Проведено дослідження впливу регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова та створеного при цьому особливого гідрологічного режиму на використання водних ресурсів нижньої ділянки р. Інгулець. Вказано на необхідність оцінювання екологічного стану цієї ділянки річки та впливу на неї антропогенних чинників із відокремленням різних фаз штучно створеного гідрологічного режиму річки. За цим принципом оцінено вплив регульованого скидання шахтних вод на якість води р. Інгулець на підставі систематизації та аналізу відомчих та опублікованих даних гідрохімічних вимірювань за період 2012 - 2017 рр. у контрольних створах у межах ділянки р. Інгулець від Карачунівського водосховища до створу с. Садове. За результатами аналізу даних гідрохімічного моніторингу під час скидання зворотних вод в осінньо-зимові періоди виявлено ключові впливи, які поширюються на всю нижню ділянку р. Інгулець і полягають у підвищенні мінералізації річкової води, насамперед, за рахунок вмісту хлоридів і сульфатів. Оцінено придатність води нижньої течії Інгульця для використання у комунально-побутових цілях, рекреації та зрошення в різні фази штучного гідрологічного режиму. Встановлено, що за винятком гирла, де постійно переважає дніпровська вода, в усіх інших досліджених створах пониззя Інгульця якість води наближається до нормативної лише в період весняно-літньої промивки русла та оздоровчих попусків. Саме в цей період вода р. Інгулець використовується для зрошення. Зроблено висновок, що промивка русла р. Інгулець із залученням значних обсягів дніпровської води, акумульованих у Карачунівському водосховищі, є єдиним реалізованим екологічним заходом, який надає можливість за сучасних умов техногенного навантаження використовувати водні ресурси ріки для комунально-побутових цілей, рекреації та зрошення протягом вегетаційного періоду.

Розглянуто актуальне науково-практичне завдання підвищення екологічної безпеки регульованого скидання промислових стічних вод із водойм-накопичувачів шляхом визначення найбільш екологічно-безпечних короткострокових і довгострокових заходів поводження з шахтними водами, що ґрунтується на комплексній багатофакторній оцінці показників впливу та критеріях якості води. Теоретично обґрунтовано системний підхід до підвищення екологічної безпеки регульованого скидання високомінералізованих шахтних вод із водойм-накопичувачів на основі розробленої процедури комплексного багатофакторного оцінювання впливів на якість води поверхневих водних об'єктів. Зазначено, що запропонований науковий підхід дає можливість оцінити, чи є статистично значимими зміни якості води водного об'єкта під впливом скидання стічних вод на фоні їх природних коливань, і визначити часові та просторові параметри цього впливу. Цей підхід також дозволяє виявити пріоритетні показники якості води, за якими відбувається погіршення, та здійснити екологічно-обґрунтований вибір пріоритетних заходів для підвищення екологічної безпеки скидання промислових стічних вод. Дана процедура комплексної оцінки впливу накопичувачів на якість поверхневих водних об'єктів може бути використана розробниками ОВД при перегляді або оновленні умов провадження планованої діяльності з експлуатації та реконструкції накопичувачів і спеціалістами при проведенні екологічного аудиту. Методичні підходи, передбачені розробленою процедурою, можуть використовуватися фахівцями Державного агентства водних ресурсів України при проведенні державного моніторингу стану поверхневих вод. Проведено комплексну оцінку впливу скидання високомінералізованих шахтних вод із ставків-накопичувачів на якість води та водогосподарське використання на прикладі річок Інгулець і Самара із застосуванням розробленої комплексної процедури оцінювання. Встановлено, що етапи процедури стикуються між собою та логічно зв'язані. За результатами вибору пріоритетного режиму регульованого скидання визначено, що найбільший пріоритет має варіант режиму з подовженим осіннє-зимовим періодом скидання високомінералізованих шахтних вод та оздоровчою промивкою в літній період, яким забезпечується як неперевищення фонової якості річкової води у період скидання на ділянці нижче місця скидання, так і задоволення вимог сільськогосподарського водокористування на нижчерозташованих ділянках у період зрошення. Запропонований підхід може бути використаний для різних водогосподарських систем.