Розроблено математичні моделі формування граничних станів технологічної системи та критерії для їх непрямого контролю. Надано теоретичне обгрунтування закінчення розмірного й оздоблювального розгортання з урахуванням вимог щодо точності обробки. Наведено рекомендації щодо вибору конструктивно-технологічних параметрів технологічної системи. Запропоновано пакет прикладних програм "Ступінчастий отвір", який містить два етапи розрахунку ступінчастої абразивно-вигладжувальної розгортки та технологічного процесу абразивно-вигладжувального розгортання.

Наведено геометричні моделі та методи виправлення різьбошліфувальних кіл.

Розглянуто причини необхідності виправлення шліфувального кола.

Увагу приділено зменшенню термінів підготовки виробництва та підвищення якості продукції машинобудування на етапі автоматизованого проектування технологічних процесів шляхом розробки та впровадження методу оптимізації в САПР, який базується на комплексному генетичному алгоритмі. Проаналізовано існуючі проблеми та методи автоматизованого проектування об'єднаних технологічних процесів у САПР. Проведено класифікацію таких процесів і зроблено вибір об'єкта дослідження, одержано метематичні моделі окремих операцій, що входять до об'єднаних технологічних процесів. Удосконалено метод генетичного алгоритму комплексної оптимізації об'єднаних технологічних процесів для підсистем САПР, розроблено символьні моделі та методики реалізації методу на прикладі проектування режимів паралельної механообробки. Розроблено підсистему САПР-Т "OPCOTECH", яка забезпечує оптимізацію операцій у підсистемах технологічного процесу. Проведено лабораторне комп'ютерне випробування цієї підсистеми з позитивним технічним ефектом.

Розглянуто важливість вимірювання вільних коливань лезового інструменту для досягнення цілей удосконалення як інструменту, так і процесу різання. Доведено доцільність використання безконтактного вимірювання взаємного положення інструменту та деталі. Розроблено принципову схему вимірювальної системи для вимірювань, що базується на первинних перетворювачах, які використовують ефект Холу. Наведено налаштування вимірювальної системи, порядок її тарування та порядок оброблення вимірювальної інформації. Наведено математичну модель вільних коливань інструменту та графіки з експериментального дослідження цих коливань. Зроблено висновки щодо збіжності результатів вимірювань та моделювання.

Висвітлено найважливіші теоретичні положення за всіма розділами дисципліни: метод ортогонального проекціювання, позиційні та метричні властивості геометричних об’єктів, проекції, основи теорії тіней та перспективи. Наведено численні приклади розв’язання конструктивних і прикладних задач, питання для самоконтролю знань. Представлено стислий історичний огляд виникнення та розвитку нарисної геометрії, а також термінологічний словник.