Спрямовано на розширення обліково-аналітичних навичок здобувачів вищої освіти, засвоєння методики фінансового обліку, економічного аналізу й аудиту в системі сучасних бізнес-комунікацій. Розкрито оновлену методику фінансового обліку, обґрунтовано особливості трансформації до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, окреслено роль та місце обліку в цифровій економіці, досліджено зміни його змістових, методологічних і концептуальних засад під впливом цифровізації і нових вимог стейкхолдерів до релевантності інформаційного контенту. Розглянуто питання методики проведення економічного аналізу діяльності підприємства, основних бізнес-процесів та їх об’єктів. Викладено суть і роль економічного аналізу в системі управління підприємством. Особливості та сферу застосування його методичного інструментарію, методику аналізу основних показників діяльності господарюючих суб’єктів сфери матеріального виробництва. Охарактеризовано сучасне бачення аудиту, його організаційні особливості та методику. Описано основні концептуальні організаційні підходи до проведення аудиторських перевірок, розкрито питання контролю якості аудиту та супутніх послуг з дотриманням вимог професійної етики. Означено роль Міжнародних стандартів аудиту (МСА), як основи для організації, проведення аудиторської перевірки та оформлення її результатів. Пояснено та проілюстровано глибше розуміння аудиту крізь призму застосування МСА.

Відповідає навчальній програмі з дисциплін "Анатомія людини", "Гістологія, цитологія та ембріологія", "Клінічна анатомія" та вимогам навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" для спеціальності "Стоматологія", у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації. Розглянуто питання ротової порожнини. Охарактеризовано зубощелепну систему. Наведено дані одонтометрії постійних та молочних зубів.

Розглянуто теоретико-прикладні засади функціонування та розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Значну увагу приділено формуванню та використанню потенціалу підприємства в цілому й окремих його складових; інвестиційно-інноваційній складовій підприємницької діяльності; аналізу тенденцій розвитку та проблем функціонування підприємств окремих галузей національної економіки. Викладено питання формування ринкової позиції підприємств сфери агробізнесу. Висвітлено теоретико-методичні основи розробки кадрової стратегії підприємства. Розкрито проблеми обгрунтування місії та вибору цілей функціонування підприємства. Розглянуто питання діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства.

Висвітлено актуальні теоретичні та практичні питання, що стосуються механізмів і засобів забезпечення законності та правопорядку в аспекті протистояння військовій агресії та мировідбудови. Розглянуто особливості забезпечення екологічної безпеки в новітній економічній стратегії, духовні засади гуманізації державного управління, перспективи розвитку територіальних громад в Україні в період післявоєнної відбудови. Висвітлено правові проблеми застосування штучного інтелекту в системі правосуддя України. Увагу приділено концепції реформування обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності під час дії правового режиму воєнного стану, проблемам безробіття працездатного населення в умовах трансформаційної економіки, питанням забезпечення публічної безпеки та правопорядку органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями в умовах воєнного стану та мировідбудови.

Формування здоров'я людини проходить в умовах як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього середовища. Простежено безсумнівний зв'язок між здоров'ям людини та ступенем її втручання в природне середовище, який, у свою чергу, зумовлений рівнем екологічної свідомості суспільства. Мета роботи - дослідження формування в молоді цілісної екологічної свідомості та взаємодії її складових, а саме обізнаності, настанов та діяльності. Використані методи: бібліографічний; метод анкетування (для збору даних щодо екологічної свідомості молоді); статистичний (для відбору та аналізу матеріалів); математичний (для конструювання формул і розрахунку рівнів екологічної свідомості та її складових). Розроблено анкету для опитування студентів та школярів старших класів у різних містах України. В опитуванні взяли участь 285 респондентів віком від 15 років до 24 років. Задля можливості порівняти рівень екологічної свідомості молоді з людьми інших вікових груп до анкетування було залучено 53 респонденти старшого віку, що становило 15,7 % від загальної кількості опитаних. Анкету було умовно розбито на смислові модулі для можливості визначення рівнів екологічних знань, настанов та поведінки. Для досягнення мети роботи було здійснено оцінювання рівнів екологічної свідомості та її складових із урахуванням статі, віку, місця проживання та фаху навчання. Кількісні значення рівнів складових екологічної свідомості розраховували за формулами інтегрального оцінювання. Для зручності оцінювання рівня складових екологічної свідомості кількісні значення були проранжовані за трьома класами вираженості: слабка, середня та висока. Виявлено, що молоді люди обох статей майже не відрізняються за високим рівнем настанов. Однак частка дівчат з високим рівнем обізнаності дещо більша за частку хлопців і значно перевищує за високим рівнем діяльності. Усвідомлення соціальної та індивідуальної цінності природи значно зростає з дорослішанням, проте готовність до активної природоохоронної діяльності з віком майже не змінюється. Установлено залежність екосвідомості від місця проживання: у маленьких містах екосвідомість у мешканців вища, ніж у тих, хто проживає у великих містах. Також екосвідомость залежить від фаху навчання: у студентів гуманітарних спеціальностей спостерігається вірогідно вищий рівень екосвідомості, ніж у студентів технічних вузів. Аналіз одержаних результатів сприятиме розробленню шляхів формування екологічної свідомості учнів та студентів, що є одним з головних завдань еколого-гігієнічної просвіти та виховання молоді.

