Досліджено структурні зміни та їх вплив на зайнятість населення в транзитній економіці. Обгрунтовано сутність структурних кількісних та якісних змін, що відбуваються в структурі економіки. Визначено загальні фактори сучасних структурних перетворень у перехідній економіці, серед яких зміна економічної системи, геополітичні зміни та глобалізація економіки, науково-технічний прогрес. Розроблено методологічний підхід дослідження зайнятості з позиції системних і внутрішньосистемних змін. Запропоновано рекомендації щодо покращання структури Програми зайнятості в Україні, а також стану зайнятості за умов структурної перебудови економіки.

Досліджено теоретичні погляди представників основних економічних шкіл: меркантилізму, фізіократів, класичної, марксистської, кейнсіанської, інституціональної. Підкреслено, що невтручання держави в регулювання економічних процесів, прихильниками якого були класична та неокласичні школи, призводить до деформацій структури на національному рівні. Визначено, що представники марксистської, кейнсіанської, неокласичної шкіл, аналізуючи господарську структуру, зазвичай розглядали відтворювальну структуру. Приділено увагу дослідженню структури національної економіки з позиції еволюційного підходу. Виокремлено критерії класифікації структурних трансформацій: за рівнем функціонування економіки та за рівнем розвитку економіки.

Досліджено походження поняття "людський капітал", його особливості та відмінність від інших суміжних понять. Запропоновано обурунтування значення цієї економічної категорії, звернено увагу на необхідність розвитку людського капіталу в Україні.

Розглянуто основні проблеми та обгрунтовано оптимальну стратегію монетарної політики, а також перспективні напрями забезпечення сталих і високих темпів економічного зростання. Створення в нашій державі низькоінфляційного середовища як необхідної передумови сталого економічного зростання вимагає глибокого теоретичного осмислення та практичного вивчення новітнього світового досвіду застосування механізмів впливу на інфляційні процеси, пошуку нових, адаптованих до українських реалій монетарних підходів до макроекономічного регулювання економічного розвитку.

Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження секторальної структури економіки, яка характеризує стадію економічного розвитку країни. Запропоновано науково обгрунтовану концепцію формування оптимальної структури економіки України на основі пріоритетних національних і регіональних стратегій економічного розвитку. Розкрито специфіку формування секторальної структури економіки трансформаційних країн у період руху до постіндустріального суспільства та становлення засад ринкової економіки. Висвітлено роль інституційних чинників у функціонуванні секторальної структури національної економіки.

Досліджено вплив глобалізації на формування споживчого ринку в країнах із трансформаційною економікою в докризовий і посткризовий періоди. Виокремлено позитивні та негативні риси впливу глобалізації на економіку країн із різним рівнем розвитку. Визначено, що країни пострадянського простору здійснюють ринкові реформи та інтегруються в міжнародний поділ праці, а процеси глобалізації посилюють структурні диспропорції в національній економіці. Виокремлено та поєднано фактори впливу глобалізації на споживчий ринок у дві групи: внутрішні (потреби споживачів, ресурси, доходи споживачів, державна економічна політика) та зовнішні (структура економіки, сформована в попередній економічній системі, трансформаційні процеси (формування ринкової економіки), нові інтеграційні процеси, посилення впливу глобалізаційних процесів). Доведено, що за умов інтенсифікації глобалізаційних процесів державна економічна політика має формуватися в напрямку переходу від експортоорієнтованої стратегії розвитку, де домінуючою є сировинна продукція, до стратегії внутрішньоорієнтованого розвитку із насиченням внутрішнього споживчого ринку. Узагальнено, що глобалізація як об'єктивний процес має безпосередній вплив на розвиток національної економіки в цілому та внутрішнього споживчого ринку, зокрема. Але цей процес потребує виваженої економічної політики з боку урядів на користь держави.

