Проведено науково-теоретичне обгрунтування механізмів і розробку практичних рекомендацій щодо розвитку державної політики України в сфері антимонопольної діяльності. Запропоновано науково-практичний підхід до формування інституціального забезпечення державного антимонопольного контролю. Проведено аналіз сучасного стану розвитку антимонопольної діяльності. Удосконалено теоретичний підхід до законодавчого врегулювання сфери захисту економічної конкуренції щодо виявлення та припинення найбільш небезпечних проявів антиконкурентних узгоджених дій.

Досліджено основні напрями законотворчої діяльності щодо вдосконалення антимонопольного законодавства, призначення антимонопольного регулювання, оптимізації діяльності антимонопольних інституцій.

Приділено увагу формуванню когнітивної автономності студентів у процесі навчання іноземної мови на засадах компетентнісного підходу. Виконано компонентний аналіз діагностування рівня сформованості загальнокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей. Проаналізовано реалізацію лінгвокраїнознавчого компонента соціокультурної компетенції як складник професійно-творчої підготовки студентів-філологів у процесі формування естетичної культури.

На основі теоретичного, порівняльного й системного аналізу сучасних дидактичних моделей обгрунтовано теоретико-методологічні засади та визначено сутність проблеми розвитку автономності студентів в умовах інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності. Доведено ефективність моделі системи досліджуваного феномена шляхом упровадження в практику роботи вищої школи. Розкрито сутність поняття автономності. Розглянуто інтеграцію освітньої й самоосвітньої діяльності студентів вищої школи як організаційно-дидактичну основу розвитку їхньої автономності.

Розглянуто теорію та методолгію сучасних дидактичних процесів. Висвітлено психолого-дидактичні проблеми організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства. Проаналізвано зарубіжний досвід тенденцій розвитку сучасної дидактики. Досліджено транформаційні процеси в освіті XXI ст, особливості дистанційного та змішаного навчання. Охарактеризовано формальну, неформальну та інформаційну освіту. Розкрито інформаційні підходи, технології, методики, методи, прийоми та засоби навчання.

Досліджено питання розвитку автономності студентів вищих навчальних закладів (закладів вищої освіти). Поняттєво-категорійний апарат дослідження розроблено шляхом зіставлення здобутків у галузі загальної методології та методології педагогіки й аналізу особливостей освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У якості методологічної платформи використано синергетичний та компетентнісний методологічні підходи: розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів, яка об’єднує чотири фрактали (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, кригувально-рефлексійний), що утворюються шляхом ітерації, напрям розвитку та формування елементів-складників кожного фрактала зумовлюється гносеологічною, аксіологічною та праксеолгічною валентністю. На основі висвітлення механізмів інтеріоризації знань в освітній і самоосвітній діяльності студентів розроблено концепцію розвитку автономності студентів. Концепція постає як сукупність п’яти концептуальних ідей: ідея системного комунітаризму; ідея контекстно-предметного навчання; ідея конструктивізму; ідея оптимізації й інтенсифікації навчального (освітнього) процесу; ідея неперервності та функційної повноти розвитку автономності студента. Вперше системно обґрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку автономності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу (закладу вищої освіти); модель дидактичної системи розвитку автономності студентів на основі визначення змістово-сутнісного розуміння та створення сукупності організаційно-дидактичних умов. Визначено валентно-фрактальне розуміння процесу розвитку автономності студентів на засадах реалізації положень синергетичного та компетентнісного підходів у їхній контамінаційній єдності. Розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів як єдність конструктів-фракталів (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, коригувально-рефлексійний фрактал). Виявлено закономірності (змістово-процесуальні; гносеологічні; психологічні; організаційно-управлінські; суспільні). Визначено принципи: загальні і спеціальні; принципи інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності студентів. Звернено увагу на інноваційні технології, форми, методи, прийоми та засоби організації освітньої й самоосвітньої діяльності студентів як основи розвитку їхньої автономності.