Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.14-2

Рубрики:

Хвороби вінцевих судин

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику розв'язання задач пружно-пластичного деформування пластинчатих елементів конструкцій з отворами, що полягає в зведенні за допомогою метода змінних параметрів пружності або метода додаткових навантажень досліджуваних задач до послідовності неоднорідних задач теорії пружності. Застосовано варіаційну постановку задач. Розв'язки неоднорідних задач теорії пружності одержано з використанням розроблених проекційно-ітераційних (ПІ) схем реалізації методу скінченних елементів (МСЕ). Розрахунки проведено на послідовності рівномірних і адаптивних сіток. Досліджено задачі пружно-пластичного деформування пластин з одним і двома отворами різної форми (прямокутні, кругові, еліптичні). Для деяких задач проведено порівняння знайдених числових результатів з розв'язками, що одержані на основі відомих числових та аналітичних методів. Порівняння точності розрахунку (значення переміщень і напружень) та часу розрахунку на ПК за застосування традиційного МСЕ та ПІ схем реалізації МСЕ у ході розв'язування відповідних задач, показало їх значні переваги. Розроблена методика впроваджена в практику розрахунку баштових споруд, а саме димових труб.

Описан клинический случай больного с инфарктом миокарда, осложненным разрывом задней стенки левого желудочка. Приведенный случай иллюстрирует необходимость в экстренном эхокардиографическом исследовании сердца в условиях кардиологического стационара, что способствует раннему выявлению жизненно опасных осложнений.

Проведено численное исследование упругопластического напряженно-деформированного состояния оболочечных отсеков ракетных конструкций с вырезами прямоугольной и круглой формы различных размеров. Использованы вариационные методы теории пластичности, методы упругих решений (переменных параметров упругости), проекционно-итерационные схемы реализации метода конечных элементов. На основе построения зон пластических деформаций исследовано взаимовлияние вырезов.

Проведено численное исследование распределения напряжений и зон пластических деформаций в прямоугольной пластине с двумя прямоугольными отверстиями разных размеров. Использованы вариационные методы теории пластичности и метод переменных параметров упругости в сочетании с проекционно-итерационными схемами реализации метода конечных элементов.

Рассмотрены упругопластические задачи деформирования прямоугольных пластин с двумя эллиптическими отверстиями. Решения получены на основании проекционно-итерационного варианта метода конечных элементов. Исследовано влияние геометрических параметров пластины и величины нагрузки на напряженно-деформированное состояние пластины (появление и развитие зон пластических деформаций).

Досліджено пружно-пластичну рівновагу прямокутних пластин з прямокутним і круговим отворами. Врахування пластичного деформування матеріалу здійснено з використанням змінних параметрів пружності і деформаційної теорії пластичності з побудовою схем послідовних наближень. Застосовано варіаційний принцип теорії пластичності. Розв'язки одержано з використанням проекційно-ітераційних схем реалізації методу скінченних елементів. Розрахунки проведені на послідовності рівномірних і адаптивних сіток. Здійснено порівняння ефективності проекційно-ітераційних схем реалізації із традиційним методом скінченних елементів.

Рассмотрены задачи упругопластического деформирования прямоугольных пластин с отверстиями различных конфигураций (круглые и прямоугольные) при сжатии. Исследования основаны на использовании модифицированного вариационного метода для построения специальных итерационных процессов, на каждом шаге которых решаются задачи теории упругости с помощью проекционно-итерационного варианта метода конечных элементов. Проанализировано влияние расстояния между отверстиями на напряженно-деформированное состояние пластины и развитие зон пластичности в процессе возрастания нагрузки.

Построены расчетные схемы определения напряженно-деформированного состояния на основе использования проекционно-итерационных схем реализации метода конечных элементов для оболочечных конструкций с прямоугольными вырезами при пластическом деформировании материала. Варьирование параметрами вырезов, их количеством, расстоянием между ними позоляет изучить образование и трансформацию зон пластических деформаций в процессе нагружения для разных диаграмм деформирования. Слияние зон приводит к уменьшению жесткости, что используется при прогнозировании несущей способности оболочечных конструкций с вырезами.

