ва О.О. Сучасна парадигма лікування кератоконусу 4 Артьомов О. В., Неверова О. Г., Ільїна C. І., Мурзін В. М. Вік рогівки: при¬родне старіння заднього епітелію рогівки 6 Бездітко П.А. Атопічний кератокон’юнктивіт - сучасний погляд на проблему 9 Bilba Rodica, Dumbraveanu Lilia, Cusnir Valeriu, Chiriac Vera, Cecan Mihaela, Curca Stelian, Copula Cristina. Eficency of scleral lenses clinical cases 12 ДеряпаІ.В. Нетипові ерозії рогівки, або аналіз власних помилок 12 Дрожжина Г.І., Остаиіевський В.Л., Іванова О.M., Івановська О.В., Ко¬ган Б.М., Тройченко Л.Ф., Середа К.В. Грибкові кератити: особливос¬ті клініки, діагностики та лікування 14 Жмудь Т. М., Дрожжина Г. І. Якість життя у пацієнтів з хворобою сухого ока та цукровим діабетом 2 типу 17 Іванова О. М., Дрожжина Г. І., Насінник І. О. Анти VEGF терапія при пост- герпетичних неоваскуляризованих помутніннях рогівки 20 Івженко Л. І., Бездітко П. А. Стан передньої поверхні ока у людей, які три¬валий час перебували в підвальних приміщеннях 22 Ковальов А. І., Баланюк О.О., Прохвачова О.C., Розумій Н.М., Ковальов I.A. Десцеметорексис-нюанси хірургії 24 Mukhamadiev R. О., Sattorov R. M. Crystallographic picture when progressive myopia before and after xenoscleroplasty 27 Рильков О. S., Усов В. Я. Дослідження окисно-відновних процесів в сліз¬ній рідині пацієнтів з рецидивуючим птеригієм 28 Тройченко Л. Ф., Дрожжина Г. І. Антигрибковий вплив на Candida albicans та Fusarium spp. ультрафіолетового випромінювання з фотосенсеблізато- ром 0,01% рибофлавіном (PACK-CXL) в комбінації з низькоенергетичним лазерним випромінюванням 630-670 нм з 0,1% метиленовим синім (фо- тодинамічна терапія) при грибкових кератитах в експерименті in vivo ЗО Храменко H. І., Дрожжина Г. І., Величко Л. М. Рівень прозапальних (TNF-a, IL-6) та протизапальних (IL -4 , IL -10) інтерлейкінів у сироватці крові у хворих редивидуючим стромальним герпетичним кератитом залеж¬но від характеру рецидування 33 Катаракта. Глаукома Весніна Н. А., СаламехЛ. В., Савченко Н. О. Закритокутова глаукома та так¬тика ведення пацієнтів 38 Весніна Н. А., Савченко Н. О., Саламех Л. В. Доцільний часовий підхід до оперативного лікування катаракти та птеригіума на одному оці 39 Гузун О. В. Величко Л. М., Богданова О. В., Задорожний О. С., Король А Р. Динаміка запального біомаркера периферичної крові ІСАМ-1 у паці¬єнтів із неоваскулярною глаукомою після транссклеральної лазерцикло- коагуляції Дмитрієв С. К., Гриценко Я. А. Особливості шовної фіксації ЮЛ в усклад¬нених випадках 44 Дмитрієв С. К., Супрун О. О., Гриценко Я. А., Ковальова К. І., Кондратьева Є. І. Вплив діаметру капсулорексису на рефракцію ока після опера¬ції факоемульсифікації вікової катаракти Дурас І. Г., Сосніна А. А., Боєва Ю. Ю. Гіпотензивний ефект хірургії ката¬ракти у хворих на пігментну глаукому 42 Жабоєдов Д.Г. Досвід безшовної склеральної фіксації інтраокулярних лінз преміум сегмента Ковальов А.І., Поплавець О.В., Зябченко Н.В., Савинець Т.В., Рабок Т.М. Регуляція ВОТ в ранній післяопераційний період після синустра- бекулектомії 51 Мельник В.О., Мельник С.І. Факоемульсифікація катаракти як метод зни¬ження внутрішньоочного тиску у пацієнтів на ранніх стадіях відкритоку- тової глаукоми 53 Насінник І.О., Попова О.І., Задорожний О.С., Кустрин Т.Б., Король А.Р Застосування мікроімпульсної лазерної трабекулопластики (577 нм) при первинній відкритокутовій глаукомі 55 Перетягін О. А., Дмитрієв С. К., Татаріна Ю. О. Порівняння тономе¬три індукційного відскоку, апланаційної тонометрії та динамічної кон¬турної тонометрії при різних рівнях корнеосклеральної ригідності 57 Смаль Т.М., Левицька О.В., Демчук В.В., Лопадчак P.M. Особливості хірур¬гічного лікування неоваскулярної глаукоми 58 Вітреоретинальна і лазерна хірургія Дунаева М. В., Петрова І. О. Офтальмологічні ускладнення довготри¬валої силіконової тампонади після вітректомії 64 Іванченко А. Ю., Безкоровайна І. М. Морфофункціональна характеристи¬ка макулярної перфузії після вітректомії з приводу регматогенного від¬шарування сітківки Карлійчук М. А., Бездітко П. А., Пінчук С. В., Уразов А. Ж., Бариська О. Б. Взаємозв’язок між ретроламінарною міграцією силіконової олії та товщиною решітчастої пластинки склери при проліферативній діабетич¬ній ретинопатії Кустрин Т.