Останніми десятиліттями зростання авторитарних режимів у різних країнах світу стало помітною тенденцією. Цей процес породжує питання про вплив даних режимів на міжнародні відносини, демократичні цінності, права людини та міжнародний порядок загалом. Важливо зазначити, що авторитарні політичні режими мають широкий спектр варіацій, від тоталітарних систем, де влада повністю контролюється однією особою або групою, до більш м'яких форм, де авторитет влади базується на інших чинниках, таких як воєнна сила або легітимність. Предметом дослідження в статті є політичні режими. Мета роботи - дослідження типології та характеристик авторитарних політичних режимів. Використано загальнонаукові методи: історичного аналізу та дослідження, щоб проілюструвати приклади авторитарних режимів. Це дозволяє з'ясувати причини появи й еволюції авторитаризму, а також розуміти його вплив на суспільство та політику. Загальнонауковий підхід дозволяє систематично дослідити та проаналізувати типологію та характеристики авторитарних політичних режимів, висвітлюючи комплексне розуміння цієї складної проблематики. Виявлено основні характеристики авторитарних політичних режимів; виокремлено специфіку функціонування авторитарних режимів та їх вплив на суспільство. Здійснено аналіз різних типів авторитарних політичних режимів, який сприяв кращому розумінню різноманітності авторитаризму та встановлено його особливості. У результаті дослідження зроблено висновки: оцінка типології авторитарних режимів є важливим для визначення потенційних викликів та небезпек, які вони можуть створити для демократії, прав людини та стабільності в суспільстві. Це допомагає політикам, дослідникам і суб'єктам міжнародних відносин розробляти ефективні стратегії збереження демократичних цінностей і протидії авторитаризму. Дослідження авторитарних політичних режимів вказує на необхідність посилення міжнародних зусиль щодо популяризації демократії, захисту прав людини та сприяння демократичним цінностям. Інтернаціональна співпраця та підтримка можуть відіграти важливу роль у поширенні демократичних цінностей і зміцненні резистентності проти авторитаризму.

Проаналізовано проблеми і перспективи українсько-іспанського двостороннього співробітництва. Обгрунтовано основні напрями та проблеми, а також окреслено пріоритетні напрями взаємодії держав. Зазначено, що сутність зовнішньої політики полягає в тому, що це механізм, який національні уряди використовують для керування дипломатичними взаємодіями та відносинами з іншими країнами. Визначено, що зовнішня політика держави відображає її цінності та мету, сприяє досягненню її політичних і економічних цілей на світовій арені. Крім того, зовнішня політика деяких держав зосереджена саме на національній та міжнародній безпеці, що допомагає визначити, як будь-яка країна взаємодіє з міжнародними організаціями, такими як ООН, та з громадянами інших країн. Основними напрямами двостороннього співробітництва України та іспанії можна назвати економічний та політичний, а останнім часом - і воєнний напрям співробітництва. Водночас проблемами двостороннього співробітництва України та Іспанії є порушення економічного балансу між країнами, що призводить до посиленню кризи в економіці обох країн. Вдаючись до прогнозування пріоритетних напрямів двосторонньої взаємодії України та Іспанії, можна припустити, що основним пріоритетним напрямом найближчим часом буде саме іспанська допомога Україні у війні з Російською Федерацією, повоєнне відновлення України, а також допомога в інтегруванні України в ЄС і НАТО. Пріоритети зовнішньої політики Іспанії традиційно орієнтовані на Європу, Середземномор'я, Північну та Південну Америку. Вона рішуче підтримує зміцнення глобального управління, відіграючи активну роль у багатосторонній системі. Іспанія має особливі зростаючі інтереси в Європейському регіоні та співпрацює як із самим Європейським Союзом як із однодумцем у цьому регіоні, так і з партнерами ЄС, такими, наприклад, як Україна. Це політичне співробітництво підкріплюється торговельними та інвестиційними зв'язками і із особливою увагою до секторів інфраструктури та відновлюваної енергії.

