Висвітлено теоретико-методологічні аспекти щодо формування механізму державного управління інвестиційними процесами в організаціях рекреаційної сфери. Розкрито теоретико-методологічні основи та розроблено практичні рекомендації щодо формування механізму державного управління інвестуванням у рекреаційній сфері. Проаналізовано та визначено місце і роль рекреації, її вплив на психофізичний та емоційний стан населення зокрема. Покращено комплексну модель активізації інвестиційних процесів у формуванні рекреаційно-туристичного продукту-послуги. Вдосконалено практичні підходи до формування стратегічних напрямів розвитку рекреаційної сфери з урахуванням доцільності формування рекреаційних кластерів як базису для утворення рекреаційного простору. Розроблено матрицю вибору стратегічних напрямів розвитку України у розрізі її областей. Сформовано модель послідовного підвищення інвестиційної привабливості рекреаційної сфери у системі державного адміністрування з урахуванням попередньо сформованого механізму управління.

Висвітлено теоретичні аспекти виробничого потенціалу промислового підприємства. З'ясовано відповідні проблемні питання, які стосуються змістового наповнення поняття "виробничий потенціал промислового підприємства (ВППП)". На підставі вивчення й узагальнення досліджень, які проведені науковцями протягом останніх років, наведено авторське визначення виробничого потенціалу промисловго підприємства. Увагу акцентовано на тому, що особливості управління виробничим потенціалом повинні бути пов'язаними з новим типом інноваційних виробничих відносин за умов прискореного науково-технічного прогресу.

Розкрито зміст поняття "туризм" та подано класифікацію різновидів туризму. Проаналізовано туристичні потоки та індекс туристичної конкурентоспроможності України. Наведено низку суспільно-важливих функцій та завдань туристичної діяльності. Розглянуто найпривабливіші напрями розвитку сучасного туризму. Зазначено основні перешкоди щодо розвитку туристичного бізнесу в Україні та запропоновано перспективні напрями їх вирішення.

Розглянуто проблеми розвитку малого та середнього підприємництва. Показано варіанти їх вирішення у різних країнах світу та зокрема в Україні. Зосереджено увагу на висвітленні результатів сучасних наукових досліджень і на практичних аспектах трудоресурсного забезпечення вітчизняного малого та середнього бізнесу (МСБ). Проведено моніторинг варіантів фінансування МСБ, виокремлено дієві схеми його розвитку. Розкрито тенденції застосування інформаційних технологій у МСБ. Значну увагу приділено регулюванню організаційних форм взаємодії суб'єктів МСБ в економіці України. Показано механізми розвитку виробничого потенціалу підприємств в умовах прискореного науково-технічного прогресу.

Мета роботи - з'ясувати сутність організування діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах, показати важливість вирішення цієї проблеми за умов прискореного науково-технічного прогресу та перманентних кризових явищ, окреслити важливість і переваги вдосконалення організування виробничої діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах як важливого чинника використання внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності їхньої діяльності впровадженням комплексу заходів удосконалення організування виробництва з інноваційним наповненням, переважну більшість яких можна застосувати у виробничому процесі без значного інвестиційного забезпечення. І що найважливіше, заходи такого спрямування сприятимуть ефективному використанню наявного ресурсного потенціалу діючих промислових підприємств, зростанню їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках за умов жорсткої конкуренції.

Розкрито суть та структуру інституційного середовища. Виділено формальні та неформальні інститути та висвітлено їхню роль. Увагу приділено питанням державного регулювання рекреаційної сфери в низці зарубіжних країн. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують рекреаційну сферу в Україні. Визначено вплив інституційного середовища на формування та діяльність рекреаційно-туристичної сфери в Україні. Виявлено необхідність узгодження деяких понять рекреаційної сфери законодавчо, розроблення національних стандартів надання рекреаційно-туристичних послуг, узгодження їх з міжнародними стандартами. Запропоновано заходи для покращення інституційного середовища держави з метою підвищення конкурентоспроможності національного рекреаційно-туристичного продукту послуги.

Обгрунтовано цілі моніторингу індивідуальної результативності працівників у процесі управління організацією. Розкрито процедуру та алгоритм її оцінювання. Висвітлено принципи та вимоги до системи оцінювання результативності працівників. Визначено структуру та зміст профілю посади. Охарактеризовано інформаційне забезпечення процесу моніторингу результативності працівників. Аргументовано використання матричного методу оцінювання результативності працівників. Доведено забезпечення зворотного зв'язку під час управління результативністю як необхідної умови моніторингу індивідуальної результативності працівників.

