Сучасний фінансовий ринок - це складний і динамічний механізм, який швидко диджиталізується, з'являються нові інноваційні технології, що змінюють характер фінансового бізнесу та відносини між учасниками. Всі ці явища розширюють спектр викликів і ризиків, а загроза їх реалізації обумовлює необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку. Огляд експертних досліджень і висновків показав, що традиційні механізми пруденційного регулювання не здатні врахувати сучасні зміни та виклики. Мета роботи - формування цілісного уявлення про детермінанти та виклики, що обумовлюють необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку, а також обгрунтування складових нової моделі консолідованого регулювання та нагляду. Обгрунтовано необхідність формування ризик-орієнтованої моделі пропорційного регулювання, орієнтованої на попередження зростаючих загроз і викликів диджиталізованого фінансового ринку та його стабілізацію. Відмічається, що еволюція підходів до регулювання відбувалася з різною динамікою - від простої до синергетичної, від адаптивної до біфуркаційної, від обмеженої до інклюзивної. Основними детермінантами змін визнано: фінансову та цифрову глобалізацію, дерегулювання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій, диджиталізацію ринку, волатильність ринкових параметрів, системні ризики. Обгрунтовано, що зміна парадигми має відбуватися за принципом комплементарності традиційної монетарної політики, пруденційного та макропруденційного регулювання на засадах консолідованого нагляду та суптеху (англ. - Supervisory Technologies). Основою нової консолідованої моделі регулювання має стати ризик-орієнтований пропорційний підхід, який концентрує увагу на обсягах і рівнях ризиків, що приймаються різними фінансовими установами. При цьому очікується, що пропорційність регуляторних вимог залежно від видів інструментів, операцій і рівня прийнятого ризику сприятиме забезпеченню стабільності ринку, захисту споживачів фінансових послуг і стимулюватиме розвиток фінансового бізнесу. Перспектива подальших досліджень полягає в обгрунтуванні методів та інструментарію пропорційного ризик- орієнтованого регулювання.

Визначальною тенденцією останніх десятиліть стало стрімке зростання обсягів фінансового бізнесу. Очевидно, що цей новий виток розвитку сформований під впливом певних чинників, реалізується в різних формах і напрямах. У пошуку оптимального співвідношення між цими базовими компонентами стратегії розвитку фінансового сектора трансформуються, ускладнюються та набувають нового змісту. Мета роботи - визначення пріоритетних напрямів розвитку вітчизняного фінансового бізнесу на основі поглибленого розуміння чинників і форм трансформаційних зрушень у фінансовій сфері. Визначено, що трансформації притаманні такі властивості, як еволюційність, комплексність, цілеспрямованість, строковість, ациклічність, адитивність. Зазначено, що трансформаційні процеси повинні мати випереджаючий характер, середньо- та довгостроковий горизонт планування та динамічно імплементувати неминучі перетворення, обираючи правильний вектор таких змін. Фінансовий сектор виступає як об'єкт трансформації. Виходячи з цього, обов'язковим є розуміння чинників, які приводять до трансформації та мети досягнення кінцевого результату трансформації. Запропоновано систематизувати їх на дві групи: такі, що приводять до трансформації фінансового сектора, та чинники, які її супроводжують. Акцентовано увагу на ризик-ландшафті трансформації фінансового сектора, що визначається характером і формою структурних, інституційних, організаційних, функціональних і регуляторних змін і проявляється у відмінностях між поставленими стратегічними цілями та реально отриманим результатом. Виділено два ключові напрями трансформації фінансового сектора і організаційний і функціональний. Організаційна трансформація передбачає перетворення інституційної структури фінансового сектора й організації ведення фінансової діяльності. Функціональна трансформація передбачає переосмислення функцій фінансового та банківського секторів, їх ролі, концепцій і правил регулювання. Обгрунтовано, що саме ці напрями потребують модернізації, оновлення та більш чіткого визначення відповідних організаційних і процедурних форм їх реалізації. За результатами узагальнення визначено перспективні напрями трансформації фінансового сектора України.

Мета роботи - виявлення властивостей і напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 р. світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як "зелені" облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки.