Ресторанний бізнес є однією з найбільш конкурентних галузей, де багато підприємств борються за увагу та лояльність клієнтів. За останні кілька років конкуренція в ресторанній сфері значно зросла, що зумовлено зростанням кількості ресторанів та кафе, а також зміною смакових уподобань клієнтів. У зв'язку з цим підвищення конкурентоспроможності ресторанного підприємства стає дедалі важливішим завданням для власників та менеджерів ресторанів. Підвищення конкурентоспроможності може допомогти залучати нових клієнтів, збільшувати обіг і прибуток, лояльність клієнтів та підтримувати високу репутацію ресторану серед клієнтів і конкурентів. Крім того, підвищення конкурентоспроможності є важливою умовою для стабільного розвитку ресторанного бізнесу в умовах зростаючої конкуренції. Успішні ресторани постійно шукають нові способи поліпшення якості обслуговування, розвитку меню та інноваційних послуг, що дає їм перевагу на ринку та допомагає зберегти свої позиції на ньому. Отже, обрана тема є дуже актуальною та важливою для рестораторів, менеджерів та власників ресторанів, які прагнуть зберегти та зміцнити бізнес. Предметом дослідження є методи оцінки конкурентоспроможності підприємств. Мета полягає в дослідженні методів оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанної галузі та виявленні їх практичної цінності. Завдання: дослідити методи оцінки конкурентоспроможності підприємств ресторанного галузі. Використовуються загальнонаукові методи: оцінки та описовий для висвітлення механізмів конкурентоспроможності підприємств ресторанної галузі. Отримано такі результати: визначено ключові фактори, які впливають на конкурентоспроможність ресторанних підприємств, зокрема: якість їжі та напоїв; цінова стратегія; обслуговування клієнтів; маркетингова стратегія; репутація та інноваційність. Зроблено такі висновки: ефективні методи оцінки конкурентоспроможності можуть допомогти ресторанним підприємствам виявити свої сильні та слабкі сторони, а також прийняти обірунтовані рішення для поліпшення своєї конкурентоспроможності. Виявлено, що ключовими факторами. конкурентоспроможності ресторанних підприємств є створення унікального та розпізнаваного бренду, забезпечення високої якості продукції та послуг, ефективне використання маркетингових стратегій та забезпечення задоволеності клієнтів.

Мета статті - дослідження сутності та ролі ділового туризму в сучасному світі. Діловий туризм визначається як особливий вид туризму, спрямований на відвідування бізнес-подій, наукових конференцій, виставок та інших заходів, які передбачають активну професійну діяльність та обмін інформацією в рамках міжнародної співпраці. Визначено, що сутність ділового туризму полягає в його спроможності об'єднувати професіоналів різних галузей і країн, створюючи умови для обміну інноваційними ідеями, передовими технологіями та підвищення рівня знань. Цей вид туризму є важливим інструментом для розвитку економіки та сприяє створенню сприятливого середовища для обміну знань і досвіду між різними галузями бізнесу та науково-педагогічної сфери. Акцентовано увагу на актуальності організації міжнародних туристичних заходів у сучасних умовах глобалізації та міжнародної співпраці. Висвітлено, що діловий туризм може відігравати важливу роль у господарстві країни, сприяючи обміну інформацією та співпраці між різними суб'єктами світового ринку. Дослідження цих аспектів є надзвичайно важливим для подальшого розвитку інноваційного потенціалу країни, особливо в умовах зростаючої глобалізації та інтернаціоналізації економіки. Зазначено, що дослідження сутності та ролі ділового туризму в сучасному світі є важливим завданням, яке відображає важливі аспекти економічного, соціокультурного та міжнародного розвитку. Обгрунтовано, що діловий туризм важливий не лише для самих учасників цього процесу, але і для економіки держави загалом. Він сприяє збільшенню обсягів туристичних доходів, створює нові можливості для розвитку інфраструктури, готельного бізнесу, ресторанної галузі та інших суміжних секторів. Крім того, діловий туризм може стати джерелом робочих місць і сприяти підвищенню рівня життя місцевого населення. Виявлено, що подальше дослідження цих питань може зробити суттєвий внесок у розуміння впливу ділового туризму на сучасну глобальну динаміку та визначити стратегії подальшого розвитку цього виду туризму для досягнення сталого росту та розвитку.