Мета роботи - оцінка ризику канцерогенних речовин з доведеною небезпекою для людини на рівні чинних гранично допустимих концентрацій. Результати отримано на підставі збору та аналізу даних щодо хімічних канцерогенних сполук, які включено до вітчизняної нормативної бази допустимого вмісту в атмосферному повітрі населених місць, а також бази Директив країн ЄС та Міжнародної агенції з вивчення раку із застосуванням бібліосемантичного, бібліографічного та гігієнічного методів дослідження. При цьому до розгляду бралися хімічні речовини, класифіковані експертами стосовно канцерогенності для людини: безумовно канцерогенні (група 1), ймовірно (група 2А) та можливо канцерогенні для людини (група 2В). Визначено в переліку віднормованих в атмосферному повітрі канцерогенних речовин 52 сполуки, з яких 12 речовин віднесено до групи 1, 13 - до групи 2А та 27 - до групи 2В. Глибокому аналізу підлягали лише речовини першої групи. Для оцінки небезпеки концентрацій речовин на рівні гранично допустимих концентрацій визначалися показники ризику за рекомендованими методичними документами. Проведені розрахунки канцерогенного ризику, зумовленого концентраціями цих речовин на рівні гігієнічних регламентів для атмосферного повітря населених місць, засвідчили, що тільки для двох сполук (бенз/а/пірену та формальдегіду) ризик прийнятний і відповідає міжнародним стандартам, рекомендованим ЄС та ВООЗ. Для інших речовин цієї групи канцерогенний ризик впливу є надмірним. Зроблено висновок щодо необхідності перегляду існуючих гігієнічних нормативів з позицій ризику та розгляду їх у подальшому в якості середньорічних. Для вирішення цього питання в роботі висвітлена критеріальна шкала "концентрація - канцерогенний ризик", за допомогою якої запропоновано визначати гранично допустимі концентрації за показниками прийнятного для умов України ризику.

В условиях постоянного роста бремени хронических неинфекционных заболеваний эпиднадзор нуждается в дополнении традиционных статистических показателей здоровья критериями, характеризующими процессы хронизации патологии. Цель работы - научное обоснование и разработка статистических характеристик хронических неинфекционных заболеваний, пригодных для эпиднадзора в системе общественного здоровья. Использованы методы: библиографический; статистический (для анализа материалов о здоровье населения); математический (для конструирования формул и индексов); расчетный (для вычисления показателей хронизации патологии); эпидемиологический (для оценки хронизации болезней разных классов). Исходной статистической информацией служили материалы МЗ Украины о смертности, общей и первичной заболеваемости населения по шести классам болезней, к которым относятся наиболее распространенные хронические болезни. Предложенный комплекс показателей, включающий и имеющиеся в научной литературе индексы, и разработанные нами, содержит следующие характеристики: статистические показатели официальной отчетности, показатели хронизации патологии, летальности и выживаемости популяции и индекс опасности хронических заболеваний, который можно считать интегрированным показателем, характеризующим хронические болезни. Установлены разноплановые характеристики хронических неинфекционных заболеваний разных классов болезней, что отражается, в частности, на соотношения между хроническими заболеваниями с сохраненной и утраченной жизнеспособностью. Для болезней костно-мышечной системы на один фатальный случай приходится более 9000 случаев хронических болезней с сохраненной жизнеспособностью; для болезней системы кровообращения этот показатель достигает лишь 58, а для новообразований - всего 22. Это корреспондируется с оценкой индекса опасности хронических заболеваний (соответственно 0,7; 153,7; 328,5 у.е.). Использование предложенного комплекса показателей позволяет проводить сравнительный анализ опасности хронизации болезней отдельных классов, отслеживать изменение этих процессов во времени, является важной частью управления частотой и исходами хронических заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р364.192 + Р457.345