У сучасних умовах функціонування під впливом стрімкої технологізації, світових глобалізаційних і трансформаційних процесів банківській діяльності притаманна значна вразливість до ризиків. Ризики, на які наражаються банки під час здійснення своєї діяльності, можна поділити на ті, що піддаються кількісному виміру (оцінці) та ті, яким неможливо надати кількісну оцінку. Серед усіх банківських ризиків операційний ризик має властивість найбільшої непередбачуваності та руйнівного характеру впливу на банк, може миттєво поставити під загрозу діяльність банку та його функціонування. Операційний ризик належить до ризиків, яким властивий кількісний вимір (оцінка). Вимірювання (оцінка) операційного ризику банку є елементом управління таким ризиком. Вплив операційного ризику на банківську діяльність проявляється в розмірі економічного ефекту (збитків). Для оцінки економічного ефекту від впливу операційного ризику на банки в межах описаного в статті дослідження використано ретроспективний підхід. Проведено дослідження щодо оцінки збитків від операційного ризику на підставі аналізу статистичних даних щодо подій операційного ризику у світовій і вітчизняній банківській практиці за останні 30 років: з 1991 по 2021 рр. Оскільки норми щодо ведення баз внутрішніх і зовнішніх подій операційного ризику як обов'язкового та додаткового інструментів вимірювання операційного ризику відповідно застосовуються до банків України з 2018 р., авторами статті здійснено моделювання й аналіз вищезазначених баз подій операційного ризику на підставі статистичних даних про події операційного ризику за 2018 - 2021 рр. У результаті дослідження визначено модель виміру (оцінки) економічного ефекту (збитків) операційного ризику з урахуванням його джерел. Апробація моделі в практичній банківській діяльності підвищить ефективність управління операційним ризиком. Перспективою проведення подальших досліджень щодо вимірювання (оцінки) та моделювання операційного ризику може стати накопичення даних про події операційного ризику за більше річних періодів і побудова на їх підставі моделі збитків від операційного ризику банку.

Мета роботи - дослідження вартості банків та управління нею під час консолідації з метою виявлення взаємозв'язку між формою консолідації та зростанням вартості банку. Систематизовано й узагальнено основні форми консолідації з урахуванням світового та вітчизняного досвіду, до яких віднесено: злиття, поглинання, часткове поглинання, придбання активів, придбання конкретних активів, придбання основних засобів, придбання залишкової частки, зворотний викуп, рекапіталізація, обмін. Зазначено, що вибір форми консолідації банків визначається, насамперед, метою реалізації бізнес-інтересів учасників угоди. Наведено статистику масштабів світових угод M&A за формами консолідації. Проаналізовано 26 901 угоду консолідації банків у різних формах за період з 01.01.1965 р. по 30.04.2019 р. по 146 країнах. Зазначено, динаміка угод M&A у банківському бізнесі сягнула пікових значень у період з початку 2000-х рр. і до кінця 2010 р. Саме в цей, кризовий період (криза в ІТ-індустрії та світова фінансова криза 2007 - 2008 рр.) відбулося 50 % всіх угод консолідації. Країною, в якій зафіксовано найбільшу кількість угод, є США, а регіоном, що переважає за сукупним обсягом угод, є Західна Азія. Зазначено, що кожна форма консолідації характеризується специфічним набором факторів, які на неї впливають. Як наслідок, саме ці фактори в результаті існуючих причинно-наслідкових зв'язків формують зміни в результуючій вартості банку. Результати досліджень підтвердили, що між формами процесів консолідації та факторами впливу на вартість існує зв'язок, і він має бути виявлений для кращого розуміння формування вартості банків перед укладанням угод M&A. Запропоновано існуючий в економічній літературі перелік факторів розширити, врахувавши бізнес-складову процесів консолідації.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10-93

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж14572 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підготовлено відповідно до навчального плану підготовки магістрів з банківської справи. Викладено питання економічної сутності та класифікації ризиків у банківській сфері, принципи побудови та складові системи ризик-менеджменту в банку, прийоми ідентифікації й оцінювання банківських ризиків, методи управління ризиками, інструментарій управління ринковими ризиками, механізми хеджування ризиків, особливості оцінювання системного та комплаєнс ризиків, процедури контролю та моніторингу банківських ризиків. Матеріал викладено з урахуванням вимог Національного банку України щодо організації систем ризик-менеджменту у вітчизняних банках і міжнародного досвіду управління банківськими ризиками. Розглянуто ряд базових положень та наведено значну кількість прикладів. Вищезазначенні питання дозволять сформувати системні знання з теорії та практики управління банківськими ризиками, вивчити методи ідентифікації, оцінювання, контролю та моніторингу банківських ризиків, оволодіти навичками раціональної організації систем ризик-менеджменту в банках. Розроблено та запропоновано для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей магістерського рівня підготовки, аспірантів, викладачів, спеціалістів банківської системи.

Висвітлено проблеми банківського менеджменту, пов'язані зі здійсненням інноваційної діяльності банків. Розкрито особливості банківських інновацій і системної організації інноваційної діяльності банків, яку розглянуто як екосистему. Обгрунтовано інноваційні напрями розвитку монетарної сфери. Досліджено особливості трансмісійного механзізму монетарної політики, сучасних монетарних режимів, обігу електронних альтернативних валют - криптовалют. Побудовано мультиагентну систему управління банком. Здійснено агентно-орієнтоване моделювання цінової динаміки фінансових ринків як середовища функціонування банків, а також моделювання банківського нагляду із застосуванням теорії ігор. Увагу приділено таким інноваційним формам ведення банківського бізнесу, як інтернет-банкінг, мобільний банкінг, інноваційні концепції розвитку банківськго бізнесу Банк 2.0 і Банк 3.0. Для оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності банків розроблено модульну BSM-модель.

