Вперше у вітчизняному літературознавстві досліджено жанрово-стильову специфіку вессекського циклу оповідань Т. Гарді в контексті розвитку англійської літератури XIX - початку XX ст. Охарактеризовано форми реалізації циклічності в малій прозі письменника, монодіалогічної структури образу розповідача, процес і принципи утворення жанрової моделі синкретичного типу. Увагу приділено виявленню принципів творення вторинної реальності (світу Вессексу), моделювання монодіалогічної структури образу розповідача у творах, особливостям тематичного структурування творів збірок, опрацюванню тем оповідань. Створення світу Вессексу є результатом втілення авторської системи міфологізації реальної дійсності. Аналіз авторської системи використання елементів фольклорно-казкових, біблійних і класичних літературних сюжетів, звернень до античної міфології та драматургії, місцевих легенд, дозволив розширити уявлення про поетику малої прози Т. Гарді.

Розглянуто феномен ескапізму, зважаючи на філософсько-методологічну концепцію Е. Фромма, запропоновано толкінівське тлумачення цього явища та відстежено його трансформацію у літературній спадщині письменника. У процесі аналізу творів Дж.Р.Р. Толкіна звернено увагу на автобіографізм явища ескапізму та розглянуто його як один із способів творення літератури.

Рассмотрен феномен эскапизма с точки зрения философско-методологической концепции Э.Фромма, предложено толкиновское толкование этого явления и прослежено его трансформацию в литературном наследии писателя. При анализе произведений Дж.Р.Р. Толкина внимание акцентировано на автобиографизм явления эскапизма и рассмотрен он как один из способов создания полноценного мира литературного произведения.

The paper considers the phenomenon of escapism from the standpoint of philosophic and methodological conception suggested by E. Fromm. It suggests Tolkien's interpretation of the phenomenon and reveals its transformation in the literary heritage of the writer. In the studies of the works by Tolkien a particular emphasis is placed on the phenomenon of escapism and its consideration as a way to create a full-blooded literary world.