Одним із важливих етапів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є кріоконсервування гамет. Для одержання високих результатів ДРТ важливо кріоконсервувати сперматозоїди в сприятливий сезон, коли вони мають високу запліднювальну здатність. Оцінювали сезонну варіабельність кріорезистентності сперматозоїдів та репродуктивних характеристик цапів зааненської породи. Після видалення сім'яної рідини сперматозоїди п'яти статевозрілих тварин кріоконсервували у розчині 10 %-го гліцерину та 20 %-го яєчного жовтка. Запліднювальну здатність сперматозоїдів визначали за частотою запліднення ооцитів та розвитку ембріонів на 7-му добу культивування в умовах in vitro. Встановлено, що репродуктивні характеристики цапів зааненської породи у парувальний сезон мають підвищену концентрацію сперматозоїдів та збільшену рухливість. Частота виживання сперматозоїдів цапів після кріоконсервування є сезоннозалежною і у парувальний сезон кількість життєздатних сперматозоїдів була значущо більшою у порівнянні з непарувальним. Частота запліднення ооцитів після використання нативних та кріоконсервованих сперматозоїдів різних статевих сезонів була значущо вищою в групі парувального сезону. Кількість ембріонів, які розвинулися до стадії бластоцисти, була найменшою після запліднення ооцитів кріоконсервованими сперматозоїдами, одержаними у непарувальний сезон. Встановлено, що кріотолерантність сперматозоїдів та репродуктивні характеристики цапів вищі у парувальний сезон у порівнянні з непарувальним. Одержані результати нададуть змогу розробити стратегію відтворення сільськогосподарських тварин задля продовольчої безпеки України.

У огляді представлено дані щодо впливу кріоконсервування на стан ДНК сперматозоїдів свійських тварин, описано основні причини фрагментації ДНК, методи визначення та способи збереження її цілісності. Показано, що наявні методи визначення фрагментації ДНК є досить ефективними, але вибір оптимального методу зумовлений видовою приналежністю тварини. Основним чинником кріопошкоджень ДНК визнано оксидативний стрес, спричинений підвищеним вмістом активних форм кисню. Для запобігання даного ефекту розроблено багато захисних середовищ та реабілітаційних розчинів з додаванням антиоксидантів (неферментні, ферментні сполуки та наночастинки). Таким чином, визначення рівня фрагментації ДНК сперматозоїдів та збереження її цілісності є необхідною складовою для підвищення ефективності кріоконсервування шамет свійських тварин, що є складовою репродуктивних технологій.

Низькотемпературне консервування сперматозоїдів широко використовується при лікуванні безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Методи кріоконсервування сперматозоїдів із еякулятів при нормозооспермії є рутинними, проте їх неможливо використовувати для сперматозоїдів, отриманих із еякулятів при вадах сперматогенезу. Розроблення методів кріоконсервування та оцінка морфофункціональних та ультраструктурних характеристик сперматозоїдів після кріоконсервування є актуальними. Оцінено вплив кріоконсервування методом вітрифікації з використанням непроникальних кріопротекторів полівінілпіролідону (ПВП) та сахарози на морфофункціональний та ультраструктурний стан сперматозоїдів людини при патоспермії. У (22,3 +- 3,4), (26,8 +- 4,2), (18,6 +- 2,1) % сперміїв після вітрифікації з 0,25 М сахарозою; 10 % ПВП та сумішшю 0,25 М сахарози, 10 % ПВП, 10 % сироваткового альбуміну людини відповідно, спостерігали виникнення вакуолей у хроматині ядер сперматозоїдів. Для свіжовиділених сперматозоїдів цей показник становив (16,6 +- 1,4) %. У досліджувальних групах ультраструктурні характеристики акросоми, аксонеми, периаксонемальних структур та джгутика сперматозоїдів суттєво не відрізнялися від контрольних зразків. Показано, що кріоконсервування сперматозоїдів людини методом вітрифікації з використанням розчинів сахарози та ПВП дозволяє зберегти їх життєздатність та ультраструктурну цілісність та є перспективним для використання у ДРТ.

