Проанализированы методологические основы выделения технологической системы в структуре общества. Раскрыта сущность структурно-функционального метода и обоснована возможность его применения для анализа технологической составляющей общества. Выделена технологическая подсистема путем анализа ее внутренних механизмов и ресурсов саморазвития, а также свойственных данной подсистеме специфических институтов и организаций.

Проведено розробку теоретико-методологічних основ пізнання сутності та виявлення закономірностей функціонування технологічної системи національної економіки, а також обгрунтовано механізми її регулювання в Україні. Технологічну систему наведено у якості взаємообумовленої та взаємозалежної складової суспільства, як його автономний структурний елемент. На основі розробленої матриці взаємозв'язку внутрішньосистемних функцій структурних елементів суспільства виділено ті з них, які безпосередньо впливають на технологічну систему та функціонально підпорядковуються її ядру саморозвитку. Доповнено існуючі методики кількісного оцінювання технологічного рівня розвитку національної економіки коефіцієнтом галузевого рівня та показником технологічного розвитку. Виділено причини, які обумовлюють незадовільний стан технологічної системи України та вдосконалено концепцію її реформування.

Розглянуто проблеми технологічного розвитку (ТР) суспільства, визначено технологічну систему як структурний елемент суспільства, що досліджується з застосуванням структурно-функціонального методу, описано функції даної системи. Проаналізовано закономірності циклічного процесу ТР економіки, особливості довгохвильових коливань у сучасній економіці, форми та механізми державного регулювання (ДР) технологічних процесів. Висвітлено причини погіршення технологічної структури національної економіки України у контексті ДР її реформування.

Рассмотрены проблемы технологического развития (ТР) общества, определена технологическая система как структурный элемент, исследуемый с применением структурно-функционального метода, описаны функции данной системы. Проанализированы закономерности циклического процесса ТР экономики, особенности продолжительноволновых колебаний в современной экономике, формы и механизмы государственного регулирования (ГР) технологических процессов. Освещены причины ухудшения технологической структуры национальной экономики Украины в контекте ГР её реформирования.

Розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з технологічним розвитком суспільства. Виділено як структурний елемент суспільства технологічну систему, яку досліджено із застосуванням структурно-функціонального методу, за цього визначено функції даної системи. Розкрито закономірності циклічного характеру технологічного розвитку економіки. Проаналізовано ознаки технологічної нерівномірності світової економіки, форми та механізми державного регулювання технологічних процесів. Висвітлено причини погіршення технологічної структури національної економіки України. Запропоновано заходи щодо державного регулювання у її реформуванні.

Рассмотрен комплекс проблем, связанных с технологическим развитием общества. Выделено как структурный элемент общества технологическую систему, которая исследована с применением структурно-функционального метода, при этом определены функции данной системы. Раскрыты закономерности циклического характера технологического развития экономики. Проанализированы признаки технологической неравномерности мировой экономики, формы и механизмы государственной регуляции технологических процессов. Освещены причины ухудшения технологической структуры национальной экономики Украины. Предложены мероприятия по государственной регуляции в ее реформировании.

Розглянуто етапи еволюції національної економіки, її сучасний зміст та основні структурні характеристики, закономірності функціонування та розвитку окремих складових національної економіки на мікро-, мезо-, макро- та мегарівнях, напрями та механізми їх державного регулювання. Увагу приділено особливостям, конкурентним перевагам і проблемам національної економіки України, імперативам її випереджального розвитку за умов глобалізації. Розкрито основи безпеки національної економіки. Визначено цілі та напрями зовнішньоекономічної політики держави.

Мета роботи - обгрунтування сутності технологічної системи та з'ясування її функціональних взаємозв'язків з іншими структурними елементами суспільства. Застосовано структурно-функціональний метод у ході з'ясування внутрішньосистемних і зовнішньоінструментальної функцій технологічної системи суспільства, наукової абстракції - під час визначення сутності технологічної системи суспільства, метод моделювання - під час розробки її структури. Доведено можливість виділення технологічної системи як відносно автономного структурного елементу суспільства та визначено її сутність як сукупність взаємопов'язаних і функціонально впорядкованих знань і вмінь суспільства, за допомогою яких здійснюється вплив на оточуюче середовище з метою пристосування до нього або його перетворення для досягнення наміченого соціального ефекту. Розроблено матрицю взаємозв'язку внутрішньосистемних функцій структурних елементів суспільства та, на основі виділення тих із них, що впливають на функціонування технологічної системи, побудовано її структурну модель.

Здійснено пошук соціального механізму, здатного впливати на виробництво суспільних благ і забезпечувати зростання його ефективності. Поряд з існуючими в економічній теорії аргументами про "провали держави" у виробництві суспільних благ (неможливість виявлення дійсних суспільних переваг, рентоорієнтована поведінка урядовців) виокремлено проблему поєднання інтересів суб'єктів заради досягнення колективних цілей і, відповідно, характеру та механізмів їх узгодження при виробництві суспільних благ. Проаналізовано механізми ринкової та державної координації та показано їх обмеженість у вирішенні проблеми узгодження індивідуальних дій у сфері виробництва суспільних благ. Доведено зростання соціально-економічного ефекту від використання в даній сфері громадянської координації, за якої економічні суб'єкти об'єднуються в одну спільноту та приймають на себе зобов'язання щодо звуження варіантів дій до певного, етично виправданого набору. Показано, що механізмом узгодження діяльності суб'єктів за такої координації є слідування загальновизнаним нормам і правилам поведінки, що зменшує вірогідність фрирайдерства та сприяє зниженню трансакційних витрат. На основі порівняння цільових функцій груп М. Олсон і Р. Патнема виокремлено якісні параметри спільноти, яка здатна генерувати колективний інтерес у виробництві локальних суспільних благ. З метою підвищення ефективності запропоновано звузити сферу надання суспільних благ до локального рівня, виходячи з критерію інституціональної близькості суб'єктів, і перевести ряд товарів, які традиційно надавалися державою, у зону контролю та/або виробництва місцевими спільнотами.