Досліджено 140 хворих, які перенесли оперативні втручання на шлунку, дванадцятипалій кишці та ваготомію (ШЛ, ДВК, ВТ). Визначено, що частота холелітіазу вища за умов виключення дванадцятипалої кишки з процесів травлення (Py - 21,6 %, Більрот II - 32,4 %, гастректомія - 37,8 %). За умов збереження пасажу хімусу вздовж дванадцятипалої кишки ризик значно нижчий (Більрот I - 12,1 %, стовбурова ваготомія - 15,1 %, селективна проксимальна ваготомія - 9,9 %). Наведені дані сприяють розробці раціональної тактики щодо вивчення необхідності та вибору обсягів оперативного втручання на жовчних шляхах під час операцій на ШЛ, ДВК, ВТ.

Розглянуто співвідношення гносеології та епістемології, особливості тлумачення знання, ієрархічну будову процесу його формування, форми вираження істини у знанні, функціонування знання у культурі, а також його онтологічні аспекти. Окреслено зміст основних дослідницьких та світоглядних позицій у гносеології та епістемології, що дає можливість краще зрозуміти багатоаспектність знання.

Висвітлено історію світової та вітчизняної філософської думки. Досліджено основні теоретичні проблеми сучасної філософії: онтологію пізнання, природу свідомості, людського буття тощо. Особливу увагу приділено філософії історії, культурі, питанням науки і техніки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0в06

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання про розвиток філософського знання та зміну філософських орієнтирів в Україні. Проаналізовано розвиток епістемологічних досліджень в англомовних країнах. Зазначено, що спосіб епістемологічних досліджень, запроваджений на Заході, може сприяти розвитку науки та технології, проте навряд чи зможе сприяти людському самовизначенню та самоусвідомленню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225

Рубрики:

Процес пізнання. Види пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію світової та вітчизняної філософської думки, основні теоретичні проблеми сучасної філософії (онтологію пізнання, природу свідомості, людського буття). Особливу увагу приділено філософії історії, культури, науки, техніки. Розкрито структуру та функції філософського знання. Описано особливості східного та західного типів філософування. Розглянуто етапи розвитку та загальні особливості античної філософії, західноєвропейської філософії середньовіччя, філософії Відродження, Нового часу, німецької класичної філософії. Охарактеризовано історико-філософський процес у Європі ХІХ ст. Проаналізовано загальні тенденції духовних процесів і розвитку філософії у ХХ ст., особливості розвитку української філософії ХХ ст.

На підставі результатів комплексного обстеження визначено співвідношення постваготомічних та пострезекційних ускладнень, пов'язаних з ураженням жовчовивідної системи. Розглянуто характер моторно-евакуаторних змін жовчного міхура та встановлено чіткий кореляційний взаємозв'язок між гіпотонічно-гіпокінетичними розладами, ступенем вираженості запальних, дегенеративно-дистрофічних та атрофічних процесів у слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки та розвитком холелітіазу. Досліджено основні біохімічні зміни жовчі у хворих після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці, що призводить до пігментного холелітіазу. Визначено, що морфофункціональні зміни печінки у хворих з післяоперативним холелітіазом мають ознаки неспецифічного реактивного гепатиту. Встановлено фактори ризику та особливості патогенезу пігментного холелітіазу після оперативних втручань на шлунку та дванадцятипалій кишці.

Висвітлено історію світової та вітчизняної філософської думки, а також основні теоретичні проблеми сучасної філософії (онтології, пізнання, природи свідомості, буття людини та її свободи). Розглянуто питання філософії історії та соціальної історії, а також проблеми культури та цивілізації, методу та методології в сучасній філософії. Розкрито суть понять цивілізації та пізнання. Визначено основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Розкрито природу релігійного сприйняття світу, охарактеризовано релігію як соціально-історичний феномен.

Освещены история мировой и отечественной философской мысли, а также основные теоретические проблемы современной философии (онтологии, познания, природы сознания, бытия человека и его свободы). Рассмотрены вопросы философии истории и социальной философии, а также проблемы культуры и цивилизации, метода и методологии в современной философии. Раскрыто содержание понятий цивилизации и познания. Определены основные элементы общественной жизни и их взаимосвязь. Раскрыта природа религиозного восприятия мира, охарактеризована религия как социально-исторический феномен.

Подано філософську концепцію знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Аргументовано необхідність розвитку епістемології як філософської теорії знання на відміну від західних епістемологічних студій, що подають епістемологію як метатеорію наукового знання, тобто як інструментальну науку. Детально проаналізовано знання в аспектах: екзистенціальних особливостей становища людини в світі, соціального відношення, структури образу як вихідної одиниці людини в світі та базової одиниці знання; вихідних компонентів знання в його зв'язках з пізнавальними процесами. Розглянуто знання у трикомпонентній будові (наданості, конструктивності, смисловому компоненті) та як форму і результат активної конструктивної діяльності людської свідомості стосовно видобування універсуму людського бачення дійсності, в якому провідну роль грають смислові орієнтири, іманентні природі свідомості та фундаментальні за значущістю. Висвітлено аспекти зв'язку епістемології з культурними та історико-філософськими традиціями.

Висвітлено проблеми онтології, гносеології, української філософії, релігієзнавства, етики та естетики. Проаналізовано своєрідність формування барокової концепції людини в українській філософії XVII - першої половини XVIII ст., вплив протестантизму на реформування православної церкви в Україні, ідейне протистояння органів радянської влади та мусульманських громад Севастополя в 1920-х рр. Розкрито соціально-психологічні аспекти формування цінностей в сучасному суспільстві.