Разработаны проекционно-итерационные, схемы вариационно-сеточного метода конечных элементов для численного анализа упругопластического деформирования цилиндрических оболочек с отверстиями. Созданы методики и алгоритмы решения соответствующих задач. Исследовано взаимовлияние отверстий при построении зон пластических деформаций.

Цель работы - численное исследование напряженно-деформированного состояния пластинчатых элементов железобетонных конструкций теплоэнергетики, содержащих произвольно ориентированные протяженные включения, в зависимости от сочетания жесткостных параметров включений, их размеров и ориентации, соотношения жесткостей включений и пластины. Проекционно-итерационные модификации метода конечных элементов. Получены характеристики параметров напряженно-деформированного состояния в бетонной матрице и арматурных стержнях пластинчатых конструкций с прямоугольным вырезом для различных величин сжимающей нагрузки и коэффициентов армирования. Рассмотрены вопросы определения значения предельных нагрузок, приводящих к появлению пластических деформаций и возникновению трещин. Разработаны программы расчета указанных параметров.

Исследованы оболочечные конструкции ракетно-космической техники с отверстиями, которые являются основным видом концентраторов напряжений при пластическом деформировании материала. При исследовании напряженно-деформированного состояния (НДС) применены разработанные проекционно-итерационные схемы реализации вариационно-сеточного метода конечных элементов, существенно уменьшающие машинное время расчета по сравнению с традиционным методом конечных элементов (на одной мелкой сетке). На основе разработанного программного обеспечения исследованы задачи НДС при осевом нагружении оболочечно-пластинчатых элементов конструкций с отверстиями с учетом их взаимного влияния при пластических деформациях. Соответствующий анализ дает возможность выбора геометрических параметров элементов конструкций, отверстий, их формы и расстояний между ними, стратегии нагружения, влияющих на несущую способность. Проведен численный анализ влияния подкреплений отверстий. Предложена схема прогнозирования несущей способности отсеков с учетом трансформации зон пластических деформаций при нагружении. Проведено внедрение результатов при расчетах конкретных ракет-носителей.

Проведено численное исследование распределения напряжений и деформаций в пластинчатом армированном элементе железобетонных сооружений с прямоугольным отверстием. Использованы метод неполной дискретизации и проекционно-итерационные схемы реализации метода конечных элементов.

Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу, клінічних ознак, діагностики та лікування, гострий коронарний синдром (ГКС) є одним із найпоширеніших тяжких серцево-судинних захворювань, тяжкість якого ускладнюється супутнім ЦД 2-го типу, оскільки атеросклероз у хворих на ЦД 2-го типу виникає на 10 - 15 років раніше, ніж у загальній популяції, характеризується прискореним ушкодженням великих субепікардіальних судин, тяжкість його швидше наростає і частіше призводить до ускладнень. ЦД майже вдвічі підвищує ризик смерті від серцево-судинних захворювань, що порівнюють із перенесеним ІМ, оскільки є висока частота множинного ушкодження судин вінцевого русла, підвищена активація внутрішньосудинного запалення на тлі гіперглікемії і гіперінсулінемії, підвищена активність усіх ланок системи гемостазу. Мета роботи - зробити огляд літератури та опис клінічного випадку з метою з`ясувати особливості клінічного стану й патогенезу гострого коронарного синдрому у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного і порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень особливостей ГКС у хворих на ЦД 2-го типу. Пошук джерел здійснено у наукометричних медичних базах інформації: PubMed, Medline, Cochrane Library, Research Gate за ключовими словами: ГКС, ЦД, гострий коронарний синдром, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, дисліпідемія, інсулінорезистентність, гіперглікемія. Проаналізовано 130 джерел англійською та українською мовами. Відібрано джерела, у яких висвітлено клінічні та патогенетичні особливості ГКС у хворих на ЦД 2-го типу. Відомо, що за гіперглікемії порушується структура міжклітинного матриксу і базальної мембрани. Причиною є виникнення інсулінорезистентності, яка зумовлює активацію компонентів позаклітинного матриксу: ММП і ТІММП, що призводить до ремоделювання базальної мембрани при ЦД і, як наслідок, наростання тяжкості серцевої недостатності. Висновки: визначення особливостей зв'язків між окремими патогенетичними механізмами прискореного атерогенезу у хворих на ЦД розширить можливості терапевтичного впливу на ці процеси. Сьогодні недостатньо вивчено роль інсулінорезистентності, ендотеліальної дисфункції, порушень у системі металопротеїназ і цитокінів, імунозапальних маркерів жирової тканини в дестабілізації атеросклерозного процесу, взаємозв'язки цих чинників із ліпідними порушеннями. Дискутабельним є питання впливу інсулінорезистентності на систему позаклітинного матриксу. Не з'ясовано вплив кожного окремого патогенетичного маркера на клінічний перебіг та виникнення ускладнень. Тому вивчення особливостей клінічного перебігу ГКС з коморбідним ЦД 2-го типу та визначення предикторів ускладнень має важливе значення для поліпшення прогнозу.

Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу, клінічних ознак, діагностики та лікування, гострий коронарний синдром (ГКС) є одним із найпоширеніших тяжких серцево-судинних захворювань, тяжкість якого ускладнюється супутнім ЦД 2-го типу, оскільки атеросклероз у хворих на ЦД 2-го типу виникає на 10 - 15 років раніше, ніж у загальній популяції, характеризується прискореним ушкодженням великих субепікардіальних судин, тяжкість його швидше наростає і частіше призводить до ускладнень. ЦД майже вдвічі підвищує ризик смерті від серцево-судинних захворювань, що порівнюють із перенесеним ІМ, оскільки є висока частота множинного ушкодження судин вінцевого русла, підвищена активація внутрішньосудинного запалення на тлі гіперглікемії і гіперінсулінемії, підвищена активність усіх ланок системи гемостазу. Мета роботи - зробити огляд літератури та опис клінічного випадку з метою з`ясувати особливості клінічного стану й патогенезу гострого коронарного синдрому у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного і порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень особливостей ГКС у хворих на ЦД 2-го типу. Пошук джерел здійснено у наукометричних медичних базах інформації: PubMed, Medline, Cochrane Library, Research Gate за ключовими словами: ГКС, ЦД, гострий коронарний синдром, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, дисліпідемія, інсулінорезистентність, гіперглікемія. Проаналізовано 130 джерел англійською та українською мовами. Відібрано джерела, у яких висвітлено клінічні та патогенетичні особливості ГКС у хворих на ЦД 2-го типу. Відомо, що за гіперглікемії порушується структура міжклітинного матриксу і базальної мембрани. Причиною є виникнення інсулінорезистентності, яка зумовлює активацію компонентів позаклітинного матриксу: ММП і ТІММП, що призводить до ремоделювання базальної мембрани при ЦД і, як наслідок, наростання тяжкості серцевої недостатності. Висновки: визначення особливостей зв'язків між окремими патогенетичними механізмами прискореного атерогенезу у хворих на ЦД розширить можливості терапевтичного впливу на ці процеси. Сьогодні недостатньо вивчено роль інсулінорезистентності, ендотеліальної дисфункції, порушень у системі металопротеїназ і цитокінів, імунозапальних маркерів жирової тканини в дестабілізації атеросклерозного процесу, взаємозв'язки цих чинників із ліпідними порушеннями. Дискутабельним є питання впливу інсулінорезистентності на систему позаклітинного матриксу. Не з'ясовано вплив кожного окремого патогенетичного маркера на клінічний перебіг та виникнення ускладнень. Тому вивчення особливостей клінічного перебігу ГКС з коморбідним ЦД 2-го типу та визначення предикторів ускладнень має важливе значення для поліпшення прогнозу.