Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за допомогою різних методів штучного зараження патогенами у процесі самозапилення рослин одержано селекційний матеріал соняшнику, стійкого на 81 - 91 % проти збудників різних патогенів. Він має групову стійкість проти білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, вовчка.

Наведено результати дослідження генофонду культурного соняшнику з однорічним циклом розвитку, інтродукованого з 16-ти країн світу та зареєстрованого в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Розглянуто питання адаптації його зразків до умов вирощування в Лісостеповій зоні країни, виявлено їх цінні ознаки.

Приведены результаты исследования генофонда культурного подсолнечника с одногодичным циклом развития, интродуцированного из 16-ти стран мира и зарегистрированного в Национальном центре генетических ресурсов растений Украины. Рассмотрены вопросы адаптации его образцов к условиям выращивания в Лесостепной зоне страны, выявлены ценные признаки.

Розглянуто проблеми визначення відмінності, однорідності та стабільності соняшнику для проведення кваліфікаційної експертизи та визначення критеріїв охороноздатності, опису новостворених сортів як об'єкта інтелектуальної власності. Наведено кількісні та альтернативні ознаки з відповідними ступенями та градаціями їх виявлення, а також діагностичні симптоми впливу біо- й абіотичних чинників за основними етапами органогенезу культури. Описано шкодочинні фактори, які змінюють ознаки рослин та ускладнюють їх ідентифікацію.

Рассмотрены проблемы определения отличия, однородности и стабильности подсолнечника для проведения квалификационной экспертизы и определения критериев охраноспособности, описания новосозданных сортов как объекта интеллектуальной собственности. Приведены количественные и альтернативные признаки с соответствующими ступенями и градациями их определения, а также диагностические симптомы влияния био- и абиотических факторов по основным этапам органогенеза культуры. Описаны вредоносные факторы, изменяющие признаки растений и усложнящие их идентификацию.

Викладено результати оцінки ураженості гібридів соняшнику збудником фомопсису впродовж 2004 - 2007 рр. за польових умов на природному тлі розвитку хвороби. Досліджено залежність рівня ураженості гібридів соняшнику від рівня гідротермічного коефіцієнта у вегетаційний період культури.

Викладено результати оцінки стійкості гібридів соняшнику до поширених у регіоні хвороб.

  Скачати повний текст

Уперше у світовій практиці розроблено спосіб виявлення прихованої форми розвитку збудників хвороб, доведено необхідність урахування цієї форми розвитку патогенів у посівних партіях насіння соняшника з метою захисту культури на підставі визначених порогових значень шкодочинності насіннєвої інфекції. Уперше виявлено ризикові зони розповсюдження в Україні хвороб через насіння соняшника, визначено вплив географічної зони на видовий склад патогенів у насінні, виявлено чинники поширеності на соняшнику факультативних патогенів некротрофного типу живлення. Розроблено експрес-метод оцінки соняшника стосовно стійкості до збудників білої та сірої гнилей за умов лабораторії, а також спосіб оцінки щодо стійкості до збудника фомопсису за умов теплиці. Удосконалено методи створення інфекційних фонів за польових умов для визначення стійкості до збудників білої та сірої гнилей сходів, стебел і кошиків на послідовних етапах розвитку рослин. Створено новий вихідний матеріал для селекції соняшника з високою стійкістю до збудників склеротиніозу, сірої гнилі, фомопсису.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2я7 + П468я7 + П478я7 + П491.122я7

Шифр НБУВ: ВС49969 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію про селекційні здобутки Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. Висвітлено історію створення, етапи ентомологічних і фітопатологічних досліджень наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур, а також історію створення сортів і гібридів таких польових культур як, озима пшениця, ячмінь, кукурудза, просо, соняшник. Увагу приділено діяльності наукової школи академіка В.Я. Юр'єва з селекції та насінництва сільськогосподарських культур.

Дана информация о селекционных достижениях Института растениеводства им. В.Я. Юрьева. Освещена история создания, этапы энтомологических и фитопатологических исследований научной школы Харьковского научного центра по селекции сельскохозяйственных культур, а также история создания сортов и гибридов таких полевых культур, как озимая пшеница, ячмень, кукуруза, просо, подсолнечник. Уделено внимание деятельности научной школы академика В.Я. Юрьева по селекции и семеноводству сельскохозяйственных культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-467 + П214.11-314.8

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто науково-методичні основи селекції окремих зернових, бобових та олійних культур на стійкість до шкідливих організмів. Викладено положення, що відносяться до спеціальних прийомів у селекції, що дозволяють проводити оцінку та добір стійкого до хвороб і шкідників вихідного матеріалу. Розкрито шкідливу дію біо- та некротрофних патогенів і шкідників, методологію створення інвазійних та інфекційних фонів, нові сучасні методи створення ліній, сортів і гібридів. Обгрунтовано можливість подолання негативної дії біотичних чинників і створення сортів і гібридів польових культур з високим рівнем толерантності до навколишнього середовища.

Викладено інформацію про основні етапи життя, віхи наукової діяльності та відомості щодо наукової спадщини з 1901 - 1958 рр. одного з найвидатніших організаторів-методистів сільськогосподарської дослідної справи, вченого в галузі рослинництва та методики дослідної справи в агрономії академіка Б. М. Рожественського. Подано бібліографічні описи наукових статей та науково-популярних публікацій вченого.

Висвітлено теоретичні засади гетерозисної селекції соняшнику. Розкрито характер механізмів природного добору та використання принципів прояву природних процесів у конкретній селекційній ситуації. Обгрунтовано еволюційні методи, які сприяють створенню вихідного матеріалу для селекції соняшнику з адаптивною нормою.