За умов глобальних викликів, які перманентно виникають, а іноді й достатньо рельєфно відстежуються в результаті посилення конкуренції на зовнішніх ринках, з'являється необхідність у якісно новому прискоренні розвитку української економіки та подвоєному зростанні внутрішнього валового продукту за допомогою використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу як важливої передумови її модернізації на інноваційних засадах. У цьому контексті особливе значення потрібно надати українській промисловості та її первинним ланкам-підприємствам. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробленні методологічних передумов і конкретних методичних рекомендацій організування процесів модернізації та їх реалізації в реальних проектах.

Висвітлено можливості інноваційного наповнення організування виробничої діяльності промислових підприємств, серед яких: дбайливе виробництво, теорія обмежень та інші заходи. Показано сферу та межі застосування показника загальної ефективності обладнання. Розглянуто взаємозв'язок між показником загальної ефективності обладнання та енергоефективністю виробництва. Охарактеризовано види втрат у виробничому процесі, показано, як ці втрати впливають на рівень та ефективність споживання енергії. Доведено, що адекватне управління устаткуванням надає змогу знизити енергетичні витрати та сприяє впровадженню врівноважених управлінських рішень.

Розглянуто основні теоретичні та прикладні питання управління проектами. Висвітлено історію практики застосування проектного менеджменту (ПМ). Розкрито особливості управління проектами в Україні. Описано базові методи у сфері управління проектами. Подано інформацію щодо прогнозуванню ефективності проекту на стадії його започаткування, встановлення взаємозв'язків між операціями проекту, контролювання використання коштів бюджету проекту. Визначено вплив структури організування персоналу на виконання проекту. Висвітлено питання управління комунікаціями й інформаційним забезпеченням проекту. Охарактеризовано сучасні програмно-орієнтовані підходи ПМ. Простежено еволюцію розвитку міжнародної інфраструктури ПМ.

Розглянуто формування мережевої організаційно-виробничої структури (ОВС), яка охоплює ряд підрозділів взаємоповiязаних підприємств і спільний процес виробництва ними продукції аж до її споживання: сформовано концепцію модернізації ОВС; показано, що зростання вагомості організаційного капіталу підприємств у порівнянні з виробничим за умов мережевої економіки зумовлює потребу модернізації систем управління залучених в ОВС підприємств. Запропоновано алгоритм модернізації ОВС, в якому розкрито роль і місце складових організаційних структур системи управління підприємства.

Розроблено алгоритм моніторингу результативності процесу модернізації організування виробничої діяльності приладобудівного підприємства та описано шляхи його реалізації, що забезпечує достовірність і адекватність отримуваної оцінки результативності процесу модернізації на підприємстві та може бути важливим інструментом її оперативного контролю і планування коригувальних дій. Для моніторингу результативності процесу модернізації організування виробничої діяльності приладобудівного підприємства запропоновано використовувати "Індекс модернізації організування виробничої діяльності", що формується на основі виробничої функції з використанням розрахованих вагових коефіцієнтів та коефіцієнтів організування виробничої діяльності за основними виробничими чинниками.

Розкрито сутність та основні поняття інноваційного розвитку. Охарактеризовано методологічні засади управління інноваційними проектами. Наведено методи визначення ефективності проектів на стадії ініціювання. Приділено увагу управлінню процесами, строками, вартістю та змістом зазначеного проекту. Показано вплив структури організовування трудових ресурсів на виконання інноваційного проекту. Подано інформацію про моніториг і контроль ризиків такого проекту.

Розглянуто деякі теоретичні аспекти організування процесів, модернізації промислових підприємств за сучасних умов прискореного науково-технічного процесу та жорсткої конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках. Це вимагає системного висвітлення сукупності чинників, які впливають на формування якісно нового виробничого потенціалу промислових підприємств та ефективного його використання на сучасному етапі господарювання. Зроблено акцентування на вирішенні проблеми саме в цьому контексті, оскільки необхідно орієнтувати промислові підприємства всіх секторів економіки України розвивати свій виробничий потенціал на інноваційній основі з тим, щоб мати надійну базу для розгортання випуску продукції, яка відповідає міжнародним стандартам якості, з високою доданою вартістю та конкурентоспроможну на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тільки в такий спосіб промислові підприємства зможуть ефективно функціонувати в умовах прискореного науково-технічного прогресу та жорсткої конкуренції.