Висвітлено основні положення висвітлено базові теми, що забезпечують інтегральну, загальну та фахові компетентності зі спеціальності 262 "Правоохоронна діяльність", розкрито поняття, види та загальні засади кваліфікації кримінльних правопорушень, висвітлено деонтологічні основи правоохоронної діяльності. Охарактеризовано основи кримінології, кримінального та криміного процесуального права, кримінально-виконавчого права та профілактики злочинності. Викладено особливості адміністративно-юрисдикційної та превентивної діяльності правоохоронних органів, особливості застосування спеціальної техніки і тактико-спеціальної підготовки. Визначено засади оперативно-розшукової діяльності та базових навичок з запобігання та протидії домашньому насильству.

Невпинно зростаючий взаємозв'язок між туризмом і творчістю сприяє пошуку альтернатив розвитку креативної економіки. Поєднання таких понять, як креативність і туризм стало загальною стратегією диверсифікації, особливо в галузі культурного туризму по всьому світу. Створення та запровадження нових заходів та фестивалів, відновлення старих будівель і додання анімації до статичних атракціонів стали звичним явищем. Туристичні місця шукають швидкі способи зробити себе особливими та неповторними в глобальній економіці, а тому все частіше звертаються за допомогою до креативних індустрій. Варто зауважити, що саме архітектура, як змінне явище, та подієвий туризм виступають одним із найважливіших культурних каталізаторів для генерації самобутності й ідентичності місцевості та, як наслідок, - підвищення зацікавленості у творчих людей і туристів. Крім того, розвиток культурного сектора прямо пропорційний зростанню значення цифрових технологій, що заслуговує уваги з боку влади, акцентуючи на правах інтелектуальної власності. Уряд України осягнув потенційні масштаби внеску галузі в національну економіку та зробив конкретні кроки для забезпечення її подальшого піднесення. Зокрема, слідуючи глобальним тенденціям, Україна інтегрувала культурний і креативний вимір у свою політичну програму, включно з політичним планом "Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ". Крім того, сектор був визначений як пріоритетний у рамковому політичному документі - Експортній стратегії України. Виокремлено рекламу, ремесла, дизайн, кіноіндустрію, моду, виконавське мистецтво та візуальне мистецтво як ключові рушії створення додаткової доданої вартості та продукування інновацій у секторі, що сприятиме розвитку малого та середнього підприємництва та підприємництва загалом. Концепція збалансованого розвитку "Україна 2030" націлена на досягнення 10 % щорічного економічного зростання та визначає, що розвиток креативної економіки є одним із ключових механізмів сталого розвитку.

Наразі питання поновлення ядерної угоди залишається ключовим фактором розрядки та перезавантаження відносин Ісламської Республіки Іран із країнами Заходу. Успішність переговорів може стабілізувати регіон Близького Сходу та привести до поновлення тісної економічної співпраці Ірану з міжнародними акторами. Разом із тим, знаходження влади на даний час у руках консервативних кіл іранської еліти, а також наявність значної частини прихильників жорсткої лінії у владних колах передусім США та Ізраїлю заважають швидкому досяганню позитивних результатів у рамках перемовин. Ірано-українські відносини, попри значну перспективність, наразі є де-факто замороженими через значну кількість несприятливих факторів. Крім того, важливим є врахування того факту, що на сьогодні існує значне переплетіння геополітичних процесів на міжнародній арені, тому можемо констатувати, що майбутнє відносин Ісламської Республіки Іран з Україною лежить у площині вирішення двох дотичних кейсів, а саме: російсько-української війни та Іранської ядерної угоди. Доля вирішення обох ситуацій лежить на міжнародному співтоваристві, інтереси якого тісно переплетені. Розвиток Ірано-українських відносин можливий та є стратегічно важливим для формування зони економічної, політичної та військової безпеки в Європі, Кавказі та на Близькому Сході не лише сьогодні, а й для майбутнього усього світу. З огляду на це Іранський напрям української зовнішньої політики потребує перезавантаження та комплексного підходу вже зараз. Об'єктом дослідження статті обрано зовнішню політику Ісламської Республіки Іран. Досліджено соціально-економічний та політичний профіль Ісламської Республіки Іран. У результаті зроблено висновок, що Іран ефективно використовує всі наявні можливості для просування власних інтересів. Значні природні та людські ресурси надають можливість стабілізації та зростання економіки попри зовнішньо- та внутрішньополітичні перешкоди. Використання асиметричних засобів дає можливість вдало протистояти переважаючій силі численних регіональних супротивників, а "м'яка політика" надає необхідні для цього людські та фінансові ресурси.