Освещены теоретические основы гетерозисной селекции подсолнечника. Раскрыты характер механизмов естественного отбора и использование принципов проявления природных процессов в конкретной селекционной ситуации. Обоснованы эволюционные методы, способствующие созданию исходного материала для селекции подсолнечника с адаптивной нормой.

Проаналізовано причини та наслідки масового ураження озимої пшениці вірусними хворобами у нетрадиційному для їх епіфітотій північно-східному регіоні Україні. Показано актуальність фітосанітарного моніторингу, прогнозування вірусних хвороб озимих і можливості їх обмеження коригуванням строків сівби залежно від погодно-кліматичних умов.

Проанализированы причины и последствия массового поражения озимой пшеницы вирусными болезнями в нетрадиционном для их эпифитотий северно-восточном регионе Украины. Показана актуальность фитосанитарного мониторинга, прогнозирования вирусных болезней озимых и возможности их ограничения корректировкой строков посевов в зависимости от погодно-климатических условий.

Висвітлено актуальні проблеми пошуку ефективних джерел стійкості зернобобових культур до збудників місцевих популяцій окремих видів патогенів і шкідників для створення ліній і на їх основі сортів з груповою та комплексною стійкістю до шкідливих організмів. Проведено моніторинг видового складу збудників кореневих книлей гороху, сої та квасолі, аксохітозу гороху. Визначено їх найбільш поширені та патогенні види. Зі зразків світової колекції виділено джерела з індивідуальною, груповою та комплексною стійкістю. Встановлено рівень генотипового ефекту та ступінь екологічної пластичності за ознаками стійкості до хвороб і шкідників та іншими цінними господарськими ознаками, характер успадкування стійкості рослин до фузаріозних кореневих гнилей, а також частоту та ступінь трансгресивної мінливості у новоствореного гібридного матеріалу.

Висвітлено питання щодо стратегії підвищення продуктивності сортів і гібридів польових культур, які є біологічним засобом сільськогосподарського виробництва. Обгрунтовано доцільність трьох складових в управлінні продукційним процесом польових культур, а саме: генетичних ресурсів як основи створення новацій, селекції, яка базується на фундаментальних підвалинах з генетики та створення агроценозів в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності. Наведено результати досліджень з впливу погодно-кліматичних умов на онтогенези рослин, звернено увагу на підвищення продуктивності рослин і прискорення розмноження нових сортів і гібридів польових культур. Проаналізовано генетичні ресурси рослин зернобобових культур і проса з ознаками стійкості до абіотичних чинників. Охарактеризовано погодні умови східного Лісостепу України та перспективи вирощування озимих культур. Запропоновано методологію скринінгу сортів озимих зернових культур за морозо- та зимостійкістю. Розглянуто ефект гетерозису соняшнику та його використання в селекції. Висвітлено проблеми вирощування зернових колосових культур за умов зміни клімату.

Відображено основні етапи життя, науково-дослідницької, педагогічної та громадської діяльності М. Р. Козаченка - доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства України, видатного вченого в галузі селекції та генетики, відомого серед учених України та світу. Вченим зроблено вагомий внесок у вирішення наукових проблем комбінаційної і мутаційної селекції та генетики сільськогосподарських культур і в сільське господарство України, про що свідчать понад 300 наукових праць. Створено та впроваджено у виробництво 28 сортів ячменю ярого. Підготовлено молодих науковців і фахівців з селекції та генетики сільськогосподарських культур.

Висвітлено основні етапи розвитку наукової установи та досягнення наукових колективів, які працювали за різних умов упродовж 110 років. Зазначено, що незважаючи на трансформації у політиці та управлінні, наукова думка розвивалася під впливом новаторських ідей окремих особистостей. Наведено результати впровадження досягнень за основними темами: інтродукція, зберігання та використання генетичних ресурсів рослин, генетика, біотехнологія, селекція та насінництво, сучасні технології в рослинництві. Суттєві здобутки науковців Національного центру генетичних ресурсів рослин (НЦГРР) України можна побачити в чітко налагодженій роботі з інтродукції та зберігання в Національному генбанку, у якому налічується понад 147 тис. зразків. У базі даних Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН сьогодні налічується більш як 350 сортів і гібридів, більшість яких створено за останні 20 років. Зазначено, що 145 сортів та гібридів мають розповсюдження на ланах України і за кордоном. Технологічні новації в насінництві щодо вирощування окремих культур успішно впроваджуються в сільськогосподарських підприємствах. Видання наукових журналів: "Селекція і насінництво", "Генетичні ресурси рослин", "Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області" дозволяють науковцям своєчасно видавати свої наукові праці.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-3

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: ВА848624 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Фузаріоз є однією з найбільш шкідливих хвороб сої, яка відмічається в Україні у всіх регіонах вирощування культури. Широка розповсюдженість фузаріозів обумовлена великим видовим різноманіттям грибів роду Fusarium Link. та величезним діапазоном їх пристосувальних реакцій. За результатами багаторічних досліджень імунологами Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН визначено видове різноманіття грибів роду Fusarium sp., які уражують сою в умовах східної частини Лісостепу України: F. oxysporum, F. solani, F. javanicum, F. gibbosum, F. moniliforme, F. sporotrihiella, F. culmorum та визначено особливості прояву стійкості зразків до збудників хвороби. Надійним і ефективним способом захисту рослин від хвороб є створення й використання у виробництві стійких і толерантних сортів, які в основному відносяться до ранньостиглих і середньоранніх. Також, у системі заходів захисту, основою одержання запланованого врожаю, є дотримання сівозміни. Визначено особливості розвитку фузаріозу сої в залежності від сорту, погодних умов року, технологій вирощування культури, встановлення видового складу збудників хвороби та особливостей прояву стійкості зразків.