Проведено комплексне дослідження секторальної структури економіки за трисекторною моделлю на основі міждисциплінарного аналізу, у межах якого поєднано методи економічної теорії з теоретичними підходами, одержаними в галузі соціології та соціальної психології, культурології та політології. Це дозволило розглянути секторальну структуру економіки не тільки в контексті техніко-технологічних змін, але й з урахуванням зрушень у соціальній структурі населення, особливостей поведінки економічних суб'єктів, які формуються завдяки соціокультурному середовищу та політичному впливу. Простежено еволюцію концепцій структурування економіки, надано авторське визначення понять "національна економіка" та "структура національної економіки" на основі методики конструювання категоріального апарату "суть - зміст - результат". Охарактеризовано взаємозв'язок між секторальною структурою економіки за трисекторною моделлю та стадією економічного розвитку в умовах глобалізації, виявлено особливості дивергентного характеру секторальної структури економіки країн із трансформаційною економікою. Виокремлено закономірності та класифіковано чинники формування секторальної структури економіки за квантативною та квалітативною ознаками. Доведено, що ці чинники дозволяють аналізувати секторальну структуру економіки з точки зору моделі "цілого" та моделі "функціонування". Встановлено, що між секторальною структурою національної економіки та її інституціональним середовищем існує взаємозв'язок, який встановлює залежність розвитку секторів від домінуючих у суспільній свідомості соціокультурних цінностей і ціннісних орієнтацій. Показано, що в процесі формування стратегії розвитку національної економіки секторальна структура повинна відповідати принципам оптимальності та збалансованості.

Виокремлено особливості диверсифікації галузевої структури економіки регіонів України. Проаналізовано галузеву структуру економіки регіонів України в докризовий і посткризовий періоди та обгрунтовано, що відбулися незначні зміни у структурі економіки регіонів. На основі індексу галузевої концентрації визначено коефіцієнт диверсифікації галузевої структури економіки регіонів України. Проведено порівняльний аналіз зміни рівня диверсифікації галузевої структури за регіонами і з'ясовано, що вона майже не змінилася в посткризовий період, а в деяких регіонах навіть погіршилася. Доведено необхідність формування галузевої структури економіки, яка здатна забезпечити сталий розвиток регіонів зокрема та національної економіки в цілому, раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, максимальне впровадження досягнень науково-технічного прогресу із урахуванням традицій і ціннісних орієнтацій на регіональному рівні.

Охарактеризовано міжнародну економічну інтеграцію в Європі. Висвітлено теоретичні основи міжнародних інтеграційних процесів. Розкрито сутність, характерні ознаки та перспективи розвитку міжнародної економічної інтеграції в межах ЄС. Розглянуто систему економічних, політичних та правових параметрів розвитку Євросоюзу. Показано місце України в системі європейської економічної інтеграції.

Наведено визначення і тлумачення більше, ніж 1 400 найбільш уживаних понять і термінів, що охоплюють проблематику міжнародних економічних відносин, їх історію та сучасний стан. Словник-довідник укладений двома мовами і, таким чином, дає змогу порівнювати не тільки самі терміни, але й їх тлумачення. Осмислення наведених значень має прискорити процес засвоєння нових знань, закласти основи професійної та мовної культури майбутніх фахівців.

Мета статті - дослідження особливостей корпоративної культури металургійних підприємств України в умовах інноваційного розвитку. У результаті дослідження чотирьох типів корпоративної культури - адхократії, кланової, ринкової та ієрархічної - за моделлю CVF К. Камерона та Р. Квінна було визначено, що адхократична культура найбільше сприятиме інноваціям, оскільки вона передбачає гнучкість та орієнтована на зовнішнє середовище. Своєю чергою, ринкова культура наголошує на контролі та стабільності, що є обмеженням для інновацій. Запропоновано модифіковану методику діагностики корпоративної культури, яка базується на моделі CVF і передбачає систему 5-бальної шкали оцінювання респондентами питань анкети. Використовуючи програмне забезпечення Microsoft Excel і SPSS Statistics V21.0, проаналізовано параметри корпоративної культури металургійних підприємств. У результаті діагностики було виявлено, що для ПАТ "ІНТЕРПАЙП" і ПрАТ "Центральний ГЗК" притаманна кланова корпоративна культура, яку необхідно посилити до показника бажаної. ПАТ "Запоріжсталь", ПРАТ "ЮЖКОКС", ПРАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ" доцільно змінити тип корпоративної культури з ринкової на кланову. Запропоновано, що стратегічне бачення розвитку металургійних підприємств необхідно змінювати в напрямку інноваційного розвитку, диджиталізації, смартизації виробництва, використання енергоощадних технологій, інтернету речей тощо. Також слід використовувати навчальні заходи та семінари щодо розвитку креативного потенціалу персоналу й активізації його участі в розробці "зелених" інновацій. Враховуючи євроінтеграційний курс України, доцільними є зміни принципів ведення бізнесу, пов'язаних з Європейською "зеленою угодою". Запропоновані рекомендації можуть бути використанні при вдосконаленні місії, стратегічного бачення, корпоративної культури та її цінностей для металургійних підприємств. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення взаємозалежності між типом корпоративної культури (кланова, інноваційна, ринкова, ієрархічна) для металургійних підприємств і процесами екологізації та цифровізації на підприємствах.