Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Проаналізовано ціннісні аспекти та потенційні можливості процесу гуманізації науки та техніки. Досліджено сутність, історичні передумови становлення, різноманітні вияви самого феномену гуманізації в процесі зміни історичних типів наукової раціональності, концептуально-ціннісне підгрунтя його теоретичної моделі. Визначено закономірні трансформації нормативно-ціннісного забезпечення гуманізації в процесі зміни класичної науки некласичною та процес актуалізації гуманістично-ціннісного потенціалу науки постнекласичної. Встановлено новітні напрями гуманізації науки, пов'язані з гуманітаризацією пізнавальної діяльності та неявними способами та формами актуалізації ціннісного потенціалу гуманігарно-наукової парадигми знання.

Подано стислу історію науки, освіти та техніки, зокрема, в докласичний період, період середньовіччя, в епоху Відродження, в Новий час, акцентовано на періоді промислової революції. Проаналізовано підвалини класичної науки, провідні напрями наукових досліджень. Наведено стислі відомості з основ хімії, біології та фізіології, проаналізовано розвиток знань про специфіку людського буття, становлення соціогуманітарних наук. Посібник містить також методичні рекомендації до семінарських занать, організації самостійної роботи студентів згідно з вимогами кредитно-модульної системи.

Висвітлено період зародження давньогрецької філософської думки. Показано формування перших філософських учень, відомих сьогодні як іонійська натурфілософія, яка представлена Мілетською школою - Фалесом, Анаксимандром і Анаксименом, а також Гераклітом Ефеським.

Наведено результати дослідження, присвяченого теоретичному осмисленню ідеї випадковості в історії європейської філософії та сучасній науці. Розглянуто еволюцію уявлень у концепціях філософського та природничо-наукового детермінізму. Проаналізовано різноманіття феномену випадковості та способи його наукової репрезентації. Визначено методологічний статус цієї ідеї та зв'язок зі світоглядними тенденціями в науці. Увагу приділено розвитку уявлень про випадковість у філософії та науці Відродження, передумовам лапласівського детермінізму в новоєвропейській філософії та науці, міждисциплінарній ідеї стохастичності в постнекласичній науці, еволюції методологічної культури в науковій репрезентації стохастичної реальності.