Розглянуто інноваційні напрями розвитку та інституційно-структурних зрушень, які відбуваються в банківській системі України за умов глобальної турбулентності. Проаналізовано процеси концентрації банківського капіталу, інновації у сфері банківських технологій, продуктів і послуг. Узагальнено світовий і вітчизняний досвід дистанційного банкінгу, систематизовано методи оцінювання його ефективності, виявлено новітні тенденції в регулюванні банківської діяльності на міжнародному та національному рівнях. Увагу приділено аналітичному дослідженню надійності банківської системи за умов циклічного розвитку економіки.

Досліджено теоретичні положення та концептуальні засади формування заощаджень та практичні аспекти їх залучення в банківську систему. Виявлено та досліджено мотиви і фактори, що впливають на ощадну поведінку населення. Увагу приділено питанням виявлення взаємозв'язків доходів, витрат і заощаджень населення України. Проведено оцінку ролі банків у процесі акумулювання грошових коштів, розроблено пропозиції щодо активізації залучення заощаджень населення до банківської системи. Особливу увагу приділено виявленню взаємозв'язку між загальними макроекономічними факторами та рівнем депозитів населення в банках, а також перспективам розвитку ринку банківських депозитних послуг в Україні.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми прогнозування та хеджування фінансових ризиків за умов глобальної нестабільності. Запропоновано вдосконалені підходи до прогнозування процентного, валютного та фондового ризиків, а також їх впливу на фінансову стійкість учасників ринку (насамперед, банків) на основі використання сучасного математичного інструментарію. Розглянуто концептуальні засади та стратегії хеджування ризиків, розкрито роль ринку похідних фінансових інструментів (деривативів) у досягненні макроекономічної стабілізації. Подано комплексне оцінювання впливу фінансових ризиків на основі концепції економічного капіталу.

Изложены теоретические, методологические и практические основы регулирования банковской деятельности в условиях глобализации. Значительное внимание уделено современным инструментам и механизмам регуляции банковской деятельности в условиях кризиса и посткризисного развития экономики в разрезе двух стран - Украины и России. Проанализирован мировой опыт возникновения и развития кризисов. Дана классификация кризисов и методов их устранения.

Викладено сучасні методи та інструментарій управління фінансовою діяльністю банківських установ. Розглянуто питання управління ризиками, планування в банку, методи управління власним капіталом, зобов'язаннями, кредитним портфелем та портфелем цінних паперів банку. Приділено увагу інтегрованому підходу до управління активами та пасивами банку, методам хеджування ризиків за допомогою похідних фінансових інструментів, сучасним прийомам управління банківською ліквідністю. Матеріал викладено з урахуванням міжнародного досвіду та вітчизняної практики ведення банківського бізнесу. Розгляд базових положень фінансового менеджменту в банку проілюстровано прикладами та додатками.

Вперше системно досліджено теоретичні положення, концептуальні засади та практичні аспекти регулювання банківської діяльності за умов глобальних викликів. Увагу приділено комплексному дослідженню причин, проявів і наслідків глобальної фінансової кризи у банківському секторі, політиці Національного банку України в період кризи. Розкрито питання регулювання ліквідності банків в досліджуваний період, розроблено пропозиції щодо вдосконалення наглядової роботи. Розглянуто проблеми регулювання процесів входження іноземного капіталу в банківську систему України. Особливу увагу приділено дослідженню ролі регулювання та нагляду у зміцненні фінансової стійкості банків України, забезпеченні безпеки банківської діяльності в нестабільному середовищі. Визначено напрями вдосконалення регулювання в контексті евроінтеграції.

Розкрито роль аналізу діяльності банку, за допомогою якого обгрунтовуються стратегія і тактика його розвитку, уточнюються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви, оцінюються результати діяльності управлінського персоналу й окремих підрозділів і банку в цілому. Показано особливості такого аналізу: вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів розвитку суб'єкта господарювання з метою ефективного використання наявних ресурсів. Запропоновано методики комплексного системного аналізу основних фінансових показників діяльності банків з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Увагу приділено аналізу бухгалтерської звітності, горизонтальному та вертикальному аналізу, трендовому аналізу, розрахунку фінансових коефіцієнтів. Розглянуто методи аналізу й особливості формування аналітичних висновків, які впливають на управлінські рішення.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми управління банківськими ризиками (БР). Розкрито методологічні засади банківського ризик-менеджменту та створення системи аналітичного забезпечення процесу управління ризиками у банку. Запропоновано методики оцінювання БР, а також аналітичні моделі та прийоми, спрямовані на підвищення ефективності оперативного управління БР. Увагу приділено сутності та класифікації БР, методам управління деякими видами ризиків: кредитним, валютним, процентним, ризиком ліквідності. Розглянуто питання хеджування цінових ризиків. Наведено нові для вітчизняної практики методи, зокрема, VaR-методології для оцінювання ризику ліквідності.