Матеріали уточнено відповідно до оновленої програми Цивільне право України на основі концепту верховенства права і положень актів чинного цивільного законодавства, концептуального бачення рекодифікації, майбуття окремих його інститутів, з урахуванням вимог щодо знань, вмінь та компетенції фахівців за спеціалізацією «Право», оціночних елементів Болонської системи, досвіду регулювання цих відносин в інших країнах, сучасних теоретичних конструкцій окремих інститутів цивільного права, напрямів судової практики, накопиченого авторами досвіду викладання цієї навчальної дисципліни для різних спеціалізацій, передусім цивільної та господарської юстиції, суд, адвокатура. Розміщено огляди відомих теоретичних конструкцій інститутів і субінститутів цивільного права, у тому числі авторські, бачення розв’язання вузьких місць правотворення та правозастосування, зокрема судова практика.

Проведено моніторинг низькочастотного звуку та інфразвуку на території міста у октавних смугах частот. Показано, що рівні цього чинника перевищують гранично допустимі значення у автомобільному та міському електричному транспорті. Ненормативні значення інфразвуку спостерігаються поблизу залізничного полотна. Виконано аналіз можливих підходів до зниження рівнів низькочастотного звуку та інфразвуку принаймні усередині будівель. Показано переваги та недоліки резонансних та мембранних панелей для поглинання низькочастотних пружних хвиль. Наведено розрахунковий апарат для визначення поглинальних властивостей конструкцій. Доведено, що для ефективного захисту конструкції повинно налаштовуватися на мінімальні пікові частоти, що забезпечує поглинання хвиль вищих кратних ним частот. Запропоновано двошарову конструкцію, налаштовану на дві найбільш критичні звукові та інфразвукові частоти. Додаткове заповнення проміжку між ними та проміжку між конструкцією та поверхнею монтажу (стіна, стеля) стандартним шумопоглинальним матеріалом дозволяє підвищити загальний шумозахист. Надано розрахунок перфорованої шумозахисної панелі, яка застосовується у разі одного суттєвого піку у низькочастотній або інфразвуковій області. Така панель є ефективною, починаючи з частот 100 - 150 Гц. Запропоновано можливість одночасного зниження рівнів електромагнітних полів. Це досягається за рахунок додавання у проміжний шумопоглинальний матеріал металовмісної субстанції. Це може забезпечуватися застосуванням дрібнодисперсного концентрату залізної руди, який добре імплантується у будь-який матеріал і має низьку вартість. Показана можливість покриття жорстких елементів звукозахисної конструкції спеціальною фарбою для екранування електромагнітних полів широкого частотного діапазону. Це забезпечить захист людей від двох найбільш критичних техногенних фізичних чинників.

