Доведено, що контрастивний аналіз артикуляційних баз рідної та іноземної мов є підгрунтям національно орієнтованого навчання фонетики. Він дозволяє передбачати й попереджати ймовірні вияви фонетичної інтерференції й будувати систему роботи над вимовою відповідно до потреб і труднощів носіїв тієї чи іншої мови. Запропоновано зміст і порядок опрацювання фонетичного матеріалу для постановки чи корекції української та російської вимови носіям китайської, турецької, перської мов.

Занурення чужоземців в українське мовне та культурне середовище потребує від викладача як фасилітатора цього процесу застосування ефективних методів та прийомів роботи з матеріалами лінгвокраїнознавчого та лінгвосоціокультурного змісту, розробка яких є актуальним завданням сучасної лінгводидактики. У руслі сучасної освітньої та методичної парадигми, а саме компетентнісного підходу до навчання, розглянуто лінгводидактичний потенціал українського культурного концепту ВИШИВАНКА у навчанні української мови як іноземної. Доведено, що потужний потенціал етнокультурного концепту ВИШИВАНКА можна використовувати не лише у практичному курсі української як іноземної, а й у викладанні спеціальних навчальних дисциплін, зокрема з виразним лінгвокраїнознавчим чи лінгвокультурознавчим та/або науковим складником, а також у країнознавчій та дослідницькій практиках студентів. Підкреслено доцільність застосування зіставного, або кроскультурного аналізу при вивченні іноземної мови і культури. Концепт може бути о'бєктом дослідження в курсових та кваліфікаційних роботах студентів-філологів. Акцентовано роль етнокультурного концепту ВИШИВАНКА у формуванні загальної комунікативної компетентності (зокрема, її лексичного та граматичного складників), міжкультурної комунікативної, а також лінгвокраїнозна вчої та лінгвокультурологічної компетентностей іноземних студентів. Для розвитку визначених компетентностей у різних видах мовленнєвої діяльності запропоновано конкретні вправи та завдання: для іноземних студентів бакалаврату філологічного профілю, слухачів підготовчих відділень і для іноземців-нефілологів усіх рівнів освіти (у фокусі перебувають лексеми з національно-культурним компонентом значення: вишиванка, вишивати, вишивка тощо); для іноземних студентів магістратури й аспірантури філологічного та культурологічного профілів (із фокусуванням на специфіці етнокультурного концепту ВИШИВАНКА, його номінативного поля та структури; підкреслено особливе значення ціннісного виміру концепту). Містяться рекомендації щодо використання пісенного матеріалу на заняттях з української мови як іноземної ("Два кольори", "Пісня про рушник").