Б., Задорожний О.С., Насінник І. О., Невська А. О., Король А. Р. Інтравітреальне введення афліберцепту в режимі «лікуй та по¬довжуй» при субретинальній неоваскулярній мембрані на фоні хро¬нічної форми центральної серозної хоріоретинопатії рономарчук Віра С., Уманець M. M. Рівень фактору росту ендотелія су¬дин у скловидному тілі у пацієнтів з розвитими стадіями проліфе- ративної діабетичної ретинопатії в залежності від інтравітреального введення різних доз афліберсепта 73 рономарчук Віра C., Віт В. В., Уманець M. М. Офтальмоскопічні та мор¬фологічні особливості епіретинальних мембран після інтравітреаль¬ного введення різних доз афліберсепту у хворих на проліфератив- Ну діабетичну ретинопатію 75 Сергієнко A. M., Король А. П., Уманець М. М., Турчин М. В.,Омар Сауд Ди¬наміка морфологічних змін стінки ока за умов впливу високочастотної електрозварки при супрахориоїдальному підході в експеріменті 77 Діабетичні ураження органа зору Аліфанов І. С., Сакович В. M., Маляр К. Ю. Ультразвукова доплерогра- фія судин ока у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу 82 Vardanyan А. Н. Usage of Heavy liquid in patiens with Proliferative Diabetic Vitreoretinopathy and Traction Macular Edema for removal of the Posterior Hyaloid Membrane 85 Івженко Л. І. Якість життя пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу залеж¬но від зміни щільності судин сітківки 86 Король А.Р., Задорожний О.С., Кустрин Т.Б., Невська А.А, Насінник І.О., Пасєчнікова Н. В. Субпорогова мікроімпульсна лазерна терапія 577 нм діабетичного набряку макули з залученням центральної зони 88 Риков С. О., Петренко О. В., Ганюк В. М., Натрус Л. В. Вміст аргінази-1 у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію з різною три¬валістю цукрового діабету залежно від генотипу CYP2E1 90 Патологія судинної оболонки, сітківки та зорового нерва Бажан Т. А. Лазеркоагуляція та VEGF-терапія у лікуванні гострих пору¬шень венозного кровообігу сітківки 94 Венгер Л. В., Ковтун О. В. Роль КТ придаткових пазух носу у пацієнтів на передній увеїт 95 Гузун О.В., Храменко Н.І., Коновалова Н.В., Невська А.О., Пономарчук B.C. Динаміка морфофункціональних показників зорового аналізатора після комбінованої нейропротекції пацієнтів з високою міопією та парапапіляр- ною атрофією 97 Гуцалюк K.M., Скальська Н.Ю., Ульянова H.A., Зборовська О.В. Осо¬бливості структури та частоти ретинальних змін у пацієнтів з різним клінічним перебігом COVID-19 101 Дзюба Н. О., Тихончук Н. А. Застосування комплексного препарату, що включає цитиколін, в комбінованому лікуванні ексудативної форми ві¬кової дегенерації макули 104 Дорохова О. E., Зборовська О. В., Задорожний О. C., Колесніченко В. В. Динаміка температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у кроликів при транспальпебральній терапевтичній гіпотремії при 10° С 107 Єгорова К. С., Знаменська М. А., Гук М. О., Мумлєв А. О. Особливос¬ті морфоструктурних змін зорового нерва та сітківки при компресійній оптичній нейропатії за даними оптичної когерентної томографії Єгорова К. С., Павленко Р. О., Скрипниченко І. Д. Оклюзія гілки центральної артерії сітківки після лікування стенозу внутрішньої сонної артерії .. Коновалова Н. В., Храменко Н. І., Гузун О. В. Особливості перебігу не¬вриту зорового нерву в умовах пандемії Курильців Н. Б. Створення неінфекційного автоімунного увеїту різного сту¬пеня важкості в експерименті на тваринах Кустрин Т. Б., Задорожний О. С., Насінник І. О., Король А. Р, Пасєчніко- ва Н. В. Застосування фотодинамічної терапії з хлорином Е6 в ліку¬ванні пацієнтів з хронічною формою центральної серозної хоріорети- нопатії (пілотне дослідження) Могілевський С. Ю., Пархоменко О. Г. Нова методика навігаційної фокаль¬ної лазеркоагуляції при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії за даними ангіо режиму SWEPT-source оптичної когерентної томографії Панченко Ю. О., Ковальчук Н. Я. Особливості центральної зони сітківки та хоріоїдеї у пацієнтів із клапанними вадами серця та хронічною сер¬цевою недостатністю Панченко М. В., Гэнчарь О. М., Кітченко