Мета статті - висвітлення історико-теоретичних аспектів дослідження формування зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран. Зовнішня політика ісламської республіки Іран на сучасному етапі будується на основі поєднання історично сформованих інтересів держави та ідеології ісламської революції - так званого "хомейнізму". Балансування прагматичного та революційного підходу закріплено в самій політичній системі країни та завдяки значній економічній, демографічній та військовій базі дозволяє Ірану посідати міцні позиції на міжнародній арені. Водночас першопочатковий курс на конфронтацію з низкою регіональних і глобальних акторів укупі з розвитком власної ядерної програми створює перепони для повноцінного функціонування Ірану на міжнародній арені. Геополітичне положення Ісламської Республіки є настільки ж вигідним, як досить складним. Знаходження на перехресті декількох світових регіонів і наближення до ключових енергетичних басейнів світу надає Тегерану широкі можливості для просування власного впливу та співпраці з сусідніми державами. Водночас Іран є оточеним зонами регіональної нестабільності та своїми суперниками чи конкурентами. Для протидії зовнішнім загрозам Тегеран розробив гнучку стратегію, що спирається на широке коло про-іранських недержавних організацій - так звана "Вісь спротиву" - та інструментарій асиметричних дій, які включають використання як методів жорсткої, так і м'якої сили. Наразі ступінь протистояння з регіональними супротивниками (Ізраїль та країни Перської затоки) та глобальним опонентом (США) набирає загрозливого масштабу. Однак для ірану взагалі характерна періодична зміна циклів загострення напруження та розрядки у відносинах зі своїми супротивниками. При цьому прагматизм Тегерану має свій вияв у підтриманні відносин і діалогу зі своїми супротивниками задля досягнення певних цілей, незважаючи на конфронтаційний дискурс офіційних заяв. Окрім діяльності суто по периметру держави на Близькому Сході, Південному Кавказі, Центральній та Південній Азії, Іран у міру власних можливостей та режиму міжнародних санкцій налагоджує відносини з багатьма країнами світу, від членів Ради Безпеки ООН - РФ та КНР до країн Африки та Латинської Америки. Для просування свого дискурсу на міжнародній арені Тегеран використовує широку мережу культурно-релігійних, просвітницьких та благодійних організацій. Такий підхід дозволяє завойовувати прихильників та генерувати фінансові потоки задля регіональної діяльності ІРІ у всьому світі.

Індекс рубрикатора НБУВ: К343.1-5-02

Рубрики:

Металургія алюмінію

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н762.306

Рубрики:

Озонатори та іонізатори

Шифр НБУВ: Ж73223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Найбільш ефективним засобом зниження рівнів електричних, магнітних та електромагнітних полів широкого частотного діапазону у виробничих та побутових умовах є їх екранування. Але у реальних умовах потребують корекції і інші фізичні фактори. Показано, що найбільш критичними з них є акустичний шум та аероіонний склад повітря. Це обумовлює необхідність здійснювати нормалізацію фізичних факторів на комплексній основі. Застосування у якості матриці для електромагнітного екрана пінолатексу і наповнювача з залізорудного концентрату дозволяє знизити рівні електромагнітних полів і акустичного шуму до нормативних значень. Навіть, для частотних смуг 31,5 Гц та 63 Гц за товщини екрана 10 мм індекси зниження шуму складають 15 - 20 дБ. Для частот 6 - 8 кГц цей показник складає 40 - 45 дБ, що прийнято для більшості виробничих умов. При цьому коефіцієнти екранування магнітних полів промислової частоти та електромагнітних полів ультрависоких частот відповідають нормативним вимогам. Показано, що головним фактором деіонізації повітря є електростатичні заряди, які накопичуються на полімерних повітрях, яке до того ж є причиною спрямованого руху дрібнодисперсного пилу. Перевагою латексу є відсутність електризації поверхні, що дозволяє застосувати його для облицювання поверхонь великих площ. При цьому він має пружні модулі, близькі за значеннями до модулів матеріалів, які традиційно застосовуються для шумопоглинання. Найефективнішим методом нормалізації та підтримання на нормативному рівні концентрацій аероіонів обох полярностей є застосування пристроїв штучної іонізації повітря. Для рівномірного розподілу аероіонів у об'ємі приміщень застосовують розсіюючі екрани. Перевагою екранів з латексу є відсутність часткового поглинання іонів під час розсіювань. Запропонований підхід з нормалізації рівнів електромагнітних полів акустичного шуму та концентрацій аероіонів, разом із застосуванням систем клімат-контролю дозволяє підтримувати на нормативному рівні увесь комплекс фізичних факторів виробничого середовища. Це найбільш актуально для приміщень об'єктів критичної інфраструктури (головних щитів керування, диспетчерських тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.132.1-954-7

