Проаналізовано становлення і розвиток етики державних службовців як гуманізуючого фактора державного управління та підвищення його ефективності у контексті адміністративної реформи в Україні. Розкрито соціально-психологічні, аксіологічні та політико-правові засади формування етики державних службовців та її удосконалення на основі розбудови етичної інфраструктури державної служби.

Проанализированы становление и развитие этики государственных служащих как гуманизирующего фактора государственного управления и повышения его эффективности в контексте административной реформы в Украине. Раскрыты социально-психологические, аксиологические и политико-правовые основы формирования этики государственных служащих и ее усовершенствования на основе развития этической инфраструктуры государственной службы.

Розглянуто польський культурно-філософський вплив на формування української національної свідомості та прагнення українців на вільний розвиток, а також на свободу соціального буття, репрезентуючи найбільш цікаві праці польських й українських дослідників у сфері державотворення. Висвітлено національний польський і український контекст культури та історії у становленні державності з урахуванням особливостей і політичних розбіжностей.

Досліджено концепцію українського культурницького націоналізму як націоналізму "недержавної" нації в контексті процесів самовизначення європейських народів. Проаналізовано провідні концепції походження та типології націоналізму, зокрема, висвітлено сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Виділено чинники становлення та фактори розвитку культурницького націоналізму в Україні, прослідковано генезу утвердження його ідей у працях діячів української духовної культури - Кирило-Мефодіївського братства, громадівців, І.Франка, Лесі Українки, М.Грушевського, С.Рудницького. Наголошено на духовно-релігійних факторах формування національної свідомості в Галичині та визначено найважливіші чинники, що впливали на утвердження концепції українського культурницького націоналізму.

Здійснено системний концептуально-цілісний аналіз процесу формування етики державних службовців за умов демократизації та професіоналізації державної служби. Обгрунтовано модель етичної інфраструктури, яка забезпечує його реалізацію з урахуванням актуальних потреб розвитку української держави. Розкрито суть, зміст, структуру, функції етики державних службовців як різновиду професійної етики та методологію її дослідження. Показано, що етика державних службовців органічно поєднується з демократичними цінностями, а її реалізація вимагає використання в діяльності державної служби демократичних форм і методів. Проаналізовано теоретичні підходи до професійної етики державних службовців та практику етизації державної служби США, країн Європейського Союзу та Російської Федерації. Виявлено суперечності та тенденції розвитку етичної поведінки державних службовців. Доведено, що керованість процесу формування їх етики забезпечує розвиток етичної інфраструктури державної служби, в якій на комплементарних засадах взаємодіють етичні, політичні, правові та інші регулятори професійної діяльності даних службовців.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження національної політичної культури (ПК). Розглянуто специфіку нації як суб'єкта й об'єкта ПК, обгрунтовано сутність та зміст імперативів, функції та інфраструктуру національної ПК. Наведено характеристику просторово-часового континууму досліджуваного феномена. Проаналізовано зміст соцієтальних елементів національної ПК та особливості їх функціонування в сучасному українському суспільстві. Обгрунтовано методику формування матриці національної ПК для узагальнення її сутнісних особливостей.

Запропоновано етнополітичну концепцію нації з використанням національного принципу. Розкрито сутність національного феномену, механізми його зародження та розвитку. Охарактеризовано процес формування основних форм націй у сучасному світі. Проаналізовано етнополітичні процеси в Україні, зроблено висновок про закономірний характер формування етнополітичної моделі модерної української нації. Показано роль національної культури у націогенезі. Висвітлено теоретичні основи самоорганізації етнічних спільнот.

Предложена этнополитическая концепция нации с учетом национального принципа. Раскрыта сущность национального феномена, описаны механизмы его зарождения и развития. Охарактеризован процесс формирования основных форм наций в современном мире. Проанализированы этнополитические процессы в Украине, сделан вывод о закономерном характере формирования этнополитической модели модерной украинской нации. Показана роль национальной культуры в нациогенезе. Освещены теоретические основы самоорганизации этнических общин.

Обгрунтовано науково-теоретичні та методичні основи суспільно-географічного дослідження транспортної інфраструктури великого міста. Проведено оригінальну класифікацію головних елементів транспортної інфраструктури великих міст. Виділено дві групи чинників розвитку транспортної інфраструктури великих міст: природно-географічні та суспільно-географічні. Здійснено покомпонентну характеристику головних видів транспортної інфраструктури великих міст регіону. Виділено головні форми територіальної організації транспортної інфраструктури великих міст. Запропоновано перспективні напрями розвитку й організаційно-технічні заходи щодо покращання стану транспортної інфраструктури великих міст Західного регіону України у найближчому майбутньому.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження національної політичної культури (НПК) як актуальної науково-практичної проблеми. Обгрунтовано методологію дослідження НПК на основі соцієтального підходу, що дозволяє представити націю як колективного суб'єкта політичної культури, проаналізувати культуру на системно-цілісному рівні, виявити та дослідити загальнонаціональні політико-культурні форми й їх детермінувальний вплив на політичну сферу суспільства. Розроблено концепцію НПК і розкрито її євристичний потенціал. Обгрунтовано та впроваджено в науковий дискурс поняття "політико-культурна суб'єктність нації", "імперативи НПК", "інфраструктура НПК". Окреслено методологічні засади дослідження основних соцієтальних форм пізнавального, поведінкового й інституціонального рівнів НПК та узагальнено їх зміст у матричній формі. Охарактеризовано місце та роль ідеї нації та національної ідеї в політико-культурній системі та визначено критерії типології НПК. Розкрито типологічні риси сучасної української політичної культури.