І. В. Досвід застосування тоцилі- зумаба в лікуванні увеїтів Трояновська К. В., Кустрин Т. Б., Насінник І. О. Зборовська О. В., Дорохо¬ва О. £., Горянова Л. С., Колесніченко В. В., Король А. Р. Об’єктивний показник запалення в реальній практиці при антиангіогенній терапії у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули Травми та опіки очей Апіфанов І. С., Смішко Ю. Є., Щербаков Б. Д., Яворська В. Р. Бойова травма органу зору: аналіз структури та обсягу хірургічної допомоги Гріжимальська К. Ю„ Андрушкова О. О., Гріжимальська О. Є. До питан¬ня лікування важких опіків рогівки в стадії трофічних розладів Ковтун М. І, Пастух І. В, Гончарова Н. А, Зубкова Д. А. Корекція рубцо- вих деформацій повік з використанням аутотрансплантатів Коновалова Н. В., Гузун О. В., Ковтун О. В. Вплив контузії на око людини Костенко П. О. Основні принципи реконструктивно-пластичної офтальмохі- РУРГІЇ Петренко О. В., Денисюк О. Ю., Борхаленко М. В. Можливості реконструк¬тивної хірургії травматичних ушкоджень периорбітальної ділянки під час війни Сідак-Петрецька О. С., Тичина Н. П., Бондар Н. І., Родіна Ю. М., Курилюк А.М., Пономарчук О. В., Пірвердієва С. Ф., Ульянова Н. А. Особливості хірургічного лікування наслідків вибухової травми ока сіміль А. О., Горбик Н. І., Півнєва Т. М. Трансплантація амніотичної оболон¬ки у пацієнтів після тяжких опіків кон'юнктиви склери та рогівки з форму¬ванням акілосимблефарону 144 Офтальмоонкологія Петренко О. В., Василенко С. С„ Іванюта П. П. Мікрографічна хірур¬гія по Мосу для лікування базальноклітинних карцином периорбіталь- ної ділянки 148 Полякова С. І. Захворювання орбіти, за даними звернень до ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П.Філатова НАМИ України» у 2010-2020 рр 149 Риков С. О., Петренко О. В., Прусак О. І. Хірургічні навігаційні шабло¬ни: нові можливості при проведенні декомпресії орбіти в пацієнтів з ен¬докринною орбітопатією 151 Сафроненкова І. О., Буйко О. С., Єлагіна В. А. Особливості діагности¬ки і лікування злоякісних епібульбарних новоутворень 153 Чечин П. П., Сафроненкова І. А., Гузун О. В., Ковальчук О. Г., Задорож- ний О. С. Лазерні методи лікування новоутворень райдужної та іридо- циліарної зони 156 Дитяча офтальмологія Авер’янова О. С., Бапанюк О. О., Прохвачова О. С., Савинець Т. В. Оцін¬ка ефективності контролю міопії нічними орто лінзами Paragon та денними м’якими лінзами МІОріа 160 Боброва Н. Ф., Троніна С. А., Дембовецька Г. М., Романова Т. В., Довгань О. Д. Міопізація очей з вродженими зонулярними катарактами при не¬своєчасній хірургії (попереднє дослідження) 162 Боброва Н. Ф., Кацан С. В. 77 років боротьби зі сліпотою Філатовської школи дитячої офтальмології 166 Боброва Н. Ф., Романова Т. В., Сорочинська Т. А., Суходоева О. О. Пошко¬дження ока подряпиною кішки 170 Боброва Н. Ф., Сорочинська Т. А. Троніна С. А., Шилик А. В. Первин¬на інтравітреальна хіміотерапія в органозберігаючому лікуванні рети- нобластоми - 15-річний досвід 173 Будівська О. С., Кацан С. В. Розвиток ретинопатії недоношених при різних видах респіраторної підтримки та показниках оксигенації 177 Mukhamadiev R. О. Rakhimova L. D. Crystallographic evaluation of the efficacy of xenoplasty in children with chorioretinal dystrophy of the retina . 178 Тищенко A. M., Клопоцька H. Г., Стороженко K. Б., Щербаков Б. Д. Вплив демодекозного блефариту на перебіг герпетичного кератиту у дітей 179 Троніна С. А., Боброва Н. Ф., Сорочинська Т. А. Сучасні підходи в хірур¬гії орбіти та периорбітальної області в дитячому віці 182 Уманець М. М., Боброва Н. Ф„ Братішко О. Ю., Довгань І. П. Хірургічне лікування макулопатій, асоційованих з ямкою диска зорового нерва у дітей 184Аномалії рефракції. Порушення бінокулярного зору Бруцька Л. А. Оптико-моторно-сенсорний процес при дисбінокулярній амбліопії -)gg Бруцька Л. А. Роль зорового навантаження у дітей шкільного віку igg Бруцька Л. А. Сучасні особливості міопічної рефракції ід^ Бруцька Л. А. Окулярна корекція аметропій 193 Бруцька Л. А. Комп'ютерний зоровий синдром 195 Могілевський С. Ю., Жовтоштан М. Ю. Синдром сухого ока після екси¬мерлазерної корекції міопії на різних термінах післяопераційного