Проаналізовано проблеми взаємовідносин влади й опозиції в Україні. На основі широкого масиву вітчизняних і зарубіжних джерел розкрито основні етапи формування влади й опозиції у сучасній Україні, визначено європейський курс держави. Висвітлено шляхи формування та політичний вплив лівоопозиційних партій в українському суспільстві часів державної незалежності. Розкрито суб'єктно-об'єктні параметри владно-опозиційної комунікації. Увагу приділено національному примиренню як моменту солідаризації у владно-опозиційному вимірі політичного дискурсу. Розглянуто взаємовідносини влади й опозиції в Росії, Білорусії, Молдові, інших країнах СНД, Балтії, Східної і Західної Європи. Розглянуто виклики, які постали перед сучасною владою.

Дослідження історичний шлях об’єктивних і суб’єктивних факторів становлення, розвитку й утвердження політичного устрою незалежної Української держави. Розглянуто виклики та загрози державного суверенітету України. З'ясовано соціально-економічні фактори безпеки України. Охарактеризовано творення засновків політичної мови в сучасній країні. Визначено передумови формування демократичної влади, взаємовідносин політичного режиму та народовладдя, утвердження консолідаційної ідеології, становлення української політичної нації. Проаналізовано політико-ідеологічний процес сучасної України у порівнянні з подібними модернізаційними трансформаціями в країнах СНД, Балтії та Європи.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми політичного лідерства, виборчі системи як передумову формування політичних лідерів і політичних еліт. Визначено поняття та сучасні концепції політичного лідерства, розкрито його психологічні аспекти. Викладено ідеї лідерства в світовій політичній думці, подано портрети політичних лідерів першої половини XX ст. (К. Аденауера, Ш. де Голя, Ф. Д. Рузвельта, Й. В. Сталіна, У. Черчілля). Надано відомості про політичних лідерів країн СНД і Балтії, еволюцію формування політичного лідерства в пострадянських країнах. Розкрито історичні умови формування стилів політичного лідерства країн Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія). Висвітлено драматичні та трагічні події в Югославії, показано місце та роль політичних лідерів в цьому процесі.

На нинішньому етапі розвитку українського суспільства актуальним є формування дійового політичного класу, покликаного виконувати дві функції: перша - управління суспільством і державою; друга - відтворення системи цінностей, які об'єднували б учасників політичного процесу.

Розкрито сутність категорій "нація", "політична нація", проаналізовано об'єктивні умови, що впливають на становлення політичної нації в Україні. Сформульовано прогнозні оцінки щодо діяльності політичного класу, політичної еліти у формуванні політичної нації держави.

На основі значного масиву вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, аналізу сучасних політичних реалій розглянуто одну з важливих проблем політології - проблему політичного режиму і народовладдя. Розкрито методологічний контекст заявленої проблематики, охарактеризовано класифікації форм правління, особюливості політичного режиму як владного порядку. Обгрунтовано теоретичні основи та тенденції становлення демократії, розвитку правової держави та громадянського суспільства в Україні. Показано провідні ознаки політичних режимів і народовладдя у Росії, країнах Центральної Азії, Закавказзя, Балтії, Центрально-Східної (Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії) та Західної Європи (ФРН, Франції, Австрії, Швейцарії, Нідерландах). На прикладі Великої Британії охарактеризовано парламентську монархію як різновид політичного режиму.

Розглянуто актуальні проблеми змін політичного режиму в Україні в аспекті здійснення народовладдя. Визначено ключові виклики, що стоять перед державою: формування політичної нації, утвердження сильної демократичної влади, пошук ефективної моделі розвитку економіки, визначення стратегії зовнішньої політики.

Проаналізовано передумови становлення політичного класу в Україні та пострадянських державах, країнах Центральної та Східної Європи у сучасний період. Розглянуто питання приватизації, залучення до політичного процесу громадських організацій, розширення ролі місцевого самоврядування. Визначено ефективність діяльності адміністративно-управлінської еліти, шляхи формування української дипломатичної еліти, її місце та роль у реалізації зовнішньої політики України.

Проанализированы предпосылки становления политического класса в Украине и постсоветских государствах, странах Центральной и Восточной Европы в современный период. Рассмотрены вопросы приватизации, привлечения к политическому процесу общественных организаций, расширения роли местного самоуправления. Определены эффективность деятельности административно-управленческой элиты, пути формирования украинской дипломатической элиты, её место и роль в реализации внешней политики Украины.

Раскрыты основные вопросы теории политической системы. Проанализированы тенденции становления и реформирования политической системы современной Украины, а также особенности развития политических систем в странах СНГ, Балтии, Центральной и Восточной Европы. Уделено внимание актуальным проблемам геополитического измерения мира, современным геополитическим течениям и школам, прогнозам будущего мирового устройства.

Розкрито ліберально-демократичні засади модернізації України. Висвітлено проблеми модернізації державної влади, питання гармонізації вітчизняної правової системи в контексті державотворення і демократизації суспільства. Проаналізовано специфіку формування політичного класу у сучасний період. Увагу приділено проблемам адміністративно-територіального реформування в Україні, реформування публічної влади та перспективам розвитку громадянського суспільства.