Низькотемпературне консервування сперматозоїдів широко використовується при лікуванні безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Методи кріоконсервування сперматозоїдів із еякулятів при нормозооспермії є рутинними, проте їх неможливо використовувати для сперматозоїдів, отриманих із еякулятів при вадах сперматогенезу. Розроблення методів кріоконсервування та оцінка морфофункціональних та ультраструктурних характеристик сперматозоїдів після кріоконсервування є актуальними. Оцінено вплив кріоконсервування методом вітрифікації з використанням непроникальних кріопротекторів полівінілпіролідону (ПВП) та сахарози на морфофункціональний та ультраструктурний стан сперматозоїдів людини при патоспермії. У (22,3 +- 3,4), (26,8 +- 4,2), (18,6 +- 2,1) % сперміїв після вітрифікації з 0,25 М сахарозою; 10 % ПВП та сумішшю 0,25 М сахарози, 10 % ПВП, 10 % сироваткового альбуміну людини відповідно, спостерігали виникнення вакуолей у хроматині ядер сперматозоїдів. Для свіжовиділених сперматозоїдів цей показник становив (16,6 +- 1,4) %. У досліджувальних групах ультраструктурні характеристики акросоми, аксонеми, периаксонемальних структур та джгутика сперматозоїдів суттєво не відрізнялися від контрольних зразків. Показано, що кріоконсервування сперматозоїдів людини методом вітрифікації з використанням розчинів сахарози та ПВП дозволяє зберегти їх життєздатність та ультраструктурну цілісність та є перспективним для використання у ДРТ.

Представлено сучасний підхід до кріоконсервування репродуктивних клітин, тканин і передімплантаційних ембріонів людини. Кріотехнології, які розвинулись на базі глибоких фундаментальних кріобіологічних досліджень, знайшли широке практичне використання у допоміжних репродуктивних технологіях при лікуванні безпліддя. Узагальнено власний досвід, а також результати експериментальних й теоретичних робіт вітчизняних і закордонних учених.

Частота виникнення монозиготних багатоплідних вагітностей (МБВ) після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є значущо вищою, ніж у загальній популяції. Мета цього систематичного огляду - вивчити вплив віку, контрольованої стимуляції яєчників, маніпуляцій на ZP; кріоконсервування та пролонгованого культивування ембріонів in vitro до стадії бластоцисти на частоту виникнення МБВ. Оригінальні дослідження та огляди отримано за допомогою пошуку баз даних PubMed, Embase та Cochrane. У результаті пошуку літератури проаналізовано 91 статтю, у тому числі 42 оригінальні дослідження. Через незначну кількість даних неможливо відокремити фактор впливу на частоту виникнення МБВ. Проте порівняння наведених у літературі даних дає змогу зробити висновок про сукупний вплив технологій програм ДРТ на збільшення МБВ. Серед них: стимуляція овуляції; втручання на ZP; затвердіння блискучої оболонки; кріоконсервування передімплантаційних ембріонів на стадії бластоцисти з її попереднім колапсуванням; субоптимальні умови культивування, перенесення в порожнину матки ембріону на стадії бластоцисти. При МБВ значущо частіше виникають акушерські та перинатальні ускладнення, що необхідно враховувати під час вибору тактики ведення таких пацієнтів та потребує від спеціалістів високого професіоналізму та уваги. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Одержано нові результати щодо характеристики зміни правової позиції прокурора в суді першої інстанції, її правової природи та різновидів, місця в структурі процесуальної діяльності прокурора в суді першої інстанції, а також формулювання науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення її нормативної регламентації та правозастосовної практики. Визначено поняття і складові правової позиції прокурора в суді; сформульовано поняття зміни правової позиції прокурора, визначено її різновиди та відмежовано їх від суміжних категорій; з’ясовано фактори, які впливають на зміну правової позиції прокурора в суді першої інстанції; встановлено особливості реалізації загальних засад кримінального провадження при зміні прокурором правової позиції в суді. Охарактеризовано процесуальний порядок зміни прокурором публічного обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення та відмови від підтримання публічного обвинувачення; встановлено правові наслідки зміни правової позиції прокурора для прокурора, суду та учасників судового провадження. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на удосконалення нормативної моделі зміни прокурором правової позиції в суді.