спо¬стереження 190 Могілевський С. Ю„ Жовтоштан М. Ю. Зміни маніфестної рефракції та показників кератотопографії внаслідок персистуючого синдрому сухо¬го ока після ексимерлазерної корекції міопії 199 Могілевський С. Ю., Жовтоштан М. Ю. Гіперплазія епітелію рогів¬ки при синдромі сухого ока після ексимерлазерної корекції міопії: вплив на рефракційний результат 202 Сердюченко В. І., Грушко Ю. В., Жуков С. О., Дегтярьова Н. М. Вплив напівпрозорих оклюдерів з різною густиною затемнення на гостро¬ту зору здорових дітей шкільного віку 205 Сердюченко В. І. Біоритми взаємодії око-рухових м’язів з короткими ча¬совими інтервалами при акомодаційній езотропії 207 Цибульська Т. Є. Комплексний підхід в лікуванні прогресуючої міопії у дітей 209 Різне Артьомов О. В., Салдан Й. Р. Концепція колагеново-еластичного каркаса ока 214 Величко Л.М., Богданова О.В., Макарова М.Б., Берковський В.А., Зборовська О.В., Коновалова Н.В. Вивчення впливу плазмологе- ну на експресію маркерів активації CD 25 та CD 95 у пацієнтів з па¬тологією зорового нерву та сітківки in vitro 216 Гарькава Н. А., Федірко П. А., Бабенко Т. Ф. Розвиток судинної патоло¬гії сітківки у ранньому періоді після радіаційного впливу 219 Деряпа І. В. Лікування Ocular Rosacea. Робота над помилками 220 Коган Б. М., Коломійчук С. Г. Взаємозв'язок між ступенем запальної ре¬акції та біохімічними показниками рогової оболонки кролів при ксе- нокератопластиці та застосуванні біофлавоноїду 221 Mukhamadiev R. О., Saidaliev U. Т., Esanova N. A. OCT evaluation of the efficacy of xenoscleroplasty in progressive myopia 224 Малачкова H. S., Жмудь T.M., Кривецька H.B., Пшенична І.Ю. Дерма¬тологічно-офтальмологічна колаборація у лікуванні шкірних проявів офтальморозацеа 225 Михейцева I.М., Бондаренко Н.В., Коломійчук С.Г., Сіроштаненко Т.І., Сторожук Н.В., Кузнецов М. К. Оксидативний стрес як фактор роз¬витку дегенеративних та запальних процесів очей 228 длолчанюк Н. І. Ультраструктурні зміни зорової кори щурів, викликані ме¬танолом 230 Невська А. О., Очеретенко В. Д, Гончарук К. О., Кустрин Т. Б., Троянов- ська К. В., Погосян О. А., Король А. Р. Використання штучного інтелек¬ту для масового скринінгу діабетичної ретинопатії 232 Недзвецька О. В., Пастух У. А., Сотник Н. М., Пастух І. В., Соболева І. А., Кузьмина де Гутарра О. В. Особливості морфологічних змін зо¬рового нерва при дефіциті мелатоніну в експерименті 234 Сакович В. М., Алексеев В. П., Дорофеева Г.С., Алексеева О.В., Драпак І.А. Зміни когнітивного стану пацієнтів після офтальмохірургічного втру¬чання в залежності від обраного методу знеболення 237 Тихончук Н. А., Скрипник Р. Л. Підвищення якості лікування блефаритів . 240 Федірко П. А., Бабенко Т. Ф., Дорічевська Р. Ю. Ранні офтальмологічні ефекти після радіаційної катастрофи. Тактика офтальмолога 243 Шамрай X. С., Усов В. Я., Молода А. Я, Усова О. В. Особливості мікробіоло¬гічних досліджень кон’юнктивальної порожнини у пацієнтів з блефаритом 245 Храменко Н. І., Пономарчук B.C. Комп'ютерна реоофтальмографія у діа¬гностиці порушень гемодинаміки при офтальмопатології 247 Клінічні випадки Вадюк Р.Л., Кощинець О.Б. Практичний досвід виявлення і тактики ліку¬вання контагіозного молюску 252 Гузун О.В., Насінник І.О., Кустрін Т.Б., Невська А.О., Король А.Р. Неова- скулярна глаукома при синдромі Стерджа-Вебера. Клінічний випадок 253 Дурас І. Г., Сосніна А. А. Випадок двостороннього папіллофлебіту після COVID-19 256 Зборовська О. В., Колесніченко В.В., Дорохова О. Є., Гэрянова І. С. Клініч¬ний випадок двостороннього хоріоретиніту з серологічно позитивним бо- реліозом ускладненого кистозним набряком макули 258 Коновалова Н. В., Гузун О. В., Ковтун О. В. Випадок мезодермальної ди¬строфії райдужки 260 Мойсеенко Н. М. Косий диск зорового нерва і відшарування пігментного епітелію 262 Сакович В. М., Алексеева О. В., Волок С. /., Грига М. В. Наш досвід ліку¬вання тяжкого посттравматичного кератиту, викликаного непатоген- ним коменсалом 263 Федірко П. А., Бабенко Т. Ф., Дорічевська Р. Ю. Радіаційна катаракта у евакуйованого з зони відчуження Чорнобильської атомної електростан¬ції (клінічний випадок, попереднє повідомлення) 265