Освещены теоретические и практические проблемы управления банковскими рисками (БР). Раскрыты методологические основы банковского риск-менеджмента и создания системы аналитического обеспечения процесса управления рисками в банке. Предложены методики оценивания БР, а также аналитические методы и приемы, направленные на повышение эффективности оперативного управления БР. Внимание уделено сущности и классификации БР, методам управления некоторыми видами рисков: кредитным, валютным, процентным, рискам ликвидности. Рассмотрены вопросы хеджирования ценовых рисков. Приведены новые для отечественной практики методы, в частности, VaR-методологии для оценивания риска ликвидности.

Розглянуто економічну сутність і класифікацію ризиків у банківській сфері. Охарактеризовано етапи та методи управління, контролю та моніторингу банківських ризиків. Висвітлено принципи побудови та складові системи ризик-менеджменту в банку, описано функції та завдання спостережної ради банку в даній системі. Розкрито сутність таких понять, як економічний капітал, хеджування, форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони.

Рассмотрены экономическая сущность и классификация рисков в банковской сфере. Охарактеризованы этапы и методы управления, контроля и мониторинга банковских рисков. Освещены принципы построения и составляющие системы риск-менеджмента в банке, описаны функции и задачи наблюдательного совета банка в данной системе. Раскрыта сущность таких понятий, как экономический капитал, хеджирование, форвардные и фьючерсные контракты, опционы.

Розкрито теоретичні аспекти аналізу банківської діяльності. Розглянуто проблеми аналізу власного капіталу, зобов'язань, доходів, витрат, прибутку, рентабельності та ліквідності банку. Описано аналіз кредитних, інвестиційних, валютних, лізингових, факторингових, форфетингових операцій. Відображено особливості розрахунково-касового обслуговування клієнтів у національній і іноземній валютах. Надано комплекс практичних завдань, спрямованих на розв'язання проблемних ситуацій банку.

Раскрыты теоретические аспекты анализа банковской деятельности. Рассмотрены проблемы анализа собственного капитала, обязательств, доходов, расходов, прибыли, рентабельности и ликвидности банка. Описан анализ кредитных, инвестиционных, валютных, лизинговых, факторинговых, форфетинговых операций. Отражены особенности расчетно-кассового обслуживания клиентов в национальной и иностранной валютах. Дан комплекс практических заданий, направленных на решение проблемных ситуаций банка.

Викладено сучасні методи та інструментарій управління фінансовою діяльністю банківських установ. Розглянуто питання планування в банку, методи управління власним капіталом, зобов'язаннями, кредитним портфелем та портфелем цінних паперів банку. Охарактеризовано аспекти інтегрованого підходу щодо управління активами і пасивами банку, методи хеджування ризиків за допомогою похідних фінансових інструментів, а також сучасні прийоми управління банківською ліквідністю.

Изложены современные методы и инструментарий управления финансовой деятельностью банковских учреждений. Рассмотрены вопросы планирования в банке, методы управления собственным капиталом, обязательствами, кредитным портфелем и портфелем ценных бумаг банка. Охарактеризованы аспекты интегрированного подхода к управлению активами и пассивами банка, методы хеджирования рисков с помощью производных финансовых инструментов, а также современные приемы управления банковской ликвидностью.

Обгрунтовано концептуальні засади аналізу банківської діяльності, що базуються на принципі оптимізації співвідношення прибутковості та ризиків. Розроблено систему базових концепцій, що реалізує даний принцип у банківській сфері. Визначено структуру аналітичного процесу, вивчено систему показників та інструментарію аналізу для кожного з етапів управління. На підставі інтегрованого підходу до управління активами та пасивами вдосконалено методику оперативного аналізу фінансових потоків банку. Запропоновано методику аналізу банківських портфелів та розроблено засоби їх реалізації. Здійснено дослідження хеджування фінансових ризиків та розглятуто методично-аналітичне забезпечення операцій хеджування у комерційних банках. Розроблено підхід щодо комплексного аналізу діяльності банку, що базується на прийомах непараметричної статистики та реалізований через побудову нормативної моделі динамічної фінансової рівноваги банку. Досліджено базовий принцип оцінки управлінських рішень у координатах прибуток - ризик. Наведено схему геп-аналізу, що включає систему показників відсоткового ризику, методи їх обчислення, методику прогнозного аналізу впливу зміни ринкових ставок на маржу банку.