В обзоре описано текущее состояние проблемы криоконсервирования сперматозоидов, ооцитов и эмбрионов животных. Проанализированы методические подходы для эффективного низкотемпературного сохранения генетических ресурсов животного мира, описаны этапы криоконсервирования гамет и эмбрионов животных. Показана результативность применения технологии криоконсервирования репродуктивных клеток и эмбрионов животных. Отмечено, что на данный момент успешно криоконсервированы половые клетки и эмбрионы многих видов лабораторных, сельскохозяйственных и диких животных, однако остаются нерешенными вопросы криоконсервирования ооцитов и эмбрионов некоторых видов птиц, рыб и млекопитающих. Обсуждены подходы к разработке методов сохранения генетического материала тех видов, которые на сегодняшний день криоконсервировать не удалось.

Аккумулирован и систематизирован обширный материал о различных аспектах действия холода на разнообразные живые организмы, в том числе человека. Освещены особенности становления, развития, а также достижения криобиологии и криомедицины. Изложены теоретические и экспериментальные основы криоконсервирования биологических объектов. Раскрыта роль воды в процессах замораживания - отогрева. Внимание уделено криобиологии растений, в частности холодоустойчивости растений, замораживанию растительных тканей и сохранению генофонда растений. Дана информация о температурном гомеостазе и терморегуляции у животных, стратегиях и механизмах адаптации животных к низкой температуре, естественной и искусственной гипотермии. Освещены история развития и главные направления применения холода в лечебных целях. Отдельно рассмотрены особенности криоконсервирования биообъектов в медицинских целях.

Проведено дослідження взаємозв'язку типу вищої нервової діяльності (ВНД) коней з показаною ними працездатністю під час участі у змаганнях з подолання перешкод. Дослідження проводилися на 10 головах коней групи конкуру Дергачівської дитячо-юнацької кінно-спортивної школи, які мали досвід участі у змаганнях з подолання перешкод. Встановлено, що найбільш перспективними для використання у конкурі є коні сильного врівноваженого рухливого типу ВНД; коні сильного врівноваженого інертного типу ВНД підходять для участі у змаганнях під вершниками початківцями та в якості коней хобі-класу; коні сильного неврівноваженого типу ВНД мають нереалізований спортивний потенціал та потребують системи тренінгу, що скерована не тільки на розвиток фізичних якостей, але і на підвищення стресостійкості в умовах змагань.

Разработка новых прогностических критериев оценки оплодотворения in vitro нативных и криоконсервированных ооцитов является важной составляющей современных вспомогательных репродуктивних технологий. Проведено сравнение степени инвагинации оолеммы при интрацитоплазматическом введении спермия в нативные и криоконсервированные ооциты. Разработана классификация состояния тургора гамет в зависимости от степени инвагинации оолеммы при интрацитоплазматическом введении спермиев. Такое состояние мембраны ооцита является прогностической характеристикой образования зигот. Ооциты с нормальным тургором характеризовались высокой частотой оплодотворения - более 80 %. Моментальный прокол оолеммы при микроманипуляциях был прогностическим фактором структурно-функциональных повреждений мембраны и приводил к дальнейшей дегенерации ооцитов. После криоконсервирования по стандартному методу изменялось соотношение разных типов инвагинации оолеммы. Относительное количество клеток с нормальным тургором снижалось до 54 % за счет увеличения ооцитов с повышенной упругостью мембраны. Четырехступенчатый метод удаления криозащитной среды после замораживания-отогрева ооцитов более эффективный для сохранения гамет с нормальным тургором, в отличие от стандартного двухступенчатого.