Наведено результати розробки термоелектричного приладу у вигляді монокулярної пов'язки для контактного охолодження ока людини через повіки. Розроблений прилад надає можливість контрольованого локального контактного охолодження структур ока через повіки та призначений для лікування гострих і хронічних захворювань ока, зниження внутрішньоочного тиску, зменшення больового синдрому та запальних процесів ока. Наведено особливості конструкції приладу та його технічні характеристики.

Досліджено актуальну проблему сучасної офтальмології - застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмології. Представлено розроблені авторами методики хірургічного лікування пухлин ока, захворювань заднього відділу ока за допомогою високочастотного зварювання біологічних тканин. Охарактеризовано застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин при вітреоретинальній хірургії. Проаналізовано застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в офтальмоонкології. Розглянуто застосування методу високочастотного електрозварювання біологічних тканин в лікуванні ретинобластоми у дітей.

Наведено конструкцію та технічні характеристики вперше розробленого термоелектричного приладу для визначення теплового потоку з поверхні очей. Прилад є перспективним для діагностики та моніторингу офтальмологічних захворювань, що дає можливість підвищити ефективність ранньої діагностики патології органу зору, спостерігати в динаміці за розвитком патологічного процесу в структурах ока, а також підвищити ефективність лікування гострих і хронічних захворювань ока. Розроблений термоелектричний прилад дозволяє здійснювати моніторинг теплового та температурного стану поверхні очей у режимі реального часу, є оригінальним та не має світових аналогів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67с51

