Проаналізовано залежність резонансної частоти лінійного імпедансного вібратора у круглому хвилеводі від місця знаходження вібратора та його поверхневого імпедансу. Наведено результати для зв'язаного вібратора, який торкається стінок хвилеводу одним кінцем, та незв'язаного вібратора, а також дисперсійні рівняння, що в асимптотичному наближенні описують резонансну частоту вібратора. Результати розрахунків резонансної частоти незв'язаної антени, збуджуваної хвилею H11 у закритичному хвилеводі, зіставлено з даними експериментів.

Тензорну функцію Гріна для векторного потенціалу отримано як розв'язок задачі дифракції розбіжної сферичної хвилі на внутрішній поверхні круглого хвилеводу, яку знайдено у вигляді суперпозиції тензорної функції Гріна нескінченного простору в замкненій формі та регулярної функції Гріна. Зображення функції Гріна та її похідних першого та другого порядків як сум сингулярної та регулярної частин дозволило створити алгоритм, що забезпечує необхідну точність розрахунку практично за умови довільних відстаней між джерелом струму та точкою спостереження. Алгоритм може ефективно використовуватись в задачах, що потребують розрахунків поля безпосередньо в області джерела струму та біля цієї області для навантажених круглих хвилеводів. Наведено приклад розрахунку функції Гріна та її похідної першого порядку для відстаней між джерелом струму та точкою спостереження від декількох сотих до половини довжини хвилі.

Описано морфемну будову ойконімів, зокрема, назв населених пунктів Франції. Висвітлено способи та правила творення катойконімів - назв осіб за місцем народження та проживання у сучасній французькій мові. Проаналізовано синтагматичні особливості катойконімних суфіксів у французькій мові.

Описана морфемная структура ойконимов, в частности, названий населенных пунктов Франции. Освещены способы и правила образования катойконимов - названий лиц по месту рождения и проживания в современном французском языке. Проанализированы синтагматические особенности катойконимных суффиксов в французском языке.

Розроблено теорію збудження незв'язаних та зв'язаних тонких лінійних імпедансних вібраторів (ІВ) в електродинамічних структурах загального виду. Сформульовано тензорну крайову мету побудови функції Гріна для векторного потенціалу круглого хвилеводу. Визначено закономірності розподілу сили струму (СС) уздовж лінійного вібратора з урахуванням взаємного впливу симетричних та антисиметричних коливань СС вібратора. Досліджено, що в системі вібратор - хвилевід відбуваються гібридні коливання. Показано, що фундаментальне розв'язання тензорного рівняння Гельмгольца у вигляді неперервного спектра переходить у фундаментальне розв'язання у вигляді дискретного спектра стоячих циліндричних хвиль. Одержано асимптотичні вирази СС та характеристичного опору незв'язаного ІВ. Визначено граничні умови СС у місці дотику зв'язаного ІВ. Знайдено асимптотичні вирази струму та характеристичного опору в імпедансному дворазово зв'язаному вібраторі радіальної орієнтації в круглому хвилеводі. Досліджено вплив орієнтації, місцезнаходження та поверхневого імпедансу на електродинамічні характеристики у нескінченному та короткозамкненому хвилеводах у режимах резонансного та нерезонансного збудження вібратора.

На прикладі функціонування Київської ГЕС проаналізовано перспективи функціонування гідроенергетики України як складової енергетичного комплексу.

Досліджено поняття "енергетична залежність" через енергетичну безпеку усіх видів енергетичних ресурсів. Проаналізовано модель короткострокової енергетичної безпеки Джуелл, на основі якої оцінено еколого-економічну залежність електроенергетики України.

Удосконалено теоретичні положення та науково-методичні підходи до управління життєвим циклом енергетичного продукту (ЖЦ ЕП) для забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки в Україні. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності понять "енергетичний продукт" і "життєвий цикл енергетичного продукту" й обгрунтовано наукові уявлення щодо структуризації ЖЦ ЕП, що базуються на необхідності врахування екологічних наслідків у процесі одержання ЕП і передбачаютьо виділення стадії ресурсного забезпечення, а також виокремлення на всіх стадіях ЖЦ ЕП етапів утворення та утилізації екологічно-шкідливих відходів. Розроблено науково-методичні підходи до формування стратегій розвитку електроенергетики на засадах концепції екологічно чистої енергетики на основі матричного методу та еколого-економічного обгрунтування оптимального терміну функціонування електростанцій, що передбачає мінімізацію інтегральних питомих дисконтованих еколого-економічних витрат.

Українська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов'язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом (ЄС) визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду ЄС. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. Розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб'єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.

Розглянуто два принципово відмінні підходи до розгортання розумних екологічно безпечних енергетичних мереж. Визначено ключові аспекти формування ринкового та адміністративного механізму стимулювання розвитку альтернативної енергетики та трансформації традиційної енергетичної моделі із системним застосуванням принципу розподіленої енергогенерації. Для досягнення цілей дослідження використано досвід Європейського Союзу із створення адаптивної енергетичної системи, що поєднує традиційні енерготехнології та інноваційні розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування енергосистеми та інтеграцію розрізнених енергосистем окремих країн, що належать до Європейського Союзу, у єдину пан-європейську енергомережу, в основу якої покладено широке використання "розумних" енергетичних технологій, що дозволить не лише сформувати ефективну модель енергогенерації, енергорозподілу та енергоспоживання, а також сприятиме розвитку концепції "розумного" міста, забезпечивши дотримання необхідних умов для використання енергосистеми як базового елемента інноваційного розвитку суспільства та акселерації технологічного прогресу. Визначено два принципові підходи до масштабної розбудови енергетичної системи із застосуванням розумних енергетичних мереж: ітераційний та проектний. Ітераційний підхід полягає у розвитку енергетичної системи в цілому з поступовим впровадженням енергетичних інновацій, що створює відповідні ітерації. Відповідно для даного підходу характерна наявність окремих логічно впорядкованих етапів, де виконання наступного етапу можливе лише після завершення попереднього. Проектний підхід полягає у реалізації локальних високотехнологічних проектів із застосуванням розумних енергомереж на обмеженій території з подальшим об'єднання розрізнених проектів у єдину енергетичну систему.