Наведено результати досліджень з кріоконсервування гамет та ембріонів, які є основою для допоміжних репродуктивних технологій, що стрімко розвиваються протягом останнього десятиліття. Розкрито сучасний стан проблеми кріоконсервування репродуктивних клітин, визначено основні методи заморожування-відігріву, їх переваги та недоліки; з'ясовано фактори, які впливають на результативність кріоконсервування та безпеку цих процедур для нащадків. Основний акцент зроблено на вивченні впливу факторів кріоконсервування на морфофункціональні характеристики гамет та доімплантаційних ембріонів людини (у клінічній медицині та в експериментальних дослідженнях).

У разі співкультивування з клітинами кумулюса та гранульози (КГК) створюється мікрооточення, яке може забезпечити нормальний ріст та розвиток доімплантаційних ембріонів людини in vitro. Визначення кількісного та якісного складу такого середовища має важливе значення під час створення систем культивування ембріонів людини in vitro. У роботі використовували ембріони людини п'ятої доби розвитку (стадія бластоцисти), моношарові культури свіжовиділених та кріоконсервованих КГК. Досліджено вплив культивування на моношаровій культурі свіжовиділених та кріоконсервованих КГК на морфокінетичні характеристики доімплантаційних ембріонів людини, одержаних in vitro, та амінокислотний профіль середовищ культивування. Встановлено, що кріоконсервування не впливає на здатність КГК підтримувати розвиток доімплантаційних ембріонів та покращує їх якість. Визначено відмінність амінокислотного складу стандартного середовища та середовищ співкультивування на моношарі нативної або кріоконсервованої культури кумулюса та гранульози. Присутність клітин КГК змінює біохімічний профіль середовища культивування за рахунок підвищення вмісту таких амінокислот, як триптофан, пролін, валін, орнітин та глутамін.

Використання методів кріобіології в репродуктивній медицині надає змогу успішно кріоконсервувати гамети та ембріони пацієнтів, які проходять курс лікування безпліддя. У науковій літературі описано підходи щодо кріоконсервування як ооцитів, так й ембріонів, але порівняльний аналіз ефективності використання цих програм відсутній. Проведено вивчення основних ембріологічних та клінічних показників (частота запліднення та формування бластоцист; середня кількість ембріонів для перенесення до порожнини матки пацієнтки; частота настання вагітності; частота імплантації; кількість багатоплідних вагітностей) ооцитів або ембріонів після кріоконсервування. Досліджували ооцити на стадії метафази II мейозу та ембріони людини 5-ї доби розвитку (стадія бластоцисти). Показано, що кріоконсервування ооцитів за допомогою методу вітрифікації не впливає на їх запліднюючу здатність, проте показник частоти формування бластоцист значуще нижчий, ніж у свіжовиділених ооцитів. Основні клінічні показники ефективності лікування співставні в групах із вітрифікацією ооцитів і ембріонів та в контролі. Доведено, що кріоконсервування ооцитів є альтернативою зберіганню ембріонів за умов низьких температур.

У зв'язку з тим, що зміни генетичного апарату сперміїв на рівні ДНК на сьогоднішній день є маловивченими, метою дослідження було визначити рівень фрагментації ДНК і його кореляцію з процесами апоптозу й перекисного окиснення ліпідів у сперматозоїдах людини у разі нормо- та патоспермії. Проведено аналіз фрагментації ДНК сперматозоїдів за допомогою методу SCD (sperm chromatin dispersion). Визначали концентрацію малонового діальдегіду, активність супероксиддисмутази, загальну антиоксидантну активність. За допомогою методу ФАКС-аналізу досліджено процеси апоптозу та некрозу. В епідидимальних сперматозоїдах показник фрагментації ДНК був достовірно нижчим, ніж в еякуляторних. Активність супероксиддисмутази та малонового діальдегіду була достовірно вищою у разі олігоастенотератозооспермії у порівнянні із нормозооспермією. При цьому виявлено тенденцію до зниження загальної антиоксидантної активності у порівнянні з нормозооспермією. Факт зростання рівня процесів перекисного окислення ліпідів, апоптозу і некрозу сперматозоїдів у разі олігоастенотератозооспермії надає змогу запропонувати використання епідидимальних сперміїв у програмах лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій.

