Скачати повний текст

Розкрито трансформацію конкурентних відносин від конкуренції-суперництва до конкуренції-співробітництва між країнами в межах регіонального об'єднання. Визначено конкурентну позицію країни в регіональній інтеграційній системі. Обгрунтовано необхідність посилення використання нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Запроваджено транзитні тарифи для реалізації геополітичних переваг. Встановлено поступовий перехід від цінової конкуренції до конкуренції диференціації. Надано рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки й інтеграції України в світогосподарський простір.

Розглянуто історичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності економіки України та її інтеграційні перспективи. Висвітлено питання трансформації конкурентних відносин в інтеграційних процесах. Проаналізовано розвиток торговельно-економічних зв'язків України з країнами ЄС, ЄЕП, ОЧЕС і ГУАМ. Особливу увагу приділено визначенню тих ринків, де Україна має конкурентні переваги в реалізації товарів і послуг зі значним обсягом доданої вартості. Охарактеризовано моделі конкурентоспроможності національної економіки в контексті управління розвитком інтеграційних зв'язків України.

Розглянуто проблеми науково-технологічного розвитку України з огляду на інтеграційні процеси. Обгрунтовано необхідність поряд із внутрішніми заходами, спрямованими на припинення технологічної деградації промисловості країни, враховувати вплив напряму інтеграційного розвитку України на стан її науково-технологічного простору.

На основі аналізу зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами ОЧЕС та ГУАМ досліджується реалізація існуючих і можливість набуття нових конкурентних переваг, їх вплив на національну конкурентоспроможність і на розвиток інтеграційних процесів. Наведені дані свідчать, що участь України в ОЧЕС і ГУАМ посилює її конкурентні переваги на ринках транспортних послуг, а також у реалізації продукції аграрно-промислового, машинобудівного і військово-промислового комплексів, створює можливості забезпечення альтернативних шляхів доставки в Україну енергоносіїв. Подальший розвиток ОЧЕС і ГУАМ потребує створення міждержавних органів координації діяльності тих галузей економіки, які забезпечують створення континентальних і регіональних систем транзиту енергоносіїв, транспортних коридорів та телекомунікаційних мереж, а також розвиток міжнародного туризму і санаторно-курортного підприємництва.

Подано загальні підходи до визначення початку глобалізації та результатів її розвитку. Розглянуто глобалістику та глобалізм як наукове обгрунтування ідеології глобалізації. Розкрито сутність глобальної економіки та її становлення. Проаналізовано транснаціоналізацію та регіональну інтеграцію як шляхи становлення глобальної економіки. Висвітлено особливості глобальних трансформацій в сучасному світі. Викладено загальні підходи до визначення стратегії. Розглянуто конкурентну стратегію розвитку України за умов глобалізації.

Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку торговельно-економічних зв'язків України з країнами Шанхайської організації співробітництва (ШОС). У зв'язку з тим, що Росія і Китай є основними торговельними партнерами України, покращання зовнішньоекономічних зв'язків України з цією регіональною міжнародною організацією набуває особливого значення і стає реально можливим завдяки впливу історичного і цивілізаційного факторів і давнім і добре розвинутим звіязкам України з Росією. Реалізація домовленостей, досягнутих під час шостого засідання Російсько-Української міждержавної комісії у грудні 2013 року, сприятиме успішнішому розвиткові азіатського вектора інтеграції країни. Аналіз динаміки сальдо і товарної структури товарообігу між Україною і країнами-учасницями ШОС свідчить про необхідність підвищення в експорті питомої ваги високотехнологічної продукції таких галузей промисловості, як ракетно-космічна, авіабудування, суднобудування, машинобудування, ядерна промисловість.

Світлій пам'яті Богдана Гаврилишина присвячується. Розглянуто сучасний стан економіки України, констатовано незадовільний тренд її розвитку. Підкреслено, що процес становлення ринкової економіки України відбувався відповідно до рекомендацій Вашингтонського консенсусу, запропонованого як універсальний рецепт побудови сучасної глобальної економіки. Результатом цього стала втрата Україною високорозвинутої промисловості й орієнтація розвитку економіки переважно на сільськогосподарське виробництво, а також на видобуток сировини, її первинну переробку та експорт продукції із низькою часткою доданої вартості. Значна частина висококваліфікованих кадрів не змогла знайти роботу за рівнем своєї кваліфікації, була вимушена працевлаштуватись у сфері торгівлі або емігрувати за кордон. Подолання негативних тенденцій в економіці України потребує відмови від низки настанов Вашингтонського консенсусу, насамперед від ідеології неолібералізму, яка міститься у їх основі та яка не дотримується своєї ж головної настанови утверджувати справедливість. У сучасному світі за умов розгортання Четвертої промислової революції, впровадження виробництв шостого технологічного укладу кардинально змінюється і економіка. Визначальним фактором стає час реалізації структурно-технологічних зрушень, скорочення якого головним чином залежить від активності держави та національної бізнес-еліти. Посилення цієї активності сприятиме формуванню еко-соціоринкової економіки, економіки знань, справедливості, високих технологій, економіки, здатної підтримувати природне середовище у параметрах, необхідних для збереження екосистеми і попередження кліматичних катастроф. Оптимізація зовнішньоекономічних зв'язків України має надати їй роль мосту між Сходом і Заходом, що сприятиме встановленню між ними взаємовигідних та безконфліктних відносин.

Надано навчальну програму дисципліни “Глобальна економіка” за вимогами кредитно-модульної системи, охоплено весь комплекс навчально-методичного забезпечення, який є необхідним для самостійного вивчення даного курсу. Висвітлено часові межі феномена глобалізації та сутність глобалізації. Розглянуто загальні підходи до визначення початку глобалізації та періодизації її розвитку, а також хронологічні межі глобалізації. Наведено сучасну методологію глобалістики та проаналізовано глобалізм як наукове обґрунтування ідеології глобалізації.

Наведено результати теоретико-методологічного і практичного дослідження інтеграційних аспектів розвитку світової економіки. Розглянуто співвідношення процесів регіоналізації та глобалізації, висвітлено сучасний стан регіоналізації глобальної економіки. Проаналізовано й оцінено участь України у процесах глобалізації та регіоналізації в умовах економічної асоціації з ЄС.