Висвітлено важливість модернізації підприємств за умов прискореного науково-технічного прогресу та жорсткої конкуренції на зовнішніх і внутрішніх ринках. Показано, що тільки ті промислові підприємства здатні ефективно функціонувати, які оновлюють свою матеріально-технічну базу, особливо технологічне устаткування, оскільки старе і зношене не надає змоги застосовувати новітні технології. Модернізація промислових підприємств однозначно насамперед спрямована на оновлення їх основних виробничих фондів, що є важливою передумовою застосування новітніх технологій, освоєння яких під час виробництва надає змогу виготовляти продукцію з інноваційним наповненням і високою доданою вартістю, що забезпечує її конкурентоспроможність на внутрішніх і зовнішніх ринках. Вирішення цього вкрай важливого завдання для українських промислових підприємств потребує належного їх забезпечення не тільки технічними засобами, а й у необхідній кількості робітниками високого фахового рівня, здатних ефективно використовувати технічні переваги модернізаційних промислових підприємств. У цьому контексті ставиться завдання докорінного поліпшення підготовки кадрів професійно-технічними закладами України, яких є в достатній кількості. Для вирішення поставлених перед цими закладами завдань необхідно значно поліпшити їх матеріально-технічну базу, звернути увагу на якісне формування викладацького складу таких закладів, залучати до підготовки фахівців провідних промислових підприємств, які здійснили модернізацію і забезпечені робітниками високого рівня кваліфікації.

Проаналізовано й узагальнено вплив основних організаційно-технічних (ОТЧ) і економічних чинників, які можуть впливати на прискорення розвитку конкурентоспроможності виробничого потенціалу українських промислових підприємств; охарактеризовано їх змістовне наповнення та сферу впливу за динамічних умов прискорення науково-технічного прогресу і жорсткої конкуренції. В цьому контексті наголошено на ролі та значенні ОТЧ і соціально-економічних чинників у формуванні та ефективному використанні конкурентоспроможного потенціалу (КСП) промислових підприємств. Висвітлено важливість вирішення цього завдання застосування на промислових підприємствах новітніх технологій і забезпечення їх освоєння персоналом високого рівня кваліфікації. Наголошено на важливості та необхідності вирішення проблем прискорення процесів модернізації виробничого потенціалу вітчизняного машинобудівного комплексу. Зокрема йдеться про нарощування сучасного КСП машинобудівних підприємств, які повинні налагодити випуск прогресивної техніки для переоснащення підприємств агропромислового комплексу, легкої та харчової промисловості, а також підприємств виробничої інфраструктури. Підкреслюється важливість застосування сучасних методів управління процесом модернізації, орієнтованих на ефективне використання інвестиційних ресурсів. Звернено увагу на підвищення ролі мотивації працівників підприємств у вирішенні проблем їх модернізації. Підкреслено важливість застосування важелів матеріального та морального стимулювання персоналу.

Висвітлено основні чинники підвищення конкурентоспроможності виробничого потенціалу промислових підприємств за динамічних умов прискореного науково-технічного прогресу та ринкових умов господарювання; розкритл їх змістове наповнення та окреслено сферу їх впливу та результативність на підвищення конкурентоспроможності виробничого потенціалу промислових підприємств.

Охарактеризовано сучасний інструментарій управління підприємствами в Україні. Висвітлено науково-технологічний розвиток промислових підприємств. Вивчено становлення українського підприємництва за сучасних економічних умов. Розкрито галузеві особливості управління підприємствами в Україні. Оцінено чинники зовнішнього та внутрішнього середовища під час формування бізнес-портфеля приладобудівних підприємств. Проаналізовано сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку енергогенеруючих підприємств. Розкрито засади використання аутсорсингу для становлення інформаційної інфраструктури.

Зазначено, що процеси модернізації промислових підприємств і національної економіки загалом гальмуються неузгодженістю між визначеними для них цілями та термінами проведення модернізації і реальними принципами й інструментами, за допомогою яких повинні реалізовуватися процеси модернізації на макро- та мікроекономічному рівнях. Проаналізовано сучасний стан розвитку вітчизняної економіки, а саме такі показники, як обсяг ВВП, рівень випуску промислової продукції, обсяги інвестицій в економіку України. Виділено проблеми, які гальмують процеси економічного розвитку та зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Визначено цілі економічної модернізації, які полягають у створенні необхідних стимулів з боку держави для структурної перебудови економіки, нарощення ВВП через збільшення показників ефективності та продуктивності, акумулювання інвестиційних ресурсів у пріоритетні галузі і напрямки та впровадження системної політики підтримки вітчизняного виробника. Виділено такі принципи здійснення процесів модернізації: системний і комплексний підходи, послідовність, безперервність, інноваційна основа, гнучкість та адаптація, безперервне навчання персоналу, соціальна спрямованість, оцінка ефективності та орієнтація на позитивний результат. Запропоновано дієві інструменти для ефективної реалізації стратегії модернізації промислових підприємств.

Зазначено, що ефективність та успішність інноваційних процесів у промисловості значною мірою залежить від професійної підготовки, кваліфікації, ділових і особистих якостей трудового потенціалу, який, як правило, у виробничій діяльності поводиться неоднозначно та не зажди готовий до сприйняття та реалізації нововведень, що зумовлює необхідність пошуку сучасних способів і механізмів мотивації трудового потенціалу промислових підприємств для прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності їх діяльності.