Реакції вільнорадикального окиснення ліпідів (ВОЛ) є необхідним етапом посттестикулярного дозрівання сперміїв. Підвищена інтенсивність ВОЛ у багатьох випадках є або причиною, або наслідком патологічних змін у клітинах. Оскільки кріоконсервування є невід'ємною частиною програм лікування безпліддя, доцільно оцінити окиснювально-відновлюваний рівень ліпідів сперміїв після заморожування-відігріву. Мета роботи - вивчення впливу факторів кріоконсервування на рівень перекисного окиснення ліпідів у сперміях за нормо- і патоспермії. Про інтенсивність процесів ВОЛ судили за активністю супероксиддисмутази (СОД), нагромадження ТБК-активних продуктів і загальної антиоксидантної активності (АОА) у сперматозоїдах досліджуваних груп. Концентрацію малонового діальдегіду (МДА) визначали за інтенсивністю забарвлення, що утворилася в ході реакції МДА і ТБК. Активність СОД визначали за відновленням барвника нітросинього тетразолію. Кріоконсервування сперміїв здійснювали з застосуванням двоетапного методу. Концентрація МДА була вищою в нативному еякуляті у випадку з олігоастенотератозооспермією (ОАТ) (9,7 +- 1,1 мкМоль/л) у порівнянні з нормоспермією (НС) (8,2 +- 0,6 мкМоль/л). Крім того, в досліджуваних групах після кріоконсервування спостерігалося підвищення концентрації МДА. За НС - (10,2 +- 0,9 мкМоль/л), а за ОАТ - (12,8 +- 1,2 мкМоль/л). Вміст СОД у нативному еякуляті з ОАТ (6,3 +- 0,4 у. о.) перевищував рівень за НС (4,5 +- 0,3 у. о.), а після кріоконсервування досліджуваний показник знижувався щодо кріоконсервованого еякуляту з НС. При цьому слід зазначити відсутність відмінностей вмісту СОД у нативному та кріоконсервованому eякуляті з НС. Рівень АОА у всіх нативних зразках не відрізнявся. Однак після кріоконсервування рівень АОА знижувався в 1,4 - 6 разів у випадках з НС та ОАТ відповідно. У результаті впливу факторів кріоконсервування на еякулят з ОАТ зростає рівень ПОЛ та знижується АОА, що необхідно враховувати у разі довгострокового зберігання зразків еякулятів пацієнтів і подальшої реабілітації зразків для використання у програмах лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій.

Надано аналіз динаміки клінічних та біохімічних показників крові коней різних вікових груп під впливом фізичного навантаження різноманітної інтенсивності та спрямованості. Визначено загальний стан, ємність аеробних і анаеробних систем енергозабезпечення та витривалість коней різного віку на кінець змагального періоду за показниками крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Е70*736.321*716-636-601.2

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.991 + Е0*333.11 с8

Рубрики:

Кріоконсервація

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель - изучить влияние гипотермического хранения на сохранность клеток гранулезы и кумулюса (КГК) яичников человека в условиях культивирования. Полученные результаты показали, что гипотермическое хранение КГК не влияет на морфологическую сохранность клеток в культуре, что согласуется с данными, полученными при трансплантации иммунодефицитным мышам жизнеспособного изолированного овариального кортекса и примордиальных фолликулов, которые хранились на льду в течение 4-х часов до подсадки [5]. Предположено, что высокий адаптационный потенциал и компенсаторно-приспособительная реакция данных клеток генетически детерминированы для защиты ооцита от неблагоприятных условий среды. Возможно, толерантность КГК к низким положительным температурам зависит от воздействия на организм гормональных препаратов, используемых для стимуляции суперовуляции. Показано, что гипотермическое хранение КГК в течение 24 ч не влияет на морфологическую сохранность единичных клеток и материнских фрагментов в условиях тканевой культуры.