Рубрики:

Лейкози тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-методичні засади бізнес-планування, які спрямовані на набуття практичних навичок із питань специфіки бізнес-планування основних напрямів діяльності підприємств в умовах функціонування сучасних ринкових відносин відповідно до європейських стандартів. Розкрито проблеми вибору, розроблення та впровадження бізнес-плану в діяльність нового або функціонуючого підприємства з використанням європейських стандартів. Подано інформацію про класифікацію та види бізнес-планів, основні розділи бізнес-плану згідно з міжнародними та вітчизняними стандартами, типові недоліки під час складання бізнес-плану. Увагу приділено аналізу міжнародних фондів, програм і проектів, які сприяють розвитку та підтримці підприємництва в різних країнах світу.

Вперше системно висвітлено тему політичних репресій комуністичної тоталітарної влади. Досліджено питання перебігу політичних репресій з другої половини 1937 до кінця 1938 рр., коли радянська влада в умовах мирного часу без будь-яких підстав посилила наступ на власний народ, розпочала здійснювати позасудовими методами "великий терор" - знищення тисяч громадян за соціальними та національними ознаками. Зауважено, що практика незаконних репресій трималася на принципі фабрикації звинувачень з політичними елементами - вигаданими категоріями членів "контрреволюційних", "націоналістичних" організацій, троцькістських блоків, антирадянських партій (есери, меншовики, кадети, монархісти тощо), "фашистських", "церковно-монархічних", "сектантських", неіснуючих "повстанських організацій" тощо.

Мета роботи - характеристика теоретичних основ дослідження анімаційних послуг у туризмі. Завдання - визначення сутності туристичної анімації як об'єкта дослідження та висвітлення її основних видів і функцій. У рамках дослідження були використані такі методи: аналітичні, історичний, опис та інші. Сьогодні туристична індустрія розвивається швидкими темпами, незважаючи на низку проблем, які викликані пандемією COVID-19, як на території України, так і поза її межами. Туризм залишається важливою галуззю, що впливає на економіку країн. Тому, для подальшого розвитку цього сектора, важливо приділяти увагу підвищенню якості послуг для максимального задоволення потреб туристів, особливо під час їх дозвілля. Чинник якості рівня туристичного продукту, що надається за сучасних умов, є ключовим для функціонування туристичного сектора. Зараз важливою та невід'ємною складовою туристичного бізнесу в усьому світі є туристична анімація. Під час дозвілля туристи задовольняють низку власних потреб, а саме: духовних, фізичних, у спілкуванні, самореалізації тощо. Крім того, у них з'являється можливість проаналізувати власне внутрішнє буття або охарактеризувати людей, які будуть поруч у цей час. Метою індустрії дозвілля є створення всіх необхідних (безпечних) умов для розваг. Соціальною складовою анімаційної діяльності є створення та розвиток сучасних потреб у туристів. Крім того, анімаційна туристична програма націлена на формування та отримання нових корисних навичок для її учасників. Для максимального задоволення вимог відпочиваючих, незалежно від їх національностей, віку, економічного достатку, стану здоров'я, анімаційні програми повинні змінюватися за змістом, часом чи активністю під час туристичного сезону. Зазвичай, вони залежать від розміру готелю, його географічного розташування, орієнтованості, специфіки тощо. Зазначено, що на сьогодні вітчизняний туристичний ринок має потребу у фахівцях з анімації. Тому необхідно звернути увагу на рівень їх підготовки, особисті навички, які сприятимуть реалізації сучасних анімаційних програм.

