На підставі порівняльного аналізу двох теоретичних напрямів - еволюційного функціоналізму і конфліктології - досліджуються основи інтеграційного підходу до соціальної зміни. Структурна диференціація, на думку автора, може стати одним із ключових термінів такого підходу. Для аналізу сучасних соціальних трансформацій пропонується конфліктологічний підхід з елементами функціоналізму. Це, на думку автора, дасть змогу пояснити зміни, що відбуваються на рівні соціальних структур.

Изучены трансформации оснований современных социологических теорий при переходе от классики к неклассике и постнеклассике в социальных науках. Показано, что формирование новых принципов социогуманитарного знания приводит к необходимости переосмысления теоретических основ социологии. Уделено внимание проблемам формирования целостного видения современной социальной реальности и смене основных теоретических метафор в картине социального мира.

Виокремлено епістемологічні засади теоретичної соціології: суб'єкт, метод пізнання, картина соціального світу, яка визначає домінантний образ соціальної реальності. Визначено, що трансформація даних засад у сучасній соціології зумовлена десубстанціоналізацією образу соціальної реальності, зміною позиції суб'єкта соціального пізнання, зміною базових метафор від організму до мереж соціальних взаємодій. Розроблено типологію соціальності та картин соціального світу, які уточнюють сутність мультипарадигмальності сучасної соціологічної теорії.

Викладено авторське бачення питання визначення людини й усвідомлення її місця у світі, що постійно змінюється. Висвітлено соціально-філософський контекст історії культурно-антропологічної парадигми. Увагу приділено екзистенційній антропології у французькій філософській думці XX ст. Розглянуто ланцюг методологічних поворотів в антропологічній традиції гуманістики XX ст. Окреслено проблеми та перспективи транскультури як експериментального патерна новітньої ідентичності. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації піднесеного суб'єкта піднесеного. Подано інформацію про культурно-патологічних персонажів сучасності: закон vs перверзія, розкол vs шизофренія, часовість vs фатальність.

Досліджено концепцію і практики транскультурності в глобальному світі, її особливості і відмінності від мультикультурних праіктик розвинених західних країн. Першою важливою особливістю транскультурності як нової етики є те, що і вченими, і політиками усвідомлюється необхідність суто раціональної (прагматичної) форми поєднання цілей і засобів культурного співіснування. Саме у раціональних, прагматичних вимірах сучасні вчені й політики шукають можливі шляхи поєднання відмінних ціннісних і поведінкових правил без загрози для цивілізованого світу. Другий важливий аспект своєрідного змісту новітніх форм транскультурності тісно пов'язаний із суспільною природою людини, що за своєю суттю ґрунтується на ідентифікації себе як особистості тільки через призму віддзеркаленого Іншого.