породіль з ЛММ, спрямований на покращення ендокринної регуляції лактації, тим самим, на зниження частоти порушень лактації та збільшення її тривалості.

Тактика розродження жінок із доброякісними пухлинами матки (ЛМ) - самостійні пологи або оперативне родорозрішення шляхом кесаревого розтину - залежить від наступних чинників: типу ЛМ (I - IV), кількості вузлів, їхніх розмірів і локалізації; збігу розташування вузла/вузлів і пла центи; ускладнень, які розвинулись у гестаційному періоді та в пологах. Збіг розташування вузла/вузлів ЛМ II - IV типів і плаценти можна вважати патогенетичним підгрунтям плацентарної недостатності, відшарування плаценти в гестаційному періоді та в пологах, кровотечі, дистресу плода і прогностичним критерієм акушерських і перинатальних ускладнень. Патогенетично обгрунтованими критеріями до планового оперативного родорозрішення шляхом кесаревого розтину в жінок з доброякісними пухлинами матки можна вважати: збіг розташування плаценти та одного вузла ЛМ II - IV типів або множинних вузлів ЛМ I - IV типів; міомектомію до вагітності або в II триместрі; рубець на матці після попереднього кесаревого розтину. Самостійні пологи в жінок із ЛМ можливі при збігу розташування вузла ЛМ і типу та плаценти. Наявність у жінок із ЛМ зазначених критеріїв до оперативного родорозрішення визначає, що плановий кесарів розтин є методом вибору в тактиці розродження для запобігання акушерським і перинатальним ускладненням: передчасному відшаруванню плаценти, кровотечі, дистресу плода, розриву матки.