Розкрито зміст етнополітики українських партій, які представляють основні ідеологічні доктрини сучасності. Проаналізовано програми, з якими політичні сили брали участь у парламентських виборах 2006 і 2007 рр., і наведено узагальнювальну характеристику етнополітичних орієнтацій вітчизняних партій і блоків.

Розкрито підходи до типології національної політичної культури. Визначено критерії, що відображають сутнісні риси національних спільнот та ідентифікують типологічні ознаки політичної культури. На цій основі охарактеризовано українську політичну культуру.

Обгрунтовано необхідність використання поняття "імператив" для характеристики основних вимог до формування і функціонування національної політичної культури. З уваги на ідеї щодо сутнісних ознак культури та особливостей її політичного компонента розкрито зміст актуальних імперативів національної політичної культури, їх орієнтаційний та мобілізуючий потенціал.

Розкрито сутність соцієтального підходу до формування матриці національної політичної культури. Охарактеризовано різновиди політико-культурних матриць, що використовуються в пізнавальному процесі, та розкрито основний зміст матриці української політичної культури.

Досліджено концептуальні підходи до осмислення процесів формування національної культури, що представлено у модерністських теоріях нації. Зокрема, погляд Е. Гелнера на національну культуру як сплав традиційно-народної та високої культур; ідея Е. Сміта про формування нації з латеральних і демотичних етносів, що призводить до утвердження масової громадянської культури; судження В. Кимлічки про націєгенезу на основі формування так званої соцієтальної культури, що представляє собою спільність мови та базових суспільних інститутів. Крізь призму названих концептуальних ідей охарактеризовано стан, тенденції та проблеми становлення національної культури в сучасному українському суспільстві.

Розглянуто задачу реалізації методу пошуку інформації у файлах БД, який враховує розподіл імовірностей звертання до записів, в СКБД PostgreSQL через розширення її функціональних можливостей. Наведено розв'язок підзадачі - реалізацію аналізатора статистики звернень до записів.

Розкрито теоретичні основи національної політичної культури та обгрунтовано методологію її дослідження на базі соцієтального підходу. З'ясовано зміст імперативів, функцій та інфрастуктури, національної політичної культури. Досліджено загальнонаціональні політико-культурні форми, їх детермінуючий вплив на політичні процеси. Обгрунтовано засади типології національної політичної культури. Розкрито сутнісні риси політичної культури українського народу, місце і роль в ній національної ідеї.

Розкрито теоретико-методологічні основи дослідження модерної української нації. Обгрунтовано етнополітичну концепцію нації. Показано роль громадянського суспільства в національній самоорганізації. Проаналізовано духовні чинники відродження та модернізації української нації. Вивчено соціокультурні аспекти національного розвитку. Розглянуто концептуальні засади формування в Україні політичної культури національного типу. Охарактеризовано політичну культуру об'єднаної Європи та з'ясовано її вплив на вітчизняний політикум. Досліджено особливості деполітизації державної служби в Україні в контексті європейського досвіду.

Вивчаючи природу та форми прояву духовності, з'ясовано, що цей загальнокультурний феномен є однією з головних характеристик українського народу, її виховним ідеалом. Стверджується, що в сучасному суспільстві проблема формування системи духовних цінностей є пріоритетною, позаяк існує потреба в побудові гуманітарно спрямованої держави та соціуму. Тому соціальний працівник, який працює у сфері "людина-людина", повинен усвідомлювати важливість ціннісно-етичної сфери своєї діяльності, адже духовність є домінантою у формуванні його високого рівня професійної майстерності.

Нові виклики детермінують розробку дієвих механізмів передбачення безконфліктних способів розвитку соціального життя, зокрема застосування методології форсайту - конструювання бажаних сценаріїв майбутнього та розробку ефективних інструментів уникнення деструктивних форм взаємодії між агентами суспільного загалу. Визначено, що існування соціальних проблем потрібно розглядати на макрорівні й добирати технологій подолання системних суперечностей у різних сегментах суспільства. До переваг проведення форсайт-досліджень у сфері соціальної проблематики варто віднести залучення до обговорень як фахівців, так і простих громадян. Визначення критичних технологій, які структурують напрями соціальної політики держави, є орієнтирами в діяльності працівників соціальної роботи.

У даній праці проаналізовано просторові аспекти розвитку туристичної інфраструктури в містах Нижньої Сілезії. Проаналізовано тенденції розвитку мережі готельних і гастрономічних підприємств. Звернено увагу на властивості транспортної і допоміжної інфраструктури, до яких були направлені значні інвестиції впродовж останніх років. Охарактеризовано актуальні проблеми розвитку туристичної інфраструктури на території нижньосілезького воєводства. Запропоновані перспективні напрями розвитку туристичної інфраструктури в Нижній Сілезії.

Висвітлено проблематику формування та розвитку туристичних дестинацій (ТД) Тернопільщини. Проаналізовано ресурсне забезпечення та сформовано стратегічні вектори їх розвитку. Охарактеризовано ТД Тернопільщини. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку туристичного, рекреаційного та готельного бізнесу в ТД. Розглянуто культурно-подієвий туризм Тернопільщини як каталізатор ефективного просування ТД на всеукраїнському та світовому ринках.