Запропоновано інформаційну технологію, що забезпечує підвищення терміну роботи датчиків шляхом регулювання величини енерговитрат, що досягається шляхом зменшення зони охоплення датчику. Наведено приклад залежності радіусу охоплення датчику від величини енергії, що використовується. Побудована відповідна математична модель та описано алгоритм знаходження оптимальних зон покриття із заданим критерієм мінімізації області перетину. Наведено результати комп'ютерної симуляції з використанням запропонованого підходу та аналіз одержаних результатів, що свідчить про результативність запропонованої інформаційної технології.

Висвітлено технології Інтернету всього (Internet of Everything, ІоЕ), які є основним джерелом створення масивів великих даних (BigData). Розглянуто закономірності розвитку, галузі впровадження та конкретні приклади програмних технологій ІоЕ. Охарактеризовано вбудовані та мобільні системи моніторингу небезпечних ситуацій як складову ІоЕ. Наведено інформацію про захищену систему автоматичного керування безпілотними літальними апаратами як технологію ІоЕ. Викладено питання обробки 3-D сигналів медичного призначення в інтересах ІоЕ.

У сучасному технологічному світі сенсори та сенсорні мережі широко використовуються у переважній більшості сфер людської діяльності. Одним із ключових інженерних завдань під час проєктування сенсорних мереж є питання забезпечення живучості мережі. Представлено алгоритми забезпечення живучості сенсорних мереж на основі попередньої оцінки даної властивості. Оцінка живучості залежить від топології мережі. Підвищення показника живучості сенсорної мережі досягається шляхом включення до мережі додаткових датчиків. Запропоновано алгоритм знаходження позиції додаткових датчиків, що враховує радіус покриття сенсорів та необхідність наявності перетину зон покриття датчиків для забезпечення обміну інформацією. Представлено ітераційний алгоритм забезпечення живучості мережі за наявності та врахування динамічних датчиків. Результати обчислювальних експериментів, що представлені у роботі, підтверджують ефективність запропонованих підходів.

Розглянуто особливості комп'ютерного моделювання, засновані на використанні теорії клітинних автоматів як основного інструменту для моделювання процесів формування суспільної думки. За об'єкт моделювання було обрано соціальну поведінку в контексті прийняття навчального матеріалу в рамках освітнього процесу. Як інструмент моделювання була обрана теорія клітинних автоматів, оскільки вона є відносно простим і водночас ефективним методом моделювання взаємодії однотипних об'єктів. Розроблена базова клітинна автоматна модель має розширені правила визначення стану клітини і визначення близькості клітини. Виведена залежність коефіцієнта сприйняття інформації від різниці між станом клітини і її оточенням. Ці удосконалення дозволяють використовувати модель для прогнозування змін в уподобаннях соціальних груп.

У зв'язку з поширенням використання датчиків у задачах збору та обробки даних одними із ключових критеріїв є об'єм накопиченої інформації та енергоефективність. Під час моніторингу території поширений рух об'єктів дослідження, в результаті можлива зміна ймовірності їх виявлення у ділянці території. Також ділянки території можуть бути різної важливості. Врахування даних факторів суттєво збільшить кількість накопиченої інформації. Наведено метод побудови оптимальної траєкторії руху датчиків з урахуванням важливості ділянок території та ймовірності виявлення об'єктів. Метод базується на представленні розподілу ймовірності виявлення об'єктів і важливості ділянок території у вигляді шарів та їх об'єднання у шар імовірної цінності виявлених об'єктів. Розглянуто 7 класів імовірної цінності виявлених об'єктів із відповідними числовими та графічними еквівалентами. Під оптимальною траєкторією розглянуто траєкторію руху датчика, що забезпечує мінімальні енерговитрати. Енергоефективність досягається шляхом побудови траєкторії мінімальної довжини. Задача побудови траєкторії мінімальної довжини, що проходить усі задані точки, знаходиться як розв'язок задачі комівояжера. Набір точок, за якими будується траєкторія, формується на основі шару імовірної цінності виявлених об'єктів після проведення процедури заміни вузлів. Для кожного класу ймовірної цінності виявлених об'єктів запропоновано окремий клас заміни вузлів або суперпозицію класів їх заміни. Описано заміну п'яти, трьох і двох вузлів. Для пошуку розв'язку наведеної задачі використано генетичний алгоритм із модифікацією правил схрещування та селекції. З використанням запропонованого алгоритму побудовано сімейство траєкторій. Аналіз отриманих результатів підтвердив ефективність розробленого методу та надав змогу збільшити енергоефективність при покритті конкретної території на 76 %.