Рубрики:

Рентгенологічне дослідження і рентгеноанатомія системи дихання

Прийоми і методи оперативних втручань на органах грудної порожнини. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано нормативно-правову базу, на якій грунтується діяльність адвокатури, та проаналізовано Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Акцентовано увагу на основних засадах цього закону, додержання та забезпечення яких позитивно впливає на організацію та функціонування адвокатури загалом і на діяльність адвокатів зокрема. Розглянуто вимоги до особи, яка хоче отримати статус адвоката. Водночас звернено увагу на те, що визначення правового статусу адвоката позначено лише ознакою "фізична особа", наявністю свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, а також іншими відомостями, які не мають нормативного закріплення в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", але разом із тим додаткова інформація персонального змісту повинна бути внесена до Єдиного реєстру адвокатів. Визначено ознаки представництва та його підстави, що позитивно вплинуло на аналіз представницької діяльності адвоката, яка передбачає здійснення різних юридичних процедур, спрямованих на захист прав, свобод і законних інтересів особи, яку представляє адвокат. Охарактеризовано адвокатську монополію на прикладі зарубіжних країн і проаналізовано їх роль для України. Визначено основні переваги та недоліки адвокатської монополії. Окрім того, як свідчить практика діяльності зарубіжних країн, монополія на адвокатську діяльність є суттєвим зміцненням їх правового статусу, а також однією з умов підвищення професійної майстерності та конкурентної здатності між самими адвокатами, що без сумніву покращує якість надання послуг із боку адвоката.

Проаналізовано бюджетно-правові принципи. Визначено поняття принципів права, їх значення для правової системи загалом. Проаналізовано українське законодавство, на основі якого можна виділити принципи бюджетного права, а також зазначено, чим відмінні принципи саме бюджетного права в системі фінансових правовідносин. Обгрунтовано, що практика реалізації бюджетних відносин свідчить, що учасники бюджетної діяльності внаслідок регулювання бюджетних відносин захищеності не одержують. Оскільки за визначенням правові принципи є не лише основами або положеннями, а й також ідеалами правового регулювання бюджетних відносин, то варто визначити принцип правової захищеності як принцип бюджетного права. Принцип правової захищеності в бюджетному праві встановлює, що бюджетні призначення й асигнування мають складатися, затверджуватися та використовуватися відповідно до бюджетного законодавства, мета полягає в тому, щоб здійснити державні програми, які стосуються соціального захисту, і доводити до розпорядників бюджетних коштів у визначених та профінансованих трансфертах із державного бюджету місцевим бюджетам або в міжбюджетних угодах. На основі проведеного аналізу з'ясовано, що загальні принципи бюджетного права - це такі, дія яких поширюється на всі інститути, що становлять структуру бюджетного права як підгалузі фінансового. Із цих позицій формується система принципів бюджетного права, що мають вертикальну ієрархічну структуру, тобто вони спираються на загальноправові принципи (законність, верховенство права, рівність, єдність, відповідальність тощо) і на загальні фінансово-правові (плановість, самостійність суб'єктів фінансових правовідносин, прозорість і гласність, публічність фінансових ресурсів, федералізм тощо), які реалізуються в бюджетних правовідносинах. У роботі стверджено, що оскільки бюджетне право є підгалуззю фінансового, то деякі принципи в них, звісно ж, перетинаються. Однак бюджетне право також характеризується і власними принципами, що вирізняє цю галузь від інших галузей права. Зокрема, головною відмінністю є наявність принципу повного забезпечення надходжень до всіх бюджетів, а також оптимальне їх використання.

Звернено увагу на проблеми підготовки кадрів вищої кваліфікації для профілактичної медицини в сучасних умовах, сучасні форми післядипломної освіти для спеціалістів медико-профілактичного напряму. Вказано шляхи удосконалення системи гігієнічної оцінки якості повітря на державному рівні. Визначено стурбованість населення щодо погіршення самопочуття, спричиненого забрудненням атмосферного повітря лісовими пожежами. Проаналізовано вплив вологості атмосферного повітря на самопочуття людини. Визначено гранично допустиму концентрацію у повітрі робочої зони варфарину натрію. Звернено увагу на особливості перебігу адаптаційних процесів, які відбуваються в організмі студентів за умов організації дистанційного формату навчання.

