Мета роботи - вдосконалення процесу підготовки юних тенісистів і баскетболістів 10 - 14 років з урахуванням часу простої та складної реакції. Проведено теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; психофізіологічне тестування; використано методи математичної статистики. У дослідженні приймали участь юні тенісисти (n = 30) і баскетболісти (n = 27). Проведено факторний аналіз структури розвитку сенсомоторних функцій юних спортсменів, що займаються ігровими видами спорту та побудовано моделі розвитку сенсомоторних реакцій і бистроти. Зроблено висновки, що фактор спортивної спеціалізації баскетболістів і тенісистів має вплив на розвиток складної сенсомоторної реакції з вибором або без вибору; проведений аналіз показників часу простої сенсомоторної реакції та теппінг-тесту свідчить про їх залежність від віку спортсмена. Одержані дані можна використовувати під час відбору на відповідні спортивні спеціалізації.

Узагальнено та практично вирішено проблему формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту (ФКіС) у процесі їх професійної підготовки. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у процесі їх професійної підготовки, яка ґрунтується на комплексі методологічних підходів (професіографічного, аксіологічного, системного, праксеологічного, особистісного, інтегративного, компетентнішого) та сукупності загальнодидактичних і специфічних принципів (принципи науки кінезіології та принципи врахування основ кінезіології у процесі професійної діяльності фахівців з фізичної культури і спорту); уточнено змістові характеристики понять «кінезіологічна компетентність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту» (складова професійної компетентності, інтегральна особистісна якість, яка формується у процесі професійної підготовки фахівця з ФКіС та відображає ціннісні поведінкові установки, прагнення до фізичного розвитку і саморозвитку, спеціальні кінезіологічні знання, професійні кінезіологічні вміння, навички, здібності, які забезпечують якісне виконання професійних завдань і сприяють підтримці і зміцненню здоров’я людини), «формування кінезіологічної компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту» (динамічний процес якісних і кількісних особистісних змін у майбутніх фахівців ФКіС, що відбуваються за умов їх мотивації на формування кінезіологічної компетентності як професійно пріоритетної у професійній діяльності та зорієнтований на опанування спеціальних кінезіологічних знань і вмінь.