Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Висвітлено актуальні питання кадрового забезпечення гірничо-металургійного комплексу України, зокрема, проблеми формування переліків напрямів і спеціальностей в галузі гірництва, їх ліцензування й акредитації, а також працевлаштування випускників ВНЗ, післядипломної освіти та підвищення кваліфікації спеціалістів, конкурентоспроможності галузевих ВНЗ на ринках освітніх послуг. Обгрунтовано концепцію підготовки фахівців з управління проектами гірничо-металургійного та паливно-енергетичного комплексів. Охарактеризовано інноваційні методи в освіті. Показано можливості використання сучасних геодезичних технологій і приладів у процесі підготовки інженерів-землевпорядників. Запропоновано алгоритм дослідження структури праці кадрів з вищою освітою. Проаналізовано перспективи створення навчальних і навчально-науково-виробничих комплексів екологічного профілю. Розглянуто види юридичної відповідальності за порушення чинного вітчизняного законодавства про надра. Увагу приділено удосконаленню організації навчального процесу за екстернатною формою навчання, аналізу рейтингування ВНЗ, підвищенню педагогічної майстерності молодих викладачів.

Мета роботи - розроблення методики формування освітніх стандартів із використанням компетентнісного підходу на основі Національної рамки кваліфікацій (НРК), удосконалення НРК. У процесі розроблення стандартів вищої освіти рівні професійної діяльності використано як складові інтегральних дескрипторів НРК. Компетенції фахівця використано як інформаційну базу для формування змісту навчання та створення засобів діагностики якості підготовки випускника до професійної діяльності. Системоутворюючим елементом компетентнісного підходу до планування навчального процесу є цілі підготовки, діагностично сформульовані у вигляді професійних компетенцій (функції, задачі та відповідні уміння). Кожне конкретне уміння є одним із цілей професійної підготовки. Оцінювання рівня сформованості компетенцій здійснюється за допомогою середньозваженого бала (СЗБ). Облік трудовитрат студента у разі визначення СЗБ здійснюється за допомогою рівня обгрунтованої та запланованої компетенції, що об'єктивізує процес діагностики - більш високий рівень контрольованої компетенції є пріоритетним під час оцінювання. Запропоновано алгоритм трансформації професійних стандартів в освітні з використанням компетентнісного підходу на базі НРК. Уточнено інтегровані дескриптори НРК, що дозволяє ідентифікувати освітньо-кваліфікаційні рівні за Законом України "Про вищу освіту". Запропоновано надати освітньому рівню "бакалавр" технологічного виду професійної діяльності за певною спеціальністю, що дозволить набути узгодженості вимог систем праці та освіти до визначення освітньо-кваліфікаційних рівнів. Для об'єктивізації

контролю запропоновано використовувати систему оцінювання, що включає інтегральну оцінку результатів усіх видів навчальної діяльності студента за допомогою СЗБ.

Виявлено стан дослідження проблем діагностики результатів навчання здобувачів вищої освіти. Уточнено відповідний поняттєво-термінологічний апарат, зокрема зміст понять "педагогічні засади діагностики", "загальноінженерна підготовка бакалаврів гірництва", "похідна компетентність" та виокремлено напрями подальших досліджень. Охарактеризовано критерії визначення похідних компетентностей як результатів навчання, рівнів їх досягнення й складності. Визначено й обгрунтовано педагогічні засади діагностики результатів загальноінженерної підготовки бакалаврів гірництва. Розроблено засоби діагностики похідних компетентностей бакалаврів гірництва за навчальними дисциплінами загальноінженерної підготовки й експериментально встановлено ефективність їх застосування.

Досліджено структуру низьколегованих низьковуглецевих прокатаних за експериментальною технологією (безперервна контрольована прокатка) будівельних сталей. Проаналізовані структура та міцнісні характеристики досліджуваних сталей. Проведено мікроструктурні дослідження кінетики формування структури низьковуглецевих низьколегованих сталей.

Доведено, що головною задачею ергономіки є вивчення взаємозв'язку між умовами і об'єктами праці для забезпечення високої працездатності робітників. Важливою її складовою є встановлення вимог до робочих місць, знарядь праці і оточуючого середовища для мінімізації впливу їх на фізичні і психологічні властивості працівників. Звідси виникає необхідність у проведенні всебічних досліджень, які пов'язані з вивченням антропометричних, психофізіологічних, сенсомоторних та енергетичних характеристик людини, для організації, просторового компонування, розмірів, технологічного оснащення, розміщення виробничого обладнання та технологічних ліній. Для вирішення цих задач проведено значну кількість наукових досліджень, результати яких наведені в цій роботі.