Досліджено питання професійної підготовки інженерів аграрного профілю (далі - ІАП) в системі вищої освіти Франції. Розкрито особливості структури, змісту, форм, методів навчання у процесі їх підготовки у французьких вищих інженерних школах, до яких належать: модульна система організації навчання з інтегративним модульним контролем комісією, міждисциплінарна структуризація змісту навчання, професіоналізація навчання на основі принципів педагогічної інноваційності, поєднання під час навчання досвіду академічного викладацького складу та фахівців-професіоналів і тісного співробітництва інженерних шкіл з професійними колами, орієнтація ІАП на виконання насамперед управлінської функції, реалізація наскрізного трирічного інженерного проєкту, який виконується майбутнім ІАП на виробництві. Представлено структурно-функціональну схему професійної підготовки ІАП в університетах і вищих інженерних школах Франції, що унаочнює освітній процес і відображає зміст підготовки цих фахівців протягом трьох років навчання. Схарактеризовано основні історичні етапи розвитку вищої аграрно-інженерної освіти Франції. Проаналізовано структуру та зміст навчальних програм підготовки ІАП у Франції й Україні. Обґрунтовано доцільність використання досвіду французьких вищих інженерних шкіл у процесі професійної підготовки ІАПв Україні (розширення можливостей неформальної освіти з подальшою сертифікацією набутих фахівцем компетентностей, запровадження внутрішньої та зовнішньої мобільності студентів шляхом стажування як обов'язкового складника навчального плану, гнучкість програмних компонентів, виконання наскрізного інженерного проєкту).

Розглянуто нову методику відокремлення звуків дихання від звуків серця у загальному сигналі, зареєстрованому на поверхні людського тіла. Запропонований підхід засновано на комбінації байєсівської техніки придушення шумової перешкоди та методах математичної морфології. Запропонований метод апробовано на реальних аускультативних сигналах. Оцінка ефективності алгоритму за допомогою слухового, візуального та числового аналізу показує, що розроблений підхід є перспективною альтернативою існуючим технікам розділення аускультативних сигналів на його природні компоненти.

У задачах оптоакустики знешумлення зареєстрованих сигналів є одним з найважливіших кроків. Сучасні методи видалення шумів, такі як вейвлет- або курвлет-фільтрація не завжди надають прийнятні результати за їх застосування в реальних умовах. Ефективність цих фільтрів суттєво залежить від апріорної інформації про вид шумів та сигналів, числвих комбінацій та форм параметрів вейвлет-перетворення, а багатовимірне розширення таких фільтрів досить нетривіальне. Мета дослідження - виявити оптимальний за своїми характеристиками фільтр, зручний для застосування у лабораторній та медичній практиці, коли види шумів апріорі невідомі, а на налаштування фільтру не має витрачатися багато часу. У запропонованій роботі розглянуто просторові фільтри, які мають лише один параметр налаштування - розмір вікна. Аналізуються тривимірні розширення таких фільтрів, як медіанний фільтр та усереднюючий фільтр, їх адаптивні варіанти (просторовий фільтр Вінера та модифікований медіанний), а також ітеративний відсікаючий фільтр. За допомогою теорії нечітких множин в умовах багатокритеріального вибору було виявлено, що найкращими з перелічених фільтрів є модифікований медіанний та відсікаючий ітеративний фільтри, які демонструють найкращі результати за такими характеристиками якості, як відношення сигнал/шум, індекс структурної подібності, середньоквадратичне відхилення та пікове відношення сигнал/шум.

На пошану 80-річного ювілею визначного організатора української науки, президента Української Вільної Академії наук (УВАН) у США проф. Альберта Кіпи опубліковано матеріали про життєвий і науковий шлях вченого-літературознавця, його громадську діяльність. Надруковано студії науковців переважно материкової України і джерельні матеріали з архіву ім. Д. Антоновича УВАН у США, що висвітлюють біографію й наукову діяльність видатних гуманітаріїв Академії, більшість з яких у різний час були її президентами: Дмитра Дорошенка, Дмитра Чижевського, Олександра Оглоблина, Юрія Шевельова, Омеляна Пріцака, Марка Антоновича та інших. У науковий обіг уперше введено листування між ученими, в якому висвітлено історію Академії, що продовжувала у часи комуністичного панування в Україні традиції незалежної Всеукраїнської академії наук у Києві (1918 - 1929 рр).