У вигляді структурно-логічних схем розкрито процедури надання адміністративних послуг посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Розкрито теоретичні та практичні аспекти проблематики адміністративних послуг з акцентом на створення та організацію центрів надання адміністративних послуг тощо. Досліджено організаційно-правові аспекти надання адміністративних послуг. Увагу приділено державній політиці та законодавству України щодо надання адміністративних послуг. Охарактеризовано принципи верховенства права, стабільності, відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності, захищеності персональних даних тощо. Наведено загальні вимоги щодо надання адміністративних послуг. Проаналізовано загальні правила надання адміністративних послуг.

Досліджено суть і зміст адміністративно-правового регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України. Визначено, що адміністративно-правове регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України, є різновидом правового регулювання даної сфери суспільних відносин. З'ясовано, що такий різновид правового регулювання відповідної сфери суспільних відносин здійснюється завдяки закріпленню уповноваженими державою суб'єктами адміністративно-правових норм і подальшої їх реалізації. Обгрунтовано, що найбільша кількість вказаних норм, якими здійснюється адміністративно-правове регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України, зафіксовано у приписах підзаконних нормативно-правових актів. Встановлено, що підзаконні нормативно-правові акти, положення яких закріплюють засади адміністративно-правового регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України, різняться залежно від суб'єктів, уповноважених їх приймати. Проаналізовано положення правових актів Президента України, завдяки прийняттю яких ним здійснюється адміністративно-правове регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України. Здійснено аналіз змісту нормативно-правових актів, які з метою адміністративно-правового регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України, приймає Кабінет Міністрів України. З'ясовано, що значну кількість нормативно-правових актів задля здійснення адміністративно-правового регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України, приймають центральні органи виконавчої влади, які представлені міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Визначено, що провідну роль в аспекті здійснення адміністративно-правового регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України серед центральних органів виконавчої влади, відіграє Міністерство внутрішніх справ України. Здійснено аналіз приписів окремих із нормативно-правових актів даного центрального органу виконавчої влади, на рівні яких здійснюється адміністративно-правове регулювання статусу осіб, які одержали тимчасовий і політичний притулок на території України.

Експериментально досліджено технологічний процес розкочування конусних кілець з буртом. Запропонований спосіб полягає у розкочуванні пустотілої заготовки з буртом бойком зі східчастим профілем. Розроблена методика проведення експериментальних досліджень на свинцевих та сталевих моделях. Розроблена методика дозволила встановити залежності змінення форми ступінчастої пустотілої заготовки при деформуванні її ступінчастим бойком. У дослідженні варіювалася відносна висота виступу ступінчастої вихідної заготовки в інтервалі 2,2 - 2,5. А також встановлювався вплив ступеня деформації на конусність та зміну діаметрів пустотілої заготовки. Це дослідження було проведено задля отримання інформації стосовно кількісної оцінки формозмінення. Для розробки технологічного процесу кування конусних обичайок з виступом технологу треба мати рекомендації з утворення конусності на поковці залежно від вихідних розмірів ступінчастої пустотілої заготовки, а також ступеня її деформування. На базі експериментального дослідження були встановлені закономірності зміни конусності та діаметрів отворів від ступеня деформацій для різних товщин стінок при куванні ступінчастим бойком. Збільшення діаметра виступу заготовок приводить до збільшення ступеня деформації виступу, що викликає збільшення діаметра виступу при розкочуванні. Це дало змогу встановити конусність обичайок, яка з'являється при куванні даним методом. Аналіз макроструктури конусної кільцевої поковки зі східчастим профілем дозволив установити, що при використанні операції розкочування східчастої заготовки східчастим бойком волокна металу повторюють контур деталі. Це виключає їхнє перерізання при механічній обробці. У результаті досліджень було встановлено, що процес розкочування східчастих конусних заготовок можливий та його впровадження у виробництво розширить технологічні можливості процесу кування крупногабаритних поковок.