Раскрыты либерально-демократические основы модернизации Украины. Освещены проблемы модернизации государственной власти, вопросы гармонизации отечественной правовой системы в контексте государствообразующих процессов и демократизации общества. Проанализирована специфика формирования политического класса в современный период. Внимание уделено проблемам административно-территориального реформирования в Украине, реформирования публичной власти и перспективам развития гражданского общества.

У травні 2010 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса Національної академії наук України та Український центр політичного менеджменту проведуть круглий стіл на тему "Політичний режим і народовладдя в Україні: проблема взаємовідносин". Передбачається розглянути широкий комплекс актуальних теоретичних і практичних питань.

Зазначено, що дослідження змісту категорії політичного режиму є класичною темою в політології, особливо у порівняльній. До речі, термін "політичний режим" (похідний від латинського слова regimen, тобто напрям, кермо, правитель) з'явився в західній літературі ще в XIX ст., а в широкий науковий обіг увійшов після Другої світової війни. У політології поширені два основні підходи до визначення політичного режиму - правовий, коли офіційні форми та методи управління спираються на формально-юридичні критерії функціонування влади, та соціологічний, коли політичний режим визначається як особливий соціальний механізм, спосіб управління суспільством. Для узагальнення вищезазначеного зведено разом різні підходи до визначення політичного режиму.

Розглянуто теорію та розвиток політичної науки від давнини до сучасності, розкрито суть понять прикладної політології, зокрема, політичної системи суспільства, правової держави, громадянського суспільства, демократії, політичних партії, культури, ідеології, еліти, маркетингу та менеджменту. Охарактеризовано процес трансформації політичних систем у країнах СНД, Балтії, Центральної та Східної Європи, висвітлено геополітичні проблеми у сучасному світі. Показано місце України у системі геополітичних координат.

Рассмотрены теория и развитие политической науки с древнейших времен до настоящего времени, раскрыта сущность понятий прикладной политологии, в частности, политической системы общества, правового государства, гражданского общества, демократии, политических партии, культуры, идеологии, элиты, маркетинга и менеджмента. Охарактеризован процесс трансформации политических систем в странах СНГ, Балтии, Центральной и Восточной Европы, освещены геополитические проблемы в современном мире. Показано место Украины в системе геополитических координат.

Освещены теоретические проблемы политической системы общества, тенденции становления и реформирования политической системы современной Украины. На основе сравнительного анализа, выявления общих черт и отличий показана трансформация политических структур в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы. Уделено внимание теоретическим и прикладным проблемам геополитики как науки. Раскрыты место и роль Украины в геополитическом мире.

Висвітлено субстаціональний і функціональний підходи до визначення поняття "політичний клас". Розмежовано поняття політичного класу та політичної еліти. Наголошено на необхідності оновлення політичного класу, зміни тієї його генерації, яку зорієнтовано на початкову стадію створення держави ринкових реформ.

Розглянуто порівняно нове поняття в політичній науці - "політичний клас". У методологічному контексті вибудовується такий ряд категорій: "політичний клас", "політична еліта", "правлячий клас", "правляча еліта", "політичне лідерство". Визначено передумови становлення політичного класу в сучасній Україні.

Висвітлено природу, концепції та класифікацію політичного лідерства в національному та регіональному аспектах. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми формування політичного лідерства в Україні у сучасний період, ідеї лідерства в світовій політиці. Описано процес становлення політичних лідерів у країнах СНД і Балтії, Центральної та Східної Європи.

Освещены природа, концепции и классификация политического лидерства в национальном и региональном аспектах. Рассмотрены теоретико-методологические проблемы формирования политического лидерства в Украине в современный период, идеи лидерства в мировой политике. Описан процесс становления политических лидеров в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы.

Розглянуто геополітичні пріоритети державної політики України, охарактеризовано відносини України та Росії. Передбачається, що в довгостроковому плані Україна, зберігаючи з Росією рівень стратегічних відносин, прагнутиме інтегруватись у європейські та євроатлантичні структури.

На підставі узагальнення історичних і наукових джерел, розгляду реальних політичних процесів висвітлено проблеми становлення політичної системи й інститутів громадянського суспільства у сучасній Україні. З використанням методу порівняльного аналізу досліджено діалектичну взаємозалежність інституцій соціально-правової держави й інститутів громадянського суспільства, проаналізовано особливості розвитку у країнах СНД і Балтії, Центральної та Східної Європи.

На основе обобщения исторических и научных источников, рассмотрения реальных политических процессов освещены проблемы становления политической системы и институтов гражданского общества в современной Украине. С использованием метода сравнительного анализа исследована диалектическая взаимозависимость институций социально-правового государства и институтов гражданского общества, проанализированы особенности в их развитии в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы.

Розглянуто проблеми місця і ролі правлячої політичної еліти, політичного класу у становленні української державності.