Одним із головних пріоритетів Української держави є створення політичних, економічних, соціальних і правових умов для реалізації відносин у сфері праці. Правове регулювання відносин у сфері праці має тісний міжгалузевий зв'язок, що надає можливість значною мірою регулювати соціально-трудові відносини. Однак залишається проблемою відсутність належної та достовірної інформації з боку органів публічного управління щодо зайнятості та працевлаштування населення економічно активного віку. Державна політика України в управлінні відносинами у сфері праці в основному передбачає проведення реформ, що, як правило, залишаються невиконаними або недовиконаними. Так, наявність застарілого за змістом законодавства у сфері праці та адміністративного законодавства є однією з перепон використання інформації для належного правового регулювання відносин у сфері праці. Серед напрямів державної інформаційної політики проблемними залишаються питання, що пов'язані з доступом людини до працевлаштування за відсутністю достовірної інформації про наявні вакансії. Залишається суперечливою за змістом реалізація можливостей у сфері праці, яка пов'язана з порушенням законодавства про працю та притягненням винних осіб до юридичної відповідальності. Неврегульованими зі сторони держави є відносини у сфері праці, які стосуються громадян, що працюють за межами України. Потребують інформаційного забезпечення у працевлаштуванні особи, які є тимчасово переміщені зі східних територій України. Перелік зазначених та інших проблем, що пов'язані з інформаційною політикою держави у сфері працевлаштування, потребує не лише гарантій для суб'єктів трудових відносин, але й належного забезпечення шляхом створення дієвих механізмів правового регулювання діяльності держави у сфері інформації.

На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об'єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів вважати: функціонально - види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; процесно-стратегічне планування та прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб'єктів господарювання; векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб'єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін і послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування та довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об'єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів та розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього.

Оптоакустична томографія ефективна при її застосуванні до задач візуалізації об'єктів, що мають підвищений коефіцієнт поглинання світла по відношенню до навколишнього середовища. До таких задач належить, наприклад, дефектоскопія, візуалізація кровоносних судин, виявлення і моніторинг пухлин, діагностика пористості композиційних матеріалів, високоточне локальне вимірювання модулів пружності. При цьому, якість оптоакустичних зображень значною мірою пов'язана з такими факторами, як шум (шуми апаратури і навколишнього середовища) і спотворення, зумовлені особливостями самої моделі і розрахунковим алгоритмом. У роботі запропоновано ітеративний алгоритм поліпшення якості оптоакустичних зоб ражень, заснований на припущенні про постійність модельних і численних спотворень і наступному порівнянні (і коригуванні) відновлених зображень з оригінальними даними. Проведено числове моделювання поширення хвиль ультразвукового діапазону в середовищах, наближених до м'яких біологічних тканин. Показано ефективність підходу вже при використанні незначної кількості ітерацій.

Викладено основні результати наукової розвідки довготривалих змін чисельності людності України та компонентів її формування у глибокій історичній ретроспективі. Завдання статті - розширити уявлення щодо трансформаційних змін складових формування чисельності населення України як за статистичний час, так і у достатистичну еру вітчизняної історії. Демостатистичним підгрунтям дослідження є реконструйовані автором історичні ряди демографічної динаміки нашої країни, які вперше дали можливість відтворити реальну траєкторію кількісних змін населення України від початку нашої доби. Досліджено трансформацію показників відтворення людності країни у контексті теорії демографічної модернізації та у порівнянні зі змінами аналогічних індикаторів в інших країнах Європи. Вперше з'ясовано, що загальний тренд у чисельності населення України упродовж тисячоліть був неоднозначним, особливо у минулому. Пертурбації (війни, голод, епідемії, природні катаклізми) зробили лінію тренду хвилеподібною; упродовж другого тисячоліття річні темпи приросту 150 разів опускалися нижче нульової позначки. Результати дослідження дали змогу вперше здійснити коректну періодизацію демографічного й епідеміологічного переходів: науково встановлено, що демографічний перехід бере свій відлік з середини 1890-х р., а епідеміологічний - з середини 1920-х р. У ході аналізу встановлено, що демографічний розвиток України триває у руслі загальносвітових тенденцій демографічного переходу і під впливом національних відмінностей. Український шлях модернізації в ХХ ст. виявився дуже драматичним - наша країна з 1990-х р. опинилася в авангарді держав, чиє населення скорочується і буде зменшуватись надалі. Специфіка динаміки демографічної модернізації в Україні у ХХ ст. полягає насамперед у тому, що вона, через багатомільйонну гекатомбу людських жертв, має деформований переривчастий характер, а останнім часом відбувається і демодернізація процесів відтворення населення нашої держави.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.