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сучасний погляд на тактику лікування судинних та дистрофічних захворювань ока. Приділено увагу випадкам вторинної (послідовної) розбіжної косоокості після оперативного лікування збіжної співдружньої косоокості (причини, клініка, лікування). Охарактеризовано кристалографічні зміни сльози у пацієнтів з діабетичною ретинопатією у разі використання різноманітних сльозозамінників. Вивчено реактивність тромбоцитів у хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію. Виконано порівняльне оцінювання способів лікування посттромботичного макулярного набряку за допомогою анти-VEGF препарату. З'ясовано клінічну ефективність і безпеку латанопростору в пацієнтів з первинною відкритою глаукомою. Узагальнено досвід застосування лазерної транссклеральної контактно-компрессійної циклоокоагуляції для лікування вторинної неоваскулярної глаукоми.

Викладено результати застосування колагенового аналогу строми рогівки людини як матеріалу для наскрізної кератопластики у мишей. Досліджено проблеми та перспективи інтраокулярної корекції афакічного ока. Подано оцінку ефективності комбінованого оперативного лікування хворих з первинною відкритокутовою глаукомою. Розглянуто ультраструктурні механізми активації регенераторних процесів зорового нерва за травматичного ушкодження під впливом високих доз кортикостероїдів. Запропоновано новий комбінований спосіб лікування ексудативної форми вікової макулірної дегенерації. Проведено аналіз ефективності терапії тиреоїдної ендокринної офтальмопатії. Висвітлено особливості офтальмологічної патології у різних категорій дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (спостереження 2014 - 2015 рр.). Розкрито особливості мікрофлори кон'юктиви та її чутливість до антибіотиків у хворих на дакріоцистит. Подано результати науково-технічної, інноваційної діяльності у сфері охорони здоров'я України у 2015 р.

Розглянуто новітні технології лікування ретинобластоми. Розкрито значення ультразвукового дослідження у ранній діагностиці вітреоретинальної патології ока. Висвітлено проблеми синдрому ''сухого ока'' у хворих з вітреоретинальною патологією, які мешкають у Львові та Львівській області. Розглянуто окремі аспекти вітреоретинальної патології у вагітних жінок, хворих на цукровий діабет 1-го типу, які проживають у зазначеному регіоні. Приділено увагу клініко-гістологічним аспектам інтравітреальної хіміотерапії у комплексному лікуванні ретинобластоми. Описано рідкісний випадок ураження очей у разі хвороби Гіппеля - Ліндау. Висвітлено досвід використання жовтого (577 нм) лазера в режимі MicroPulse у лікуванні центральної серозної хоріоретинопатії. Проведено порівняльний аналіз поширеності відшарування та розривів сітківки у дорослого населення України за 2011 - 2015 рр. Висвітлено досвід інтравітреального лікування тромбозу центральної вени сітківки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67 е(4Укр)л0

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати розробки й експериментальних досліджень багатоканального термоелектричного приладу, призначеного для вимірювання внутрішньоочної температури. Показано принцип роботи, будову й технічні характеристики такого приладу, а також його переваги перед відомими світовими аналогами. В експерименті in vivo розроблено методику внутрішньоочного введення термоелектричних вимірювальних зондів і методику вимірювання внутрішньоочної температури. За допомогою розробленого приладу в експерименті in vivo визначено закономірності розподілу температури в різних відділах ока кролика.

Оцінено антивірусні властивості колагенового еквівалента рогівки (КЕР) з системою постійної доставки (СПД) антиінфекційного пептиду LL37 in vitro. При блокуванні поширення вірусу простого герпесу І типу в клітини рогівки епітелію людини in vitro КЕР з СПД LL37 добре зупиняв розвиток інфекції протягом 24 годин культивації. У разі використання КЕР для профілактики виникнення інфекції його дія була ефективною і через 24, і через 72 години культивації.

Оценены антивирусные свойства коллагенового эквивалента роговицы (КЭР) с системой постоянной доставки (СПД) антиинфекционного пептида LL37 in vitro. При блокировании распространения вируса простого герпеса І типа в клетки роговичного эпителия человека in vitro КЭР с СПД LL37 хорошо останавливал развитие инфекции в течение 24 часов культивации. В случае использования КЭР для профилактики возникновения инфекции его действие было эффективным и через 24, и через 72 часа культивации.

Отмечено, что впервые был синтезирован эквивалент донорской роговицы (ЭДР), содержащий систему дозированного высвобождения антиинфекционных пептидов (АИП). Доказано дозированное высвобождение АИП LL37 из ЭДР. Полученные ЭДР не угнетают пролиферацию клеток роговичного эпителия человека и сохраняют удовлетворительные оптические и механические свойства.

Зазначено, що вперше був синтезований еквівалент донорської рогівки (ЕДР), що містить систему дозованого вивільнення антиінфекційних пептидів (АІП). Доведено дозоване вивільнення АІП LL37 з ЕДР. Одержані ЕДР не пригнічують проліферацію клітин рогівки епітелію людини і зберігають задовільні оптичні і механічні властивості.

Определены особенности клинического течения увеитов туберкулезной и ВИЧ этиологии. Рассмотрены возможные подходы в диагностике и лечении внутриглазных меланом. Изучено современное представление об эндокринной офтальмопатии. Охарактеризованы известные и модифицированные методы дипломатического лечения косоглазия. Исследованы рефракционные эффекты различных модификаций фотополимеризации коллагена роговицы при лечении прогресирующего кератоконуса. Оценено состояние региональной гемодинамики у пациентов с регматогенной отслойкой сетчатки. Выяснена роль селективной внутриартериальной химио- и радиотерапии в лечении злокачественных опухолей орбиты. Проведен ретроспективный анализ глаукомы у взрослого населения Украины.

Уперше доведена активність in vitro системи постійної доставки антиінфекційного пептиду LL37 на основі кремнієвих наночасток відносно грам-позитивних і грам-негативних бактерій - St. aureus і P. aeruginosa.

Впервые доказана активность in vitro системы постоянной доставки антиинфекционного пептида LL37 на основе кремниевых наночастиц в отношении грам-позитивных и грам-негативных бактерий - St. aureus и P. aeruginosa.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67 я431

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано, що вікова макулярна дегенерація - найчастіша причина значної та незворотньої втрати центрального зору у людей віком старших за 50 років, які мешкають у розвинених країнах. Здійснено спробу узагальнення новітніх принципів діагностики та лікування вікової дегенерації макули.

Отмечено, что возрастная макулярная дегенерация - самая частая причина значительной и необратимой потери центрального зрения у людей в возрасте старше 50-ти лет, живущих в развитых странах. Осуществлена попытка обобщения новейших принципов диагностики и лечения возрастной дегенерации макулы.

За умов томпонади вітреальної порожнини перфтордекаліном або повітрям, для досягнення граничних коагуляційних змін сітківки під час ВЕБТ напругу електричного струму необхідно збільшити на 6 В порівняно з контролем. Це пояснюється тим, що крім сітківки електричний струм проходить і через склоподібне тіло, нагріваючи його скраю електрода. Обгрунтовано, що це один з важливих чинників, що впливають на динаміку розігрівання сітківки. Порівняно висока електропровідність склоподібного тіла пояснює той факт, що високочастотне електрозварювання сітківки відбувається за меншої напруги за наявності склоподібного тіла, ніж за авітрії за умов томпонади вітреальної порожнини перфтордекаліном або повітрям. Розроблено числову модель, яка розглядає процеси руху електричного струму в провідниках і перерозподілу тепла в тканинах ока.

В условиях томпонады витреальной полости перфтордекалином или воздухом, для достижения пороговых коагуляционных изменений сетчатки во время ВЭБТ напряжение электрического тока необходимо увеличить на 6 В в сравнении с контролем. Это объясняется тем, что кроме сетчатки электрический ток проходит и через стекловидное тело, нагревая его у края электрода. Обосновано, что это один из важных факторов, влияющих на динамику разогрева сетчатки. Сравнительно высокая электропроводность стекловидного тела объясняет тот факт, что высокочастотное электросваривание сетчатки происходит при меньшем напряжении в присутствии стекловидного тела, чем при авитрии в условиях томпонады витреальной полости перфтордекалином или воздухом. Разработана числовая модель, которая рассматривает процессы движения электрического тока в проводниках и перераспределения тепла в тканях глаза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67 я 431

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж22499 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: фотодеструкція, метиленовий синій, St. aureus, Str. pyogenis, C. albicans, Ps. aeruginosa, E. Coli
Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.867

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні напрямки дослідження нанотехнологій у медицині. Наночастинки можуть бути широко використані як сигнал виявлення біомолекул у ДНК, імунопробах і клітинній біовізуалізації. Розглянуто використання магнітних наночастинок і мікросфер у біологічних дослідженнях, зокрема в фармакотерапії. Вони дозволяють здійснити вибіркову доставку препарату в патологічний осередок у мінімальному дозуванні. Проведено вивчення застосування наночастинок як транспортного засобу для препаратів, які використовуються для лікування запальних захворювань очей і пухлин ока, а також проведено дослідження ефективності ліпосомального препарату кверцетину "Ліпофлавон", який має протизапальну, ангіопротекторну й антиоксидантну дію. Грунтуючись на новітніх досягненнях нанотехнології, зроблено висновок, що вже в найближчому майбутньому наночастинки можуть стати невід'ємною складовою терапевтичних і діагностичних заходів.

Изложены основные направления исследований нанотехнологий в медицине. Наночастицы могут быть широко использованы как сигнал обнаружения биомолекул в ДНК, иммунопробах и клеточной биовизуализации. Рассмотрено использование магнитных наночастиц и микросфер в биологических исследованиях. Одно из основных направлений применения наночастиц - фармакотерапия. Они позволяют осуществить избирательную доставку препарата в патологический очаг в минимальной дозировке. Проведено изучение применения наночастиц как транспортного средства для препаратов, которые используются для лечения воспалительных заболеваний глаз и опухолей глаза, а также исследования в области нанотехнологий в фармакотерапии - изучен липосомальный препарат кверцетина "Липофлавон", который обладает противовоспалительным, ангиопротекторным и антиоксидантным действием. Основываясь на новейших достижениях нанотехнологии, уже в ближайшем будущем наночастицы могут стать неотъемлемой частью терапевтических и диагностических мероприятий.

The basic directions of nanotechnologies research in medicine are given. Nanoparticles can be widely used as a detection signal of biomolecules in DNA, the immune samples and the cellular biovisualization. Many works are devoted to the use of magneticnanoparticles and microspheres in the biological research. One of the basic directions of the nanoparticles application is pharmacotherapy. They allow carrying out a selective delivery of a drug in the pathological nidus in the minimal dosing. The activestudy of the nanoparticles application as a vehicle for drugs used for treating the eye inflammatory diseases and tumours of eyes is being carried out. We have already carried out the research in the field of nanotechnologies in pharmacotherapy, the liposomal drug of quercetine - "Lipoflavon" has been studied. The Lipoflavon drug possesses anti-inflammatory, angioprotective and antioxidant action. Based on the advanced achievements of nanotechnology nanoparticles will be an integral part of therapeutic and diagnostic actions in the nearest future.