Освещены проблемы онтологии, гносеологии, украинской философии, религиоведения, этики и эстетики. Проанализированы своеобразие формирования барокковой концепции человека в украинской философии XVII - первой половины XVIII ст., влияние протестантизма на реформирование православной церкви в Украине, идейное противостояние органов советской власти и мусульманских обществ Севастополя в 1920-х гг. Раскрыты социально-психологические аспекты формирования ценностей в современном обществе.

Висвітлено генезис релігії, основні релігієзнавчі концепції, описано форми релігійних вірувань та їх ознаки. Розглянуто проблему історичної послідовності виникнення та розвитку ранніх релігійних вірувань. Визначено особливості релігій стародавніх цивілізацій, зокрема, Єгипту, Стародавніх Греції та Риму, історичні форми індуїзму та юдаїзму, суспільно-історичні передумови виникнення та ідейні джерела буддизму, особливості віровчення і культу ісламу. Проаналізовано шляхи поширення та утвердження в Київській Русі християнства до середини ХІІІ ст., в період Київської Митрополії (середина ХІІІ ст. - друга половина XVII ст.), епоху Відродження, екуменічних зв'язків і створення Українського Патріархату в ХХ ст., а також місце релігії в житті сучасного суспільства, особливості міжконфесійних відносин в Україні.

Освещены генезис религии, основные религиоведческие концепции, формы религиозных верований и их свойства. Рассмотрена проблема исторической последовательности возникновения и развития ранних религиозных верований. Изучены особенности религий древних цивилизаций, в частности, Египта, Древних Греции и Рима, исторические формы индуизма и юдаизма, общественно-исторические предпосылки возникновения и идейные источники буддизма, особенности вероучения и культа ислама. Проанализированы пути распространения и утверждения в Киевской Руси христианства к середине ХІІІ ст., в период Киевской Митрополии (середина ХІІІ ст. - вторая половина XVII ст.), эпоху Возрождения, экуменических связей и создания Украинского Патриархата в ХХ ст., а также место религии в жизни современного общества, особенности межконфессионных отношений в Украине.

Описано методи відбору газостійких видів рослин у контексті основних положень теорії інтродукції й акліматизації рослин. Проаналізовано фізіологічні механізми газостійкості рослин, їх здатність до абсорбції забруднювачів атмосфери та показники їх адаптації за умов промислового забруднення. Запропоновано використовувати як комплексну ознаку газостійкості фактор спряженості внутрішніх і зовнішніх параметрів системи рослина - довкілля. Останнє підтверджено результатами математичного моделювання.

Поставлено за мету довести невиправданість переважно негативного, зневажливого ставлення до чуттєвості в традиціях європейської філософії та окреслити ті її прояви (перш за все - онтологічні та епістемологічні), які дозволяють рельєфно побачити її значущість для філософського осмислення дійсності та людини.

In the article the author considers the meaning of the building character as a sensible creation through which people enter the dialog with the reality display. The image consists of three independent components: the ability to belong, constructiveness and sense component.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ335.413(4УКР)6-83

Рубрики:

Історія оперного театру

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.22

Рубрики:

Можливості і межі пізнання

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання онтології, гносеології, української філософії, релігієзнавства, етики та естетики. Проаналізовано людську чуттєвість в епістемологічному та онтологічному вимірах. Розкрито гносеологічний аспект структуралізму і постмодернізму. Висвітлено формування основних засад європейської техніки в творах філософів Нового часу, зміст і напрямок онтологічних пошуків у досократівській філософії, проблеми значення самосвідомості у "Критиці чистого розуму" І.Канта, ідентичності в німецькій трансцендентальній філософії. Викладено методологічні підходи до вивчення феномену утопії. Визначено особливості вияву релігійної свідомості в духовних творах митрополита Іларіона (Огієнка) в 1940 - 1944 рр., перспективи економічної діяльності Української греко-католицької церкви за сучасних умов.

Рассмотрены вопросы онтологии, гносеологии, украинской философии, религиоведения, этики и эстетики. Проанализирована человеческая чувствительность в эпистемологическом и онтологическом измерениях. Раскрыт гносеологический аспект структурализма и постмодернизма. Освещены формирование основ европейской техники в произведениях философов Нового времени, содержание и направление онтологических поисков в досократовской философии, проблемы значения самосознания в "Критике чистого разума" И.Канта, идентичности в немецкой трансцендентальной философии. Изложены методологические подходы к изучению феномена утопии. Определены особенности проявления религиозного сознания в духовных произведениях митрополита Иллариона (Огиенка) в 1940 - 1944 гг., перспективы экономической деятельности Украинской греко-католической церкви в современных условиях.

Розглянуто проблему знання в контексті фундаментальних проблем філософії, зокрема, як іманентну складову людського відношення до дійсності, як форму репрезентації буття для свідомості. Проаналізовано сутність та структуру образу, складові знання та рівні пізнання, когнітивні складові культури та культурні компоненти знання, епістемологію та філософську традицію. Аналіз здійснено в межах онтологічного, соціального, епістемологічного, екзистенціального, культурологічного підходів.

Рассмотрена проблема знания в контексте фундаментальных проблем философии, в частности, как имманентная составляющая человеческого отношения к действительности, как форма репрезентации бытия для сознания. Проанализирована сущность и структура образа, составные знания и уровни познания, когнитивные составные культуры и культурные компоненты знания, эпистемология и философская традиция. Анализ осуществлен в рамках онтологического, социального, эпистемологического, экзистенциального, культурологического подходов.

Проаналізовано ті положення постмодернізму, що дозволяють розглядати його як культурологічне явище, спрямоване на певне осмислення та подальший розвиток культури. На підставі експлікації тверджень постмодерністів про текстовий характер реальності, цінності, герменевтичний дискурс зроблено висновок, що навіть у разі критичного ставлення до основних тез постмодернізму не можна не визнати його культурологічного значення.