Технологічний процес формування профіля титанових лопаток компресора складається з багатьох операцій деформованої обробки, що призводить до виникнення текстури матеріалу. Її особливості в значній мірі впливають на несучу здатність деталей. За допомогою рентгеноструктурного аналізу простежено зміни характеру текстурованості лопаток за технологічним ланцюжком.

Індекс рубрикатора НБУВ: К202.1

Рубрики:

Структура монокристалів металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив технологічних варіантів фінішної обробки лопаток на рівень залишкових напружень, порога втомлюваності, ударних навантажень.

  Скачати повний текст

З застосуванням загальносистемних дослідницьких підходів і економіко-екологічної теорії розроблено засади удосконалення національної економіко-екологічної політики в сфері використання ресурсів водно-болотних угідь, розглянутих як визначену складову національного природного багатства України. На базі загальної параметричної теорії систем розроблено методичні підходи до моделювання та економіко-екологічого прогнозування трансформацій природно-господарських комплексів водно-болотних угідь. Запропоновано методичні підходи до оцінки та сценарного прогнозування їх трансформацій та результатів програмно-проектної діяльності, пов'язаної з використанням ресурсів. На базі системного підходу, принципу інтегрування оцінки речовинно-просторових ресурсів з показниками основних господарських і екологічних функцій, принципу комплектування різних методологічних і методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу розроблено методологію інтегральної оцінки природно-ресурсного потенціалу водно-болотного угіддя. Запропоновано підходи до створення ефективної економіко-екологічної стратегії сталого використання інтегрального природно-ресурсного потенціалу даних угідь.

Рассмотрена идеология формирования экономико-экологической стратегии развития прородно-хозяйственных систем водно-болотных угодий (ВБУ) на основе обобщения международного опыта управления особо ценными природными объектами. Раскрыты теоретические и методические основы эконологической (экономико-экологической) теории развития природопользования в сфере природно-хозяйственных систем ВБУ. Определены основные показатели природно-ресурсного потенциала ВБУ Украины. Предложена рамсарская система классификации ВБУ, а также список ВБУ Украины, имеющих международное значение.

Рассмотрены современные проблемы формирования системы организационных, экономических и международных механизмов участия Украины в решении проблем глобального изменения климата в контексте задач и положений Киотского протокола и Рамочной Конвенции ООН об изменении климата. Особое внимание уделено программно-целевым механизмам реализации Киотского протокола. Предложен вариант формирования "климатической" государственной программы, ориентированной на предотвращение опасных изменений климата и их экономико-экологических последствий.

На підставі економіко-статистичного аналізу розглянуто окремі аспекти позитивних і негативних наслідків вступу України до НАТО. Проаналізовано їх вплив на складові системи національної економічної безпеки держави. Визначено критерії, які необхідно виконати для вступу до НАТО.

На основе экономико-статистического анализа рассмотрены отдельные аспекты позитивных и негативных последствий вступления Украины в НАТО. Проанализировано их влияние на составные части системы национальной экономической безопасности государства. Определены критерии, необходимые для вступления в НАТО.

Рассмотрены актуальные вопросы, связанные с методологическими и прикладными аспектами состояния и перспектив развития системы обеспечения экономико-экологической безопасности устойчивого развития в приложении к сфере морехозяйственной деятельности в Украине. Раскрыты тенденции и факторы обострения экономико-экологических конфликтов в системе функционирования различных сфер морского хозяйства. Освещены организационно-экономические проблемы предотвращения загрязнения морской среды при судоходстве, снижения аварийности на отечественном морском и речном транспорте, обеспечения безопасности транзита опасных грузов в Черном море. Особое внимание уделено вопросам планирования и управления экономико-экологической безопасностью морских портов Украины.

Представлены институционально-экономические стратегии развития морской транспортной экополитики на основании теории экономико-экологического институционализма. Даны конкретные рекомендации по вопросом экологизации транспортной политики Черноморского региона в контексте европейской интеграции.

