Уперше визначено поняття фундаментальних соціальних механізмів державотворення на основі гуманістичної концепції управління суспільством, що дозволяє аналізувати основні закони, принципи і механізми розвитку суспільства, характеризувати основні напрямки та якісні ознаки реалізації державної соціальної політики, історичний розвиток систем соціального захисту в різних країнах світу.

Впервые определены понятия фундаментальных социальных механизмов формирования государства на основании гуманистической концепции управления обществом, позволяющие анализировать основные законы, принципы и механизмы развития общества, характеризовать основные направления и качественные признаки реализации государственной социальной политики, историческое развитие систем социальной защиты в разных странах мира.

Розглянуто класичні та нові методи творчого пошуку, на основі яких формуються креативні, аналітичні, конструктивні, дослідницькі стилі мислення, що сприятиме підвищенню якості та ефективності процесів пізнавальної та перетворюючої діяльності, формування особистості, держави та суспільства нового гуманістичного типу. Висвітлено античні та середньовічні уявлення про механізми творчої діяльності, описано її структуру, визначено диференціацію напрямків пізнання творчих процесів.

Рассмотрены классические и новые методы творческого поиска, на основе которых формируются креативные, аналитические, конструктивные, исследовательские стили мышления, способствующие повышению качества и эффективности процессов познавательной и преобразовательной деятельности, формирования личности, государства и общества нового гуманистического типа. Освещены античные и средневековые представления о механизмах творческой деятельности, описана её структура, определена дифференциация направлений познания творческих процессов.

Розкрито концептуально-методологічний аспект управління соціальним розвитком (УСР). Розглянуто ідеологію держави як інструмент УСР у роботах Л.Альтюссера, аналіз державної політики як важливий інструмент вирішення соціально-економічних проблем українського суспільства, систему освіти як середовище відтворення інтелектуальних ресурсів даного суспільства, охорону культурної спадщини як чинник соціального розвитку держави. Проаналізовано європейський досвід вирішення мовноетнічних проблем, обгрунтовано можливості його впровадження в Україні. Особливу увагу приділено управлінню туристичною галуззю у контексті глобалізаційних процесів.

Раскрыт концептуально-методологический аспект управления социальным развитием (УСР). Рассмотрены идеология государства как инструмент УСР в работах Л.Альтюссера, анализ государственной политики как важный инструмент решения социально-экономических проблем украинского общества, система образования как среда воспроизводства интеллектуальных ресурсов общества, охрана культурного наследия как фактор социального развития государства. Проанализирован европейский опыт решения язычноэтнических проблем, обоснованы возможности его внедрения в Украине. Особое внимание уделено управлению туристической отраслью в контексте глобализационных процессов.

Висвітлено актуальні питання визначення нової ідеології державотворення та формування політики розбудови незалежної України на засадах гуманістичного світогляду. Проаналізовано шляхи становлення та змін механізмів формування світогляду в історії пізнання, соціальні особливості різноякісних світоглядних орієнтацій та напрямки формування уявлень про цілісне буття, досліджено духовні складові світогляду та механізми оптимізації їх практичного використання у сфері наукового пізнання, освіти та управління соціальними процесами. Основні результати дослідження застосовано для розробки та читання нових курсів, навчальних програм у процесі підготовки фахівців, а також у проектуванні науково-дослідних розробок.

Наведено матеріали доповідей учасників конференції щодо актуального стану та перспектив розвитку соціально-гуманітарної сфери України, Росії, Білорусії. Розкрито особливості процесів управління соціальним розвитком. Розглянуто інституційну базу соціальної політики, її засоби та критерії розвитку. Обговорено проблеми соціального захисту та соціальної безпеки людини та суспільства. Висвітлено гуманізаційні аспекти соціального розвитку, питання гуманітарної політики щодо розвитку освіти, науки, культури, спорту й охорони здоров'я. Розкрито проблеми та перспективи розвитку соціально-політичного простору сучасності.

Приведены материалы докладов учасников конференции об актуальном состоянии и перспективах развития социально-гуманитарной сферы Украины, России, Беларуссии. Раскрыты особенности процессов управления социальным развитием. Рассмотрена институционная база социальной политики, ее средства и критерии развития. Обсуждены проблемы социальных защиты и безопасности человека и общества. Освещены гуманизационные аспекты социального развития, вопросы гуманитарной политики относительно развития образования, науки, культуры, спорта и охраны здоровья. Раскрыты проблемы и перспективы развития социально-политического пространства современности.

Висвітлено соціально-філософські проблеми інтеграції, еволюції історичних досліджень та сучасні концепції міжнародних відносин. Проаналізовано стратегії інтеграції та тенденції інтеграційних процесів (ІП) у сучасному світовому просторі, описано теоретичні моделі їх альтернативного розвитку. Розглянуто питання фінансової інтеграції та геоекономічної стратегії держави. Визначено тенденції ІП та формування загальноєвропейського освітнього простору.

Висвітлено системні основи управлінської діяльності та визначено механізми управління соціальними процесами. Розглянуто ідеологічні парадигми управління, а також стилі та методи управлінської діяльності. Охарактеризовано особистість в системі управління соціальним розвитком. Приділено увагу духовним основам управління розвитком суспільства, розвитку кадрового потенціалу управлінської еліти й уніфікації управлінської діяльності в цілому. Визначено маркетологічні засади управлінської діяльності та поняття тренінгу як технології підготовки управлінської еліти.

Розглянуто онто- і гносеологічні, понятійно-категорійні та теоретико-методологічні складові управління процесами формування і розвитку системи пізнавальної діяльності як умови забезпечення якості вищої освіти. Надано таблицю кумуляції уявлень про розвиток засобів пізнання. Констатовано розрізненість сфери науки та ЗМІ. Доведено, що державні службовці на місцевому, регіональному та державному рівнях, крім високорозвиненої комунікативної культури, мають бути взірцем дослідницьких аналітичних, проективних конструктивних, креативних і транзитивних стилів, форм і методів управлінської діяльності, спрямованої на вирішення стратегічних завдань розвитку базових сфер життєдіяльності суспільства.

Рассмотрены онто- и гносеологические, понятийно-категорийные и теоретико-методологические составляющие управления процессами формирования и развития системы познавательной деятельности как условия обеспечения качества высшего образования. Предоставлена таблица кумуляции представлений о развитии средств познания. Констатирована разрозненность сферы науки и СМИ. Доказано, что государственные служащие на местном, региональном и государственном уровнях, кроме высокоразвитой коммуникативной культуры, должны быть образцом исследовательских, аналитических, проективных конструктивных, креативных и транзитивных стилей, форм и методов управленческой деятельности, направленной на решение стратегических задач развития базовых сфер жизнедеятельности общества.

Аre considered onto-and the epistemological, conceptual-categorical and theoretical and methodological components of managing the processes of formation and development of cognitive activity as a condition for ensuring the quality of higher education.Courtesy table cumulating representations about the development of cognition. Ascertained fragmentation of science and the media. It is proved that government officials at local, regional and state levels, but a highly developed communicative culture should be a model for research, analytic, projective, constructive, creative and transitive styles, forms and management practices aimed at addressing the strategic objectives of the basic spheres of the society

Проаналізовано онтологічні та гносеологічні складники природи світогляду особистості, обумовлені різними світоглядними орієнтаціями. Розкрито значення поняття "світогляд". Наведено гносеологічні моделі розвитку світоглядних орієнтацій за часів протосоціуму, в античний період, за часів середньовіччя, епохи Відродження та Нових часів, сучасні світоглядні орієнтації та їх розвиток у майбутньому. Висвітлено головні відмінності освіти майбутнього. Розглянуто основні засади, на яких має будуватися практичне формування та розвиток державно-громадського механізму управління якістю вищої освіти: ідеї світоглядної єдності; принципи цілісності світоглядних орієнтацій; розуміння законів розвитку буття; логічна обгрунтованість помислів і дій; здатність системи освіти вдосконалювати людей і світ.

Проанализированы онтологические и гносеологические составляющие природы мировоззрения личности в контексте обеспечения в Украине управления качеством высшего образования. Обосновываются отдельные положения, на которых должно осуществляться развитие государственно-общественного управления качеством высшего образования: идеи мировоззренческого единства; принципы целостности мировоззренческих ориентаций; понимание законов развития бытия; логика помыслов и действий; состоятельность системы образования совершенствовать человека и мир.

Given the development in Ukraine, the state-public system of quality higher education, analyzed the ontological and epistemological outlook of the individual elements of nature, due to different philosophical orientation. Explores the meaning of "worldview". Given the extremely poor state of understanding of the historical patterns of philosophical orientations, focus on the main stages of development. Presented by the epistemological model of philosophical orientations during protosotsiumu in the ancient period during the Middle Ages, the Renaissance and the new era, modern outlook and orientation of their development in the future. Outlined the main differences between education of the future. The main principles, which has built a practical formation and development of public-public mechanism for quality control of higher education: the idea of ideological unity, the principles of integrity philosophical orientations, understanding the laws of existence, the validity of logical thoughts and actions, the ability of education to improve people and the world.

Розглянуто альтернативні підходи до управління суспільством, надано розгорнутий аналіз соціальних складових розв'язання проблем на різних рівнях управління суспільством.

Установлено, що біоамідна обробка зерна злакових культур істотно збагачує його протеїном, легкозасвоюваними та біологічно активними речовинами. Це дозволяє використовувати таке зерно як кормову, лікувально-профілактичну домішку, що покращує продуктивні якості та резистентність курок-несучок.

Установлено, что биоамидная обработка зерна злаковых культур существенно обогащает его протеином, легкоусвояемыми питательными и биологически активными веществами. Это позволяет использовать такое зерно в качестве кормовой, лечебно-профилактической добавки, которая улучшает продуктивные качества и резистентность кур-несучек.

Виконано санітарно-гігієнічне оцінювання зернових кормів південного регіону України яке показало, що 27 % зернових кормів уражені мікроскопічними грибами з високим ступенем контамінації. Популяція мікобіоти представлена грибами родів Aspergillus, Alternaria, Pénicillium, Fusarium і Mucor. При цьому, виявлено мікотоксини - афлатоксин Bi, Т-2 токсин та охратоксин А. Вперше здійснено комплексне вивчення хімічного складу, фізико-хімічних властивостей, адсорбційної активності та сорбційної здатності in vitro відносно регламентованих мікотоксинів, а також токсикологічне оцінювання природного мінералу Анальцим Берестовецького родовища Рівненської області. Установлено, що за фізико-хімічними показниками (вміст вологи, здатність щодо набухання та стискання, когезивність, сипучість і токсичність) Анальцим відповідає вимогам, які пред'являють до наповнювачів під час виробництва преміксів (ТУ У 46.15.135-96). Експериментально доведено відсутність токсичної дії Анальциму під час введення його до складу комбікорму у кількості 1 - 3 % та виявлено його позитивний вплив на функціональний стан органів та їх систем лабораторних і сільськогосподарських тварин та їх продуктивність. З метою підвищення сорбційної здатності Анальцима відносно деяких трихотеценових мікотоксинів і підвищення продуктивності тварин розроблено нову кормову домішку - Анальцимосорбент, яка здатна за умов іп vitro сорбувати афлатоксин В＜sub＞1＜/sub＞, патулін, стеригматоцистин і зеараленон на 90 - 100 %. Установлено позитивний вплив у разі введення до складу комбікорму 0,5 % Анальцимосорбенту на показники білкового, вуглеводного, жирового та мінерального обмінів в організмі та на активність ферментів сироватки крові свиней. Ветеринарно-санітарне оцінювання м'яса свиней за використання у годівлі Анальцимосорбенту показало, що м'ясо піддослідних тварин за органолептичними, фізико-хімічними, бактеріологічними показниками та біологічною повноцінністю відповідає вимогам ГОСТу для доброякісного м'яса. Включення 0,5 % Анальцимосорбенту до маси сухої речовини корму молодняка свиней та великої рогатої худоби сприяє підвищенню середньодобових приростів на 7,35 і 10,03 %, а за використання дійним коровам - збільшенню середньодобового надою та вмісту жиру в молоці на 3,51 і 0,16 % відповідно.