Розглянуто питання мінерального живлення рослин, зокрема, розвитку уявлень про їх кореневе живлення, поглинання та транспорту іонів. Проаналізовано фізіологічну роль макро- та мікроелементів у життєдіяльності рослин, азотного живлення та біологічної фіксації молекулярного азоту, наведено класифікацію добрив.

Рассмотрены вопросы минерального питания растений, в частности, развития представлений об их корневом питании, поглощении и транспорте ионов. Проанализирована физиологическая роль макро- и микроэлементов в жизнедеятельности растений, азотного питания и биологической фиксации молекулярного азота, приведена классификация удобрений.

З урахуванням сучасних досягнень біологічної науки розглянуто питання мінерального живлення рослин, зокрема, розвитку уявлень про кореневе живлення рослин, поглинання та транспорту іонів. Показано фізіологічну роль макро- та мікроелементів (фосфору, сірки, хлору, кремнію, калію, натрію, магнію, кальцію) у життєдіяльності рослин. Виявлено критерії забезпечення рослин добривами. Запропоновано класифікацію добрив (азотних, фосфорних, калійних, органічних, бактеріальних, зелених).

С учетом современных достижений биологической науки рассмотрены вопросы минерального питания растений, в частности, развития представлений о корневом питании растений, поглощения и транспорта ионов. Показана физиологическая роль макро- и микроэлементов (фосфора, серы, хлора, кремния, калия, натрия, магния, кальция) в жизнедеятельности растений. Определены критерии обеспечения растений удобрениями. Предложена классификация удобрений (азотных, фосфорных, калийных, органических, бактериальных, зеленых).

Воспалению слизистой оболочки ротовой полости и желудочно-кишечного тракта могут подвергаться до 100 % пациентов, переносящих химиотерапию в высоких дозах и трансплантацию гемопоэтических стволовых клеток, 80 % пациентов со злокачественными опухолями головы и шеи, принимающих лучевую терапию, а также большое количество пациентов, получающих химиотерапию. Воспаление слизистой пищеварительного тракта повышает смертность и заболеваемость и способствует увеличению расходов на охрану здоровья. По этим причинам Международная ассоциация специалистов в области симптоматической терапии злокачественных новообразований и Международное общество онкологии полости рта собрали группу экспертов, чтобы изучить литературу об этом вопросе и создать на основе фактических данных методические рекомендации для предотвращения, оценки и лечения мукозита. В период с января 1966 г. по май 2002 г. было опубликовано 36 экспертных обзоров литературы. Подготовлен отчет о патогенезе, эпидемиологии и оценке (что также включено в предмет описания) воспалительных процессов в слизистой оболочке рта и ЖКТ, а также практические рекомендации. Эксперты разработали рекомендации, начиная с наиболее обоснованных клинических данных и заканчивая предложениями, когда уровень доказательности был ниже, но экспертная группа достигла консенсуса в толковании фактов. Эксперты выявили пробелы в некоторых фактах, из-за чего определенные препараты нельзя рекомендовать или не рекомендовать к применению. Выводы: воспаление слизистой оболочки полости рта и желудочно-кишечного тракта является распространеннным побочным эффектом применения различной противоопухолевой терапии. Научно обоснованные клинические руководства представлены практикующим врачам в качестве ориентира для применения в режиме ежедневного ухода за соответствующими пациентами и как отправная точка для клинических исследователей при проведении дальнейших качественных исследований в областях, где данные либо отсутсвуют, либо противоречивы.

Викладено питання мінерального живлення рослин. Розкрито особливості корневого живлення рослин, поглинання та транспорту іонів, фізіологічної ролі макро- і мікроелементів у життєдіяльності рослин, азотного живлення та біологічної фіксації молекулярного азоту. Наведено критерії забезпечення рослин добривами. Увагу приділено питанням класифікації добрив.

Рослинні експресійні системи набувають все більш широкого застосування у науковій і комерційній біотехнології. Дослідження впливу різних факторів на ефективність рослинних транзієнтних експресійних систем розширює наукове підгрунтя для масштабного та економічно обгрунтованого використання цих систем у біотехнологічному виробництві. Мета дослідження - визначення впливу опромінення рослин Nicotiana benthamiana синім світлом безпосередньо перед агроінфільтрацією на рівень транзієнтного накопичення рекомбінантного репортерного білка GFP. Опромінення рослин синім світлом здійснено світлодіодними освітлювачами. Кількість накопиченого репортерного білка в листі рослин визначено за допомогою флюорометричниго методу. Продемонстровано збільшення накопичення GFP у біомасі опромінених рослин відносно накопичення цього білка в неопромінених рослинах. Збільшення рівня накопичення коливається в межах 60 - 87 % залежно від інших умов агроінфільтрації. Зроблено висновки, що продемонстрований ефект є перспективним у методичному плані як у лабораторній, так і у виробничій практиці з огляду на те, що апаратне забезпечення для опромінювання є конструктивно простим, дешевим, має наднизьке споживання електроенергії, а саме опромінювання відбувається протягом короткого часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 салат

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