Представлены отдельные подходы к разработке понятийного и методического аппарата определения фактора регионального экономико-экологического имиджа в системе формирования регионального менеджмента.

Представлено підходи до оцінки перспектив ефективної участі України в процесі імплементації транспортної складової Стратегії ЄС щодо розвитку Дунайського регіону. Проаналізовано потенціал проектного співробітництва українській частині Дунайського регіон.

Розглянуто фактори формування засад Національної стратегії та Національного плану соціально-економічного розвитку Українського Придунав'я в контексті Європейської стратегії для Дунайського регіону (Стратегії ЄС щодо розвитку Дунайського регіону). Визначено базові напрямки та перспективні проекти даної в контексті виявлення потенціалу спільних проектів, імплементація яких можлива за українських умов. Розкрито принципи та підходи щодо формування пріоритетних напрямків розвитку Українського Придунайського регіону.

Узагальнено підходи та сформовано положення системної методології еколого-економічної діагностики природоперетворювальних проектів (ППП). Визначено предметну сферу системних досліджень діагностики ППП, розроблено її базові понятійно-категоріальні основи. Запропоновано системологію видів і типів процесу діагностики інвестицій у такі проекти. Показано сутність та розроблено процедури проведення еколого-економічної атестації, виходячи з особливостей їх фінансування та реалізації ППП. Запропоновано алгоритм проведення еколого-економічних оцінок як додаткового інструменту ухвалення управлінських рішень в рамках системної діагностики інвестицій у ППП. Наведено огляд економіко-екологічних положень адаптації механізмів впровадження Стратегічної екологічної оцінки щодо ППП на прикладі Українського Придунав'я. Розроблено методологічні основи впровадження трансакційного аналізу ППП з урахуванням наслідків будівництва й експлуатації Дунай-Дністровської зрошувальної системи.

Висвітлено актуальні питання організації екскурсійно-просвітницької роботи у заповідниках і національних природних парках. Розкрито особливості проектування та створення інфраструктури екологічних стежок у межах об'єктів природно-заповідного фонду. Визначено перспективи розвитку екологічної освіти на базі інформаційних центрів і музеїв природи. Охарактеризовано сучасний стан маркетингу природоохоронних територій. Розглянуто екскурсійно-просвітницьку роботу в Чорноморському біосферному заповіднику. Подано інформацію про форми на напрями еколого-просвітницької діяльності НПП "Бузький Гард". Висвітлено досвід інтерпретації природно-видового, екосистемного та ландшафтного різноманіття фітобіоти Землі в експозиціях Ботанічного музею ННПМ НАН України. Розглянуто еколого-освітню та рекреаційну діяльність національного природного парку "Джарилгацький".

Досліджено проблеми наукового розвитку економіко-екологічного знання. Подано визначення економіко-екологічної трансакції з точки зору загальної параметричної теорії систем. Розглянуто питання трансформації категоріальних елементів ринку управлінських рішень у сфері економіки природокористування. Запропоновано методологічні та методичні підходи до морфологічного аналізу економіко-екологічної трансакції. Викладено засади формування неоінституційних механізмів конвенціонального розвитку природокористування. Висвітлено особливості формування ЄС розвитку Дунайського регіону. Досліджено розвиток економічного механізму природокористування й інститут екосистемних послуг. Проаналізовано неоінституційні механізми міжнародного інноваційного економіко-екологічного розвитку.

Вирішено завдання вдосконалення методів фільтрації зображень, сформованих різноманітними системами дистанційного зондування, що можуть бути спотвореними просторово-корельованим шумом. Також вирішено завдання прогнозування показників ефективності фільтрації при придушенні завад різних моделей, у тому числі просторово-корельованих. Проведено аналіз характеристик багатоканальних систем дистанційного зондування Землі й особливостей даних, що надаються ними. Наведено основні моделі завад і метрики якості зображень. Проаналізовано ефективність методів фільтрації зображень, спотворених просторово-корельованим шумом. Удосконалено методи фільтрації на основі дискретного косинусного перетворення із використанням заздалегідь розрахованих характеристик завад. Запропоновано використання більш робастних метрик подібності для нелокальної фільтрації. Розроблено методи прогнозування показників ефективності фільтрації одно- і багатоканальних зображень. Показано, що запропоновані методи дають змогу прогнозувати показники ефективності придушення завад різних моделей на зображеннях, що надаються різноманітними системами дистанційного зондування, для фільтрів, які працюють на різних принципах придушення шуму.

Наведено результати досліджень, що присвячені розробці методичних рекомендацій до оцінки впливу економічних показників на головні індикатори "зеленого" зростання держави. Обгрунтовано складові методичних рекомендацій, відмінною рисою яких є логічно-структурний аналіз чинників впливу на компоненти ресурсної та екологічної продуктивності ВВП, що дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки між динамікою змін економічних і "зелених" індикаторів. Проведено аналіз базових показників економічного розвитку України в контексті параметрів економічної безпеки, здійснено оцінку динаміки чинників впливу на компоненти показників продуктивності ВВП України. Проведено аналіз рівня та динаміки показників ресурсної й екологічної продуктивності ВВП в Україні за період 2010 - 2017 рр., оцінку впливу сільського господарства та сировинного експорту на стан навколишнього природного середовища. Здійснено діагностику впливу продуктивності ВВП на прогрес "зеленого" зростання в державі, визначено позитивні та негативні тенденції у процесі "зеленої" трансформації національної економіки.

В роботі містяться результати досліджень, що присвячені розробці та впровадженню методичного забезпечення щодо визначення економіко-екологічних пріоритетів «зеленої» економіки у контексті сталого розвитку України. Обґрунтовано методологічний підхід до моніторингу «зелених» індикаторів на засадах сталого розвитку, розроблено методичні рекомендації щодо моніторингу Цілей сталого розвитку 2, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 15 у контексті «зеленої» трансформації національної економіки. На базі запропонованого методичного забезпечення проведено моніторинг досягнення 2, 6, 7, 8, 9,11,12,15 Цілей сталого розвитку в Україні та їх діагностику, визначено взаємовплив економічних показників на екологічні індикатори. За результатами моніторингу обґрунтовано рекомендації щодо досягнення визначених Цілей сталого розвитку в Україні. Робота розрахована на фахівців органів влади різних рівнів, підприємців, науковців, діячів громадських організацій, усіх зацікавлених питаннями «зеленої економіки».

Наведено аналітичний огляд існуючих підходів щодо оцінки екологічних небезпек, запропоновано систему інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек. Розроблено методологію кількісної оцінки ризиків, які виникають від джерел забруднення грунту та вод відповідно до європейської практики й українського законодавства на підставі: виявлення найбільш серйозних джерел небезпеки (факторів ризику); кількісної оцінки ризиків (ймовірності настання небезпечної події), загроз довкіллю та людині від можливого техногенного забруднення, включаючи вторинне забруднення; управління ризиками через вибір оптимальних рішень охорони навколишнього середовища для мінімізації ризиків завдяки стабілізуючим і компенсаційним заходам, включаючи організацію належної інфраструктури для захисту навколишнього середовища. Визначено, що оцінка ризиків Нижньодунайського субрегіону Одещини - це механізм виявлення, аналізу та контролю небезпеки, пов'язаної в першу чергу з наявністю шкідливих речовин (пестицидів) і негативних умов (забруднення водної екосистеми внаслідок викидів із каналізації) на території, що охоплює об'єкт дослідження. Зазначені методологія й аналіз практичних результатів екологічних ризиків і рівня ризиків, які виникають від колишніх та існуючих об'єктів зберігання хімікатів і викидів стічних вод територій Нижнього Дунаю, є підгрунтям для розробки